Ухвала ККС ВС № 127/11529/22

Ухвала іменем України 29 травня 2024 року м. Київ справа № 127/11529/22 провадження № 51-2776 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, встановила: Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною частиною 3 статтею 332 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна. Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат. Зокрема, відповідно до вироку, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, діючи з корисливим мотивом, організували незаконне переправлення громадян України через державний кордон України на територію Республіки Молдова. Так, у квітні 2022 року невідома особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, спілкуючись по телефону з ОСОБА_6 , висловила пропозицію організувати незаконне переправлення його з ОСОБА_7 через державний кордон України на територію Республіки Молдова поза пунктами пропуску за грошову винагороду у розмірі 10 000 доларів США. Будучи обізнаними із способами та порядком здійснення охорони державного кордону представниками служб охорони державного кордону України та Республіки Молдова, місць дислокації їх мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, невідомі особи, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, узгодили з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 час та місце незаконного переправлення, де 21.04.2022 у м. Могилів-Подільський Вінницької області їх мав зустріти на березі річки Дністер громадянин Республіки Молдова та на човні переправити через державний кордон України на територію Республіки Молдова поза пунктом пропуску. У подальшому, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, з корисливим мотивом, реалізуючи спільний умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України на територію Республіки Молдова поза пунктами пропуску по річці Дністер, на човні марки «Kolibri К-270Т», зеленого кольору, переплив річку Дністер з території Республіки Молдова на територію України до лісистого узбережжя, поблизу АДРЕСА_1 , однак незаконне переправлення зазначених осіб здійснити не зміг, оскільки був затриманий о 14 годині 50 хвилин 21 квітня 2022 року працівниками правоохоронних органів. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2023 року залишено без змін. У своїй касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, просить ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає про те, що правова кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України є невірною, оскільки: - матеріали провадження не містять доказів наявності єдиного умислу ОСОБА_4 та невстановлених осіб щодо корисливого мотиву; - допитані свідки та заявник повідомили, що не домовлялись із ОСОБА_4 про оплату та при зустрічі коштів останньому не надавали; - зібрані докази у кримінальному провадженні не свідчать про існування попередніх домовленостей щодо оплати послуги за переправлення через державний кордон безпосередньо із обвинуваченим, а також наявності у нього корисливого мотиву; - ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, та допущені при її постановленні порушення є такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. На підставі викладених обставин, зауважує, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 332 КК України, натомість суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності у діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, натомість, суд апеляційної інстанції зазначених порушень не усунув. Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При цьому, відповідно до частини 1 ст. 438 КПК України,підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Можливості скасування судом касаційної інстанції судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чи неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) чинним законом не передбачено. Отже Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій. За таких обставин, доводи касаційної скарги захисника щодо невідповідності висновків судів фактичним обставинам справи та оцінки окремих доказів, не є предметом касаційного перегляду. Поряд з цим, суд касаційної інстанції зобов`язаний перевірити в межах доводів, висловлених в касаційних скаргах, чи були додержані судами попередніх інстанцій процесуальні норми, які регулюють судовий розгляд висунутого обвинувачення, включаючи правила оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - їх достатності для висновків суду. Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зокрема, оцінюючи доводи захисника щодо невірної кваліфікації діяння ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КПК України, Суд вважає за необхідне зауважити про таке. Як вбачається зі змісту вироку, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК України, на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Так, при постановленні вироку було враховано: - протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13 квітня 2202 року, відповідно до якого слідчим прийнято усну заяву від ОСОБА_6 , який повідомив що в ході телефонної розмови між ним та гр. ОСОБА_8 , йому стало відомо, що останній організував канал незаконного перетину державного кордону України в напрямку Республіки Молдова, поза пунктами пропуску, за грошову винагороду; - ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2022 року на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, терміном на 2 місяці, щодо ОСОБА_6 ; - постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 20 квітня 2022 року, відповідно до якої надано вказівки на проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту - передачі грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США через заявника ОСОБА_6 особам, які вимагають у нього грошові кошти за незаконний перетин кордону, а саме громадянам Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 » та громадянці України на ім`я « ОСОБА_11 », упродовж 2 місяців з моменту винесення постанови. Окремо постановлено у ході спеціального слідчого експерименту забезпечити заходи, що унеможливлюють провокування осіб на вчинення злочину, у ході спеціального слідчого експерименту використати несправжні імітаційні грошові кошти та спеціальний слідчий експеримент не проводити, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти ризикам, проведення спеціального слідчого експерименту доручити працівникам УСР у Вінницькій області ДСР НП України із залученням заявника ОСОБА_6 ; - протокол про виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення негласної слідчої дії від 20 квітня 2022 року, відповідно до якого оперуповноважений УСР у Вінницькій області ДСР НП України ОСОБА_12 , на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину №09/2-148т, від 14.04.2022, здійснив на принтері «ERSON L 222» виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів на загальну суму 10 000 (десять) тисяч доларів США, для подальшої їх передачі ОСОБА_6 , який вказані грошові кошти планував передати громадянам Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 »; - протокол затримання ОСОБА_4 від 21 квітня 2022 року та флеш-носій із відеозаписом затримання, оглянутого в судовому засіданні; - протокол огляду місця події від 21 квітня 2022 року, оглянутий в судовому засіданні, відповідно до якого в присутності понятих, спеціаліста, обвинуваченого ОСОБА_4 , з використанням відеокамери марки «Panasonic», оглянуто лісисту місцевість на березі річки Дністер по АДРЕСА_1 , яким встановлено, що на місці події знаходиться громадянин Республіки Молдова ОСОБА_4 , який повідомив, що він переплив з території Республіки Молдова через річку Дністер на берег території України для того, щоб забрати двох громадян України і перевезти їх на територію Республіки Молдова та мав за це отримати 500 дол. США від своїх товаришів, які і просили його виконати цю роботу з перевезення людей.В ході слідчого експерименту ОСОБА_4 повідомив, що човен для перевезення людей йому надали його товариші. В подальшому біля вказаного громадянина було виявлено і вилучено гумовий човен марки «Колібрі» зеленого кольору і 2 весла до вказаного човна, маркування на човні «Kolibri K-27 OT». Ніяких інших речей і документів, які заборонені в обігу, або речей, що стали б предметом злочину чи здобуті таким чином, виявлено не було; - протокол огляду предмету від 21 квітня 2022 року та ілюстративні таблиці до нього, відповідно до якого слідчим ОСОБА_14 , проведено огляд предмету: мобільний телефон «Samsung Galaxy J8 чорного кольору з сім картою НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 та ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який був наданий ОСОБА_6 на підставі заяви на добровільний огляд, та встановлено, що в мобільному месенджері «Viber» виявлено смс - повідомлення із контактом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який використовує мобільний номер телефону НОМЕР_4 . В смс - повідомленнях видно, що вони починаються 11.04.2022 із вихідних дзвінків. В подальшому 14.04.2022 о 17:01 було надіслано смс - повідомлення: «Добрый день дайте знать что вы решили». Далі того ж дня був пропущений дзвінок від мобільного номеру телефону НОМЕР_4 . О 19:19 год було надіслано відповідь на попереднє смс - повідомлення «Пока не решили». Також встановлено, що 18.04.2022, 19.04.2022 та 20.04.2022 були регулярні вхідні, вихідні та пропущені дзвінки із номером телефону НОМЕР_4 , які були відображені у скріншотах. Також в мобільному месенджері «Viber» виявлено смс - повідомлення із контактом під назвою « ОСОБА_15 » який використовує мобільний номер телефону НОМЕР_5 якому було надіслано смс - повідомлення із міткою геопозиції; - протокол огляду місця події від 21 квітня 2022 року, відповідно до якого в присутності понятих, з використанням цифрової відеокамери «Panasonic», оглянуто приміщення службового кабінету №15 СУ ГУНП у Вінницькій області та в приміщенні даного службового кабінету знаходиться ОСОБА_6 , який під час слідчої дії добровільно видав з наружної кишені куртки зліва поліетиленовий пакунок, в якому знаходяться 100 (сто) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США (імітовані купюри) з номером «HL 09439893 G», які, як він пояснив, були попередньо надані для проведення слідчих дій. Загальна сума 10 000(десять тисяч) доларів США.; - протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 21 квітня 2022 року, відповідно до якого в присутності понятих, без технічних засобів фіксації, після проведення огляду та зняття ксерокопії, ОСОБА_6 передані несправжні (імітаційні) засоби грошових коштів, а саме 100 (сто) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, з яких було знято ксерокопії на принтер, для подальшої їх передачі в якості оплати за незаконний перетин державного кордону України одній із осіб Республіки Молдова з метою фіксації її протиправних діянь; - протокол про результати проведення аудіо-, відеоконтролю за особою від 16 травня 2022 року, оглянутого та прослуханого в судовому засіданні, відповідно до якого фіксація здійснювалась на носій інформації Micro SD, інв. №5т від 18.04.2022, за адресою м. Могилів-Подільський, у період часу з 12.56 год. 21.04.2022 по 14.51 год. 21.04.2022; - протокол про результати проведення аудіо-, відеоконтролю за особою від 16 травня 2022 року, оглянутого та прослуханого в судовому засіданні, відповідно до якого оперуповноваженим на підставі ухвали слідчого судді від 15.04.2022, за участю працівників ВОТР УСР у Вінницькій області ДСР НП України, із застосуванням цифрового диктофону mc - ST - V4, фіксація здійснювалась на носій інформації Micro SD, інв. №6т від 18.04.2022, за адресою м. Могилів-Подільський, у період часу з 13.40 год. 21.04.2022 по 13.50 год. 21.04.2022; - протокол про результати проведення аудіо-, відеоконтролю за особою від 16 травня 2022 року; - протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22 квітня 2022 року; - протоколи дослідження інформації від 26 травня 2022 року; Крім того, визнаючи винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, суд першої інстанції врахував показання осіб, безпосередньо допитаних у ході судового провадження, а саме показання свідків: - особи із зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , який під час допиту в суді зазначив, що в квітні 2022 року знайомий свідка ОСОБА_6 повідомив йому, що невідомі особи займаються перевезенням осіб чоловічої статті через кордон, та в мережі Інтернет «Вайбер» є оголошення з даного приводу, після чого, свідок разом з ОСОБА_6 , звернулися до вказаної групи, щоб притягнути осіб які займаються перевезенням, до кримінальної відповідальності. ОСОБА_6 повідомив, що знаходиться в м. Могилів-Подільський і що разом із свідком бажають перетнути кордон, на що отримали відповідь про вартість послуг, а ціна 6 000 дол. США за перевезення однієї людини, двох осіб - по 5 000 дол. США з кожного. Також повідомили, що кошти треба буде передати вже після перетину кордону, знаходячись на території Республіки Молдова, щоб не думали що їх можуть обманути, а також без передоплати. Таким чином, ОСОБА_6 домовився з людиною, яка представилась ОСОБА_9 , про перевезення його та свідка через кордон. Після чого, 21 квітня 2022 року в обідню пору, свідок разом з ОСОБА_6 прибули в м. Могилів-Подільський на місце, яке було повідомлене ОСОБА_6 через месенджер, в якому була вказана геолокація - місце зустрічі. Прибувши на місце зустрічі, а саме в лісопосадку на березі річки Дністер в м. Могилів-Подільський, вони зателефонували до ОСОБА_9 , який сказав їм спускатися до берега річки та знаходячись на березі, свідок побачив як з протилежної сторони річки в їхню сторону пливе човен. Човен був гумовий, надувний, зеленого кольору з двома веслами, назви човна не пам`ятає. Припливши до берега, де знаходились свідок та ОСОБА_6 , людина з човна сказала їм: «залезайте, запрыгивайте быстрее ко мне в лодку, прыгайте в лодку». В цей час підбігли працівники поліції, які весь час були поряд та стежили за свідком та ОСОБА_6 і затримали людину, яка приплила на човні, який представився громадянином Республіки Молдова та повідомив що приплив забрати свідка та ОСОБА_6 , що йому дали човен та пообіцяли за його роботу 500 дол. США. В подальшому людину затримали, човен вилучили, свідка та ОСОБА_6 допитали. Свідок впізнав особу, яка припливла на човні, щоб перевезти свідка та ОСОБА_6 - обвинуваченого по справі, його прізвище та ім`я свідку невідоме, він конкретно з ним не спілкувався та домовленостей не мав, всі телефоні розмови вів ОСОБА_6 і він же звернувся з заявою в правоохоронні органи, свідок лише погодився йому допомогти в затриманні людей, які займаються перевезенням, написавши заяву про співробітництво; - ОСОБА_6 , якийсуду пояснив, що він через мережу Інтернет підшукував собі автомобіль, коли побачив об`яву про те, що пропонують послуги переправлення людей за кордон поза пунктом пропуску і був зазначений молдавський номер телефону, після чого, свідок набрав вказаний номер, слухавку взяв чоловік та представився ОСОБА_9 . Не маючи наміру незаконно перетнути кордон, а маючи мету викрити людей які цим займаються у військовий час, запитав як можна перейти кордон, на що отримав роз`яснення перетину та була вказана сума послуг - 6 000 дол. США, а якщо двоє осіб, то по 5 000 дол. США з кожного. Також повідомили, що кошти потрібно віддати вже на території Республіки Молдова - ОСОБА_22. Далі, коли свідок погодився, йому, через месенджер «Вайбер», повідомили геолокацію - місце зустрічі, а саме АДРЕСА_1 , спуститися до річки і там чекати. Після чого, повідомив працівників поліції про виявлені обставини організації незаконного переміщення людей через державний кордон України, написав в поліцію відповідну заяву і в подальшому діяв під контролем співробітників поліції. В подальшому, 21.04.2022 разом з ОСОБА_7 та з грошовими коштами, які їм видали працівники поліції, приїхали до міста Могилів-Подільський, через месенджер «Вайбер» зателефонував до ОСОБА_9 та повідомив про своє місцезнаходження, на що отримав відповідь, що за ними припливе човен і їх забере. Надалі, побачив людину, яка на гумовому човні веслувала веслами в їх сторону зі сторони Республіки Молдова, в даній людині в судовому засіданні, впізнав обвинуваченого по справі - ОСОБА_16 , який припливши до берега, сказав їм сідати в човен, однак в човен вони не сіли в човен, так як надійшли працівники поліції та затримали особу, яка була в човні - обвинуваченого. Після затримання обвинуваченого до свідка телефонував ОСОБА_9 , але з якої причини свідку невідомо, оскільки він слухавку не брав, в подальшому номер телефону ОСОБА_9 видалив. Уся розмова та домовленість у свідка була з так званим ОСОБА_9 , який також пообіцяв, що в закордонні паспорти його та ОСОБА_7 будуть проставлені штампи про законний перетин державного кордону, із обвинуваченим свідок не контактував, вперше побачив його коли обвинувачений приплив на човні; - ОСОБА_18 , який будучи допитаним суду пояснив, що 21 квітня 2022 року він йшов по АДРЕСА_2 , коли до нього підійшли працівники поліції та запросили бути понятим при проведенні слідчих дії, на що свідок погодився. В подальшому свідок разом з працівниками поліції прибув до райвідділу поліції, де вже був присутнім ще один понятий, і в службовому кабінеті був свідком описування імітованих грошових купюр, а саме доларів США, які в подальшому вручили також присутньому в кабінеті чоловіку. Далі працівники поліції, свідок та інший понятий поїхали до м. Могилів-Подільський, де свідок вперше побачив обвинуваченого ОСОБА_16 , який на той час вже був затриманий та розповідав що на березі річки Дністер на території Республіки Молдова, він з друзями розпивав спиртні напої і останні запропонували йому перепливти на інший берег та забрати двох людей, за що отримає 500 дол. США, на що обвинувачений погодився. Також свідок був присутній під час огляду місця події, де оглядали човен, на якому приплив обвинувачений, він був гумовий, темно зеленого кольору з двома веслами; - ОСОБА_19 , який під час допиту суду пояснив, що він був присутнім в якості понятого під час затримання обвинуваченого ОСОБА_20 в м. Могилів-Подільському, який повідомив, що знаходиться на території України, оскільки на території Республіки Молдова, під час розпиття з друзями алкогольних напоїв йому було запропоновано на човні перепливти річку Дністер та з протилежної сторони, зі сторони України, забрати двох людей, за що отримає 500 дол. США, тому він погодився. Зауважив, що не чув, щоб обвинувачений пояснював, що його на території Республіки Молдова побили та заставили перепливти річку Дністер, тим саме порушити державний кордон, щоб забрати людей, тому він на це погодився. Також вказав, що не бачив, щоб до обвинуваченого застосовували фізичну силу або погрози від працівників поліції абощо, під час його затримання. Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про належність та допустимість зазначених доказів, при цьому, зауваживши про відсутність будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні та їх оцінці, які б ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. При цьому, колегія суддів апеляційного суду, досліджуючи аналогічні доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності в діях обвинуваченого корисливого мотиву та попередніх домовленостей конкретно з обвинуваченим щодо оплати послуг за переправляння осіб через державний кордон України, з огляду на відсутність таких тверджень з боку допитаних свідків, зауважила, що такі доводи на увагу не заслуговують. Зокрема, в ухвалі суду апеляційної інстанції зауважено, що організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України передбачає розробку та безпосередню реалізацію планів незаконного перетинання державного кордону України іншими особами та твердження сторони захисту спростовуються безпосередньо дослідженими в суді першої інстанції доказами сторони обвинувачення, а тому невизнання ОСОБА_4 попередніх домовленостей з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо перетину державного кордону, а також твердження обвинуваченого про те, що йому незнайомі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які вели вказані домовленості з свідками, колегією суддів розцінені як намагання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 чітко усвідомлював, що перепливши човном річку Дністер, він незаконно перетне державний кордон України, де на українському березі річки має зустріти та забрати двох чоловіків, які домовлялися з особами вказаними вище для подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України. При цьому, колегія суддів апеляційного суду взяла до уваги дані: - протоколу про результати проведення аудіо-, відеоконтролю за особою від 16.05.2022, оглянутого та прослуханого в судовому засіданні суду першої інстанції установлено, що оперуповноваженим на підставі ухвали слідчого судді від 15.04.2022, за участю працівників ВОТР УСР у Вінницькій області ДСР Національної поліції України, із застосуванням відеокамери Panasonic Full HD HC-V 260, на носій інформації Micro SD, інв. №4т від 18.04.2022, фіксація здійснювалась у період часу з 14.35 год. 18.04.2024 по 08.36 год. 21.04.2022, зафіксував розмови між ОСОБА_6 та особою підписаною як « ОСОБА_13 », а саме те, як ОСОБА_6 домовляється про перетин ним державного кордону в районі міста Могилів-Подільський, при цьому ОСОБА_6 та його товариша на територію Республіки Молдова , через річку Дністер, має переправити човном особа з Республіки Молдова. За вказані послуги ОСОБА_6 та його товариш мають заплатити по 5 000 дол. США. - протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 22.04.2022, відповідно до якого оперуповноваженим на виконання постанови прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_21 від 20.04.2022, з метою перевірки намірів спрямованості, а також отримання доказів злочинної діяльності громадян Республіки Молдова на ім`я: « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 » та гр. України на ім`я « ОСОБА_11 » проведено спеціальний слідчий експеримент. За результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту встановлено, що 21.04.2022, ОСОБА_6 під час спілкування через меседж «Вайбер» з «ОСОБА_23», який з`ясувавши, що ОСОБА_6 з товаришем перебуває в м. Могилів-Подільському передав номер телефону ОСОБА_6 іншому громадянину Республіки Молдова , який скинув геолокацію місця зустрічі, на якому ОСОБА_6 зустрівся з людиною, що пливла на човні зі сторони Республіки Молдова через річку Дністер і який був затриманий працівниками поліції. - протоколу дослідження інформації від 26.05.2022, час початку 10.00 год., час закінчення 13.00 год., відповідно до якого оперуповноваженим проведено дослідження розсекреченої інформації, що міститься на оптичному носії носії інформації, а саме: карті пам`яті формату Micro SD, інв. №5т від 18.04.2022, на якій містяться розмови ОСОБА_6 , отримані внаслідок проведення згідно з ухвалою слідчого судді НС(Р)Д. Дослідження інформації, яка знаходиться на карті пам`яті вбачається, що на ній містяться розмови ОСОБА_6 , які він вів з громадянами Республіки Молдова , які за грошові кошти обіцяли переправити його до Республіки Молдова поза межами державного кордону України. - протоколу дослідження інформації від 26.05.2022, час початку 14.00 год., час закінчення 15.00 год., відповідно до якого оперуповноваженим проведено дослідження розсекреченої інформації, що міститься на оптичному носії інформації, а саме: карті пам`яті формату Micro SD, інв. №6т від 18.04.2022, на якій містяться розмови ОСОБА_6 , отримані внаслідок проведення згідно з ухвалою слідчого судді НС(Р)Д, установлено, що на карті пам`яті містяться розмови ОСОБА_6 , які він вів з громадянами Республіки Молдова, які за грошові кошти обіцяли переправити його да Республіки Молдова поза межами державного кордону України. На підставі викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 по суті є співвиконавцем, оскільки, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, безпосередньо частково виконав склад інкримінованого йому злочину. При цьому, оцінюючи доводи сторони захисту, висловлені в апеляційній скарзі щодо відсутності корисливого мотиву у діях ОСОБА_4 (які є ідентичними з доводами касаційної скарги), колегія суддів апеляційного суду зауважила, що твердження обвинуваченого у цій частині є суперечливими, оскільки будучи допитаним під час судового розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_4 вказував, що за тиждень-два до обставин, викладених в обвинувальному акті, позичив у знайомих 700 молдавських лей, що становить 1400 грн. та мав ці гроші відробити, у зв`язку із чим, 21.04.2022 за ним приїхали, посадили в машину і повезли, думав відробляти гроші, але приїхавши до річки Дністер, йому сказали перевезти з України на територію Республіки Молдова людей, тим саме відробивши свій борг. Дослідивши такі показання обвинуваченого, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що погодившись переправити людей, обвинувачений ОСОБА_4 намагався уникнути матеріальних витрат, пов`язаних з поверненням боргу в сумі 700 молдавських лей. При цьому, в ухвалі судом апеляційної інстанції також зазначено, що в суді першої інстанції свідки-поняті ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , які були присутні під час затримання обвинуваченого, пояснювали, що ОСОБА_4 під час затримання зауважував, що на території Республіки Молдова, під час розпиття з друзями алкогольних напоїв, йому запропонували на човні перепливти річку Дністер та з протилежної сторони, зі сторони України, забрати двох людей, за що останній отримає 500 дол. США, на що він погодився. Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду зауважила, що наведені обставини у сукупності із іншими доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження, свідчать про наявність корисливого мотиву в діях обвинуваченого ОСОБА_4 . З наведеним погоджується і Верховний Суд, та вважає за необхідне зауважити що доводи касаційної скарги захисника в частині відсутності в діях ОСОБА_4 ознак попередньої домовленості та корисливого мотиву, що, на думку сторони захисту, виключає в його діях склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, також є неспроможними, з огляду на таке. Згідно зі ст. 26 КК України, співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення. При цьому, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. При цьому проста форма співучасті (співвиконавство) передбачає, що декілька осіб, діючи спільно, є безпосередніми виконавцями кримінального правопорушення, суб`єктивна сторона якого охоплюється єдиним умислом. Їхні дії можуть мати різний характер та їхні ролі однакові - вони безпосередньо виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини КК України як ознаки об`єктивної сторони конкретного складу кримінального правопорушення. Слід зауважити, що угода між співучасниками (про характер діяння, час і місце його вчинення, розподіл ролей) виникла попередньо, тобто до початку вчинення злочину (задовго до цієї події або безпосередньо перед нею). Зокрема, із обставин, встановлених судами вбачається, що поведінка ОСОБА_4 під час скоєння злочину була узгодженою, оперативною та послідовною, про що свідчило його прибуття на конкретну точку (геопозицію), яка не могла бути відома йому без попереднього узгодження, відтак, дії останнього були скоординованими заздалегідь та мали конкретну мету - переправлення осіб через кордон. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено єдиний умисел ОСОБА_4 та невстановлених осіб, про що свідчила узгодженість злочинної діяльності останніх та їх попередня домовленість на вчинення незаконного переправлення осіб через державний кордон. У свою чергу злочинні дії ОСОБА_4 були невід`ємною складовою здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон, і саме він виконав частину того обсягу дій, який вважався необхідним для реалізації спільного злочинного умислу саме за попередньою змовою. Крім того, колегія суддів зауважує, що з об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 332 КК України може проявитися у чотирьох формах: 1) незаконне переправлення осіб через державний кордон України; 2) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 3) керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод. Кваліфікованими видами злочину є його вчинення 1) способом, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України 2) щодо декількох осіб; 3) повторно 4) за попередньою змовою групою осіб 5) службовою особою з використанням службового становища. При цьому, особливо кваліфікованими видами злочину є його вчинення: 1) організованою групою або 2) з корисливих мотивів. Як учинене з корисливих мотивів незаконне переправлення осіб через державний кордон України кваліфікується у разі, коли винний бажав: 1) одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо); 2) одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому, для встановлення кваліфікуючої ознаки злочину «з корисливих мотивів», необхідної для кваліфікації за ч. 3 ст. 332 КК України, не має значення, чи досяг винний тієї матеріальної вигоди, якої прагнув, наприклад, коли не зміг одержати внаслідок переправлення через кордон матеріальної вигоди через відсутність майна або не встиг одержати це майно, у такому випадку склад даного злочину буде в наявності, оскільки його мотивом була корисливість. Таким чином, в ухвалі суду апеляційної інстанції вірно встановлено у діях ОСОБА_4 наявність корисливого мотиву, виходячи із досліджених судом показань самого обвинуваченого, який зауважував про бажання уникнути матеріальних витрат, пов`язаних з поверненням боргу, а також показань свідків, які підтвердили намір обвинуваченого отримати грошові кошти за вчинення обсягу дій, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, що безумовно підтверджує наявність у його діях такої кваліфікуючої ознаки як вчинення з корисливих мотивів. Таким чином, судом апеляційної інстанції спростовано позицію сторони захисту щодо невчинення ОСОБА_4 дій, які є складовими кримінального правопорушення, оскільки взято до уваги письмові докази та показання свідків, а також показання самого обвинуваченого, на підтвердження зворотного із детальною їх оцінкою і обґрунтуванням, на підставі чого зроблено вмотивований висновок щодо наявності в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції, покликаючись на низку досліджених письмових доказів та показань свідків, обґрунтовано дійшов висновку щодо неспроможності позиції сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_4 ознак організації незаконного переправлення громадян України через державний кордон України за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, з корисливим мотивом, а доводи касаційної скарги в цій частині не містять переконливих обґрунтувань, які би давали підстави Верховному Суду безспірно стверджувати, що такі судове рішення постановлено без додержання положень статті 419 КПК. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, належним чином мотивовані, тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення при розгляді даного кримінального провадження, не встановлено, кваліфікація дій останнього є правильною та підтвердженою сукупністю доказів, які були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, у зв`язку із чим, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги захисника про необхідність скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення кримінального провадження на новий апеляційний розгляд, є необґрунтованими, а відтак, відсутні підстави для задоволення вимог його касаційної скарги. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3