Постанова Чернівецький апеляційний суд № 724/320/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2024 року м. Чернівці справа № 724/320/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів: Литвинюк І. М., Половінкіної Н. Ю. секретар Скулеба А. І. заявник ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2024 року головуючий в суді першої інстанції суддя Ковальчук Т. М. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст вимог заяви В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою. Просив установити факт перебування на його утриманні дружини ОСОБА_2 , яка є непрацездатною особою з інвалідністю ІІ групи, за відсутності інших осіб, окрім нього, зобов`язаних відповідно до закону її утримувати. Заяву обґрунтовував тим, що він 28 грудня 2023 року звернувся до начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, оскільки має на утриманні дружину з ІІ групою інвалідності. 16 січня 2024 року рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 343 йому було відмовлено у оформленні відстрочки від призову на військову службу з підстав відсутності у заявника підтверджуючих документів, які вказують на відсутність інших працездатних осіб, які згідно із законом зобов`язані здійснювати утримання дружини військовозобов`язаного. Заявник зазначає, що встановлення даного факту має для нього юридичне значення, оскільки породжує виникнення його прав та обов`язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема реалізації ним права на відстрочку від призову на військову службу. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2024 року зупинено провадження по цивільній справі № 724/320/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 201/5972/22. Суд виходив з того, що правовідносини у цивільній справі № 201/5972/22, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, та у цивільній справі №724/320/24 є подібними, а тому суд має право зупинити провадження у справі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права. Посилався на те, що постановлення оскаржуваної ухвали порушило право заявника на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. Зупинення провадження у справі до надання висновку Великою Палатою Верховного Суду у справі 201/5972/22 не є виправданим. Справа №201/5972/22 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування правової позиції щодо розмежування цивільної та адміністративної юрисдикції у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Судом не враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 викладено висновок про те, що дана справа повинна розглядатися у суді цивільної юрисдикції. Правовідносини у справі №201/5972/22 та даній справі не є подібними, зокрема через різний їх зміст (обставини справи). Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про можливість зупинити провадження у справі, оскільки правовідносини у даній справі та справі №201/5972/22 є подібними. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку. Тлумачення пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними справи до свого провадження. У постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 265/2189/20 вказано, що: «підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України)». Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Верховний Суд також неодноразово зазначав, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц). Апеляційним судом встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №201/5972/22 за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання дитини, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 . Із вказаною заявою ОСОБА_3 про звернувся до суду в серпні 2022 року. Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 грудня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 грудня 2022 року без змін. 08 червня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення факту самостійного виховання дитини. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 201/5972/22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 вересня 2023 року передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з посиланням на частину п`яту статті 403 ЦПК України, якою передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року прийнято вказану справу №201/5972/22 до свого розгляду, де, крім інших питань, призначено до вирішення питання процесуальної можливості встановлення факту самостійного виховання заявником дитини, що пов`язано із здійсненням особистих немайнових чи майнових прав, у порядку окремого провадження на підставі статей 293, 315 ЦПК України. Правовідносини у даній справі виникли з приводу встановлення в порядку окремого провадження факту перебування на утриманні заявника дружини, яка є непрацездатною особою з інвалідністю ІІ групи. Правовідносини у справі №№201/5972/22 виникли з приводу встановлення в порядку окремого провадження факту самостійного виховання заявником дитини. Отже, правовідносини у даній справі та у справі №201/5972/22 не є релевантними, матеріально-правове регулювання таких правовідносин є різним, а тому зупинення провадження у даному випадку не є можливим. Крім того, при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції не з`ясував питання про підсудність. Зокрема суд не перевірив чи може заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 29 березня 2024 року у справі №378/760/23. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 30 травня 2024 року. Головуючий Олександр ОДИНАК Судді: Ірина ЛИТВИНЮК Наталія ПОЛОВІНКІНА