Постанова 4824 № 760/2958/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2024 року м. Київ Справа 760/2958/22 Провадження№22-ц/824/3508/2024 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Гордієнко Надією Петрівною, на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Титорчука С.Ф. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики до набрання законної сили судовим рішенням у справі №760/11801/22 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Гордієнко Н.П. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За переконанням Позивача, об`єктивна неможливість розгляду справи №760/2958/22 відсутня, оскільки: - розписка від 23.09.2019 не є підставою виникнення правовідносин і підставою позову (такою підставою є договір позики від 23.09.2019, як прямо зазначено і в позові, і в оскаржуваній Ухвалі); - в матеріалах справи наявні інші докази реальності правовідносин, зокрема: безпосередньо письмовий договір позики від 22.09.2019; розписки від 17.12.2019, 19.03.2020. про часткове повернення позики; Відповідачем визнано позов у повному обсязі, що підтверджує факт отримання нею позики (таке визнання замінює розписку від 23.09.2019 в якості доказу). При цьому зупинення провадження у справі до розгляду питання про дійсність розписки від 23.09.2019 свідчить про ігнорування судом інших матеріалів справи і упереджене ставлення до наявності таких правовідносин. Третя особа не ставить під сумнів дійсність розписок про повернення позичених грошових коштів, а суд не надає жодної оцінки такій поведінці третьої особи. Третя особа ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зокрема зазначає, що зупиняючи провадження у справі в першу чергу виходив з міркувань того, щоб в подальшому не було прийнято хибного рішення. Якби договір позики був укладений за згоди ОСОБА_3 , ОСОБА_3 не висував би жодних умов та вимог тому, що сам надав таку згоду, проте генерація завідомо сумнівних та цілком вірогідних підроблених договору позики від 22 вересня та розписки від 23 версеня 2019 року направлена лише на позбавлення його частки у спільному майні подружжя. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції зупинення провадження у справі віднесена до п. 14 ч.1 ст. 353 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного. Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд цивільної справи №760/11801/22 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною, мають значення у цій цивільній справі, а тому є необхідність зупинити провадження у справі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Підстави для зупинення провадження у справі визначені у статтях 251, 252 ЦПК України. При цьому, передбачені ст. 251 ЦПК України підстави для зупинення провадження у справі є обов`язком суду, в той же час підстави для зупинення провадження передбачені ст. 252 ЦПК України є правом суду. Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно з п.5 ч,1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу,- до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 1 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду». Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у цій справі має значення для цивільної справи, яка розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 504/2453/15-ц, провадження № 61-17850св18, визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку, вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається. У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Обґрунтовуючи позовні вимоги у цій справі позивач ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року виданого що 22 вересня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність ОСОБА_2 грошові кошти, а відповідачка зобов`язалася повернути таку ж суму грошових коштів у порядку та у строки, визначені договором. За умовами договору, позику відповідачка отримала з метою придбання квартири АДРЕСА_1 . На виконання умов договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 134 000,00 дол. США, що станом на дату передачі коштів 23 вересня 2019 року складало 3 273 970,81 грн. На момент отримання позики та укладення договору купівлі-продажу квартири відповідачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який надав згоду як на купівлю квартири, так і на отримання грошових коштів у позику для її придбання. За умовами п. 2.1 Договору позичальник зобов`язалася повернути позикодавцю суму позики у повному розмірі в строк до 22 вересня 2022 року включно шляхом сплати 6 строкових платежів. Відповідачка здійснила часткове повернення позики на загальну суму 10000,00 дол. США у розмірі 263440,75 грн., про що відповідачем складено розписки. Частина позики у розмірі 124 000,00 дол. США відповідачкою не повернута. Відповідно до п. 3.4. договору позики, повернення здійснюється готівковими коштами у національній валюті України за офіційним курсом долару США, встановленим Національним Банком України на день здійснення платежу; тобто у разі зміни офіційного курсу долару США, встановленого Національним Банком України по відношенню до гривні, сума позики, яка підлягає поверненню у гривнях, коригується пропорційно такій зміні курсу. Відповідно неповернута частина суми позики становить 3 490 203,20 грн. та підлягає стягненню з відповідачки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення грошових коштів за договором позики від 22.09.2019 Предметом розгляду зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 у справі № 760/11801/22 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя є визнання розписки недійсною. Зустрічний позов про визнання розписки недійсною ОСОБА_3 , зокрема, обґрунтовує тим, що 23 вересня 2019 року, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 134 00 доларів США на що ОСОБА_2 надала йому розписку на суму 134 000 доларів США. На отримані у позику за розпискою кошти ОСОБА_2 начебто придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . В свою чергу ОСОБА_3 заперечую факт отримання грошових коштів у борг. Крім того, аби підтвердити своїх заперечення в рамках справи № 760/11801/22, ОСОБА_3 подав клопотання про призначення фізико-хімічної експертизи, провівши яку стане відомо , чи відповідає дійсності дата складання документу (договору позики та розписки) тій даті, яка на них зазначена, а саме 22 вересня 2019 року та 23 вересня 2019 року чи документи складені в інший період, тобто фактично є підробкою. Отже, у випадку задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: третя особа ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною у справі 760/11801/22, розгляд даного позову втратить сенс. Такі міркування дають підстави для висновку про те, що між справами, що розглядаються, існує тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Отже, наведене свідчить про неможливість прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення у справі №760/11801/22, що підтверджує необхідність в зупиненні провадження у справі № 760/2958/22. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи суд першої інстанції, з`ясувавши пов`язаність справи, яка розглядається, з іншою справою, що перебуває у провадженні того ж суду, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі. Так, з огляду на викладене та враховуючи, що зупинення провадження у справі з підстав, визначених статтею 251 ЦПК, є обов`язком, а не правом суду, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги правильності таких висновків суду не спростовують. Зокрема, через обов`язковість зупинення відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України не може бути взято до уваги посилання апелянта на дотримання строку розгляду справи судом, перебіг якого на час зупинення провадження припиняється. Доводи заявника в апеляційній скарзі про те, що судом неправильно застосовано положення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, так як не враховано, що дана норма права містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а матеріали справи містять достатньо доказів, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що метою зупинення провадження у справі за вказаною нормою є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення, в даному випадку це наявність або відсутність об`єкту поділу спільної часткової власності. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гордієнко Н.П. без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Гордієнко Надією Петрівною - залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна