Постанова Дніпровський апеляційний суд № 182/1618/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1402/24 Справа № 182/1618/24 Суддя у 1-й інстанції - Чуприна А. П. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю: секретаря судового засідання Примак Н.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року, якою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 997432 від 19.03.2024 року вбачається, що 13.10.2022 року приблизно о 13.30 годин за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян. Доводи апеляційної скарги: В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року про закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_1 скасувати та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що твердження суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не відповідає матеріалам справи та обставинам справи, а висновки суду є необґрунтованими та безпідставними. Вважає, що суд не надав відеозапису, що наявний в матеріалах справи, належної оцінки, не врахував, що саме ОСОБА_1 нецензурно висловлювалась в бік потерпілої. Позиції сторін в суді : ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційні вимоги підтримала в повному обсязі, просила її апеляційну скаргу задовольнити з підстав, наведених в ній. ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , просила залишити її без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції без змін. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін за таких підстав: Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Судом 1-ї інстанції було досліджено протокол про адміністративне правопорушення, диск із записами, письмові пояснення ОСОБА_1 , та додані матеріали кримінального провадження, проте вказані матеріалу жодним чином не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення. З дослідження відозаписів судом 1-ї інстанції встановлено, що сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мала місце, проте факту висловлювання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 нецензурної лайки відеозапис не підтверджує. В суді 1-ї інстанції ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, з протоколом категорично не згодна, що хуліганських дій вона не вчиняла. Факт сварки з сусідкою ОСОБА_2 13.10.2022 року вона не заперечувала, пояснивши що час від часу трапляються сварки, проте зазначила, що вона перебувала на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та на адресу ОСОБА_2 не вживала нецензурної лайки, сварки завжди провокує ОСОБА_2 . Приймаючи оскаржувану постанову, суд 1-ї інстанції виходив з того, що обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадському місці, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян. Апеляційний суд вважає, що розглядаючи справу, суд 1-ї інстанції належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивною ознакою об`єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також переходи, стадіони. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства. При розгляді адміністративних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушила особа своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства. З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 173 КУпАП обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. Також апеляційний суд звертає увагу, що законодавцем чітко визначено поняття «дрібного хуліганства», що включає в себе «нецензурну лайку в громадських місцях», «образливе чіпляння до громадян», а також «інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян». Вказані поняття не є тотожними. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Під час апеляційного розгляду з пояснень потерпілої ОСОБА_2 та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , встановлено, що конфлікт між ним виник з приводу догляду домашніх тварин собак, і цей конфлікт між ними носить тривалий характер. Тобто, підґрунтям цього конфлікту були особисті відносини між цими особами. Із досліджених відеозаписів під час апеляційного розгляду встановлено, що сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбувалась на межі домоволодінь сусідок, під час яких апеляційним судом не було встановлено, хто саме із зазначених осіб висловлювався нецензурною лайкою, оскільки обличь осіб на відеозапису не видно, а лише чутно два жіночі голоси. Інших людей під час сварки, що мала місце 13.10.2022 року за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 997432, судом встановлено не було. Таким чином, вважаю, що суду не надано доказів того, що дії ОСОБА_1 під час конфлікту з ОСОБА_2 мали мотивом порушення громадського порядку, є недоведеним факт висловлювання нею з хуліганських мотивів нецензурної лайки та порушення громадського порядку. А від так є недоведеним наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Закриваючи провадження у справі суд 1-ї інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог потерпілої ОСОБА_2 та скасування постанови суду першої інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року, якою провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин