Постанова 4803 № 932/4990/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3685/24 Справа № 932/4990/23 Головуючий у першій інстанції: Кондрашов І. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2023 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИЛА: У травні 2023 року АТ «АКБ «Конкорд» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16.10.2018 між ним та ОСОБА_1 було укладено заяву про надання кредиту/кредитний договір №60.15.000623, відповідно до якої останній отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 30204,00 грн, строком на 24 місяці та зі сплатою відсотків на рівні 45% річних. Також договором передбачено плату за супроводження несанкціонованої та простроченої заборгованості (комісій) та у разі порушення взятих зобов`язань щодо повернення коштів, нарахування штрафу. З огляду на те, що ОСОБА_1 не повернув отриманий кредит у строки та на умовах, визначених договором, утворилась заборгованість, яка станом на 23.02.2023 становить 13992,97 грн, а саме: 8350,66 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 166,90 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 4555,27 грн. плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, 920,14 грн. пеня. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість у загальному розмірі 13992,97 грн. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь АТ «АКБ «Конкорд» заборгованість за кредитним договором №60.15.000623 у розмірі 9437,70 грн, яка складається з: 8350,66 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 166,90 грн заборгованості за простроченими відсотками, 920,14 грн пеня. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь АТ «АКБ «Конкорд» судовий збір у сумі 1810,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «АКБ «Конкорд», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у повному обсязі. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині правового обґрунтування відмови у стягненні плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 16 жовтня 2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» (банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №60.15.000620, шляхом підписання заяви про надання кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 30204,00 грн. строком по 15.10.2020 року (а.с. 32-33). У Розділі 14 вказаного вище договору сторони погодили, зокрема, що підписанням цієї заяви позичальник погоджується з тим, що за умови підписання цієї заяви про надання кредиту ним, підписання та скріплення печаткою зі сторони банку та надання кредиту (що разом вважається акцептом банку), ця Заява разом з Графіком платежів / Розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, Публічний договір та Тарифами банку складають кредитний договір, строк дії якого зазначений в Розділі 13 цієї заяви в графі строк кредиту (а.с. 33). У додатку №1 до Заяви про надання кредиту №60.15.000620 від 16.10.2018 року, яким є Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту, погоджено також розмір процентної ставки на рівні 45% річних; даний додаток підписаний сторонами (а.с. 34). Долучений до позовної заяви витяг з Публічного договору, якими передбачено, зокрема, процентна ставка та нарахування процентів, умови надання споживчих кредитів (Розділ 6), договірне списання (Розділ 9), права та обов`язки сторін договору (Розділ 13) та інші умови, - відповідачем не підписані (а.с. 37-53). Заява позичальника містить текст про погодження споживача з умовами Публічного договору, але не конкретизовано яка саме його редакція погоджена споживачем. На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором №60.15.000620 від 16.10.2018 року, згідно якого, станом на 23.02.2023 банком нарахована заборгованість у розмірі 13992,97 грн, а саме: 8350,66 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 166,90 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 4555,27 грн. плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, 920,14 грн. пеня (а.с. 10-17). За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У заяві позичальника ОСОБА_1 від 16.10.2018 розмір та порядок нарахування плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості не зазначена (а.с. 32-33). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.10.2018, посилався на Витяг з Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд», як невід`ємну частину кредитного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що позичальник розумів, ознайомився і погодився з Витягом з Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд», підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві позичальника домовленості сторін про сплату комісії (плати) за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, наданий банком Витяг з Публічного договору не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. При цьому згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Наданий позивачем Витяг з Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд», з огляду на його мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15). Суд зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень Умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору. Колегія суддів вважає, що витяг з Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд», який містяться у матеріалах справи, не визнається відповідачем та не містить його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 16.10.2018 року, шляхом підписання заяви про надання кредиту від 16.10.2018. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді комісію, яка встановлена у формі сплати плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості. За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «АКБ «Конкорд» плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості в розмірі 4555,27 грн. Долучена до позовної заяви копія паспорту споживчого кредиту від 16.10.2018 року не може вважатись складовою кредитного договору, форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору (а.с. 35). У вказаному вище паспорті споживчого кредиту від 16.10.2018 року вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту (а.с. 35 зворот). Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши відсутність погодження між сторонами у письмовому вигляді порядку нарахування та розміру комісії, яка встановлена у формі плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «АКБ «Конкорд» плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості в розмірі 4555,27 грн, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині. Безпідставними є обґрунтування оскаржуваного рішення положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції Закону №3795-VI від 22.09.2011, згідно якого кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Абзац 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у зазначеній вище редакції був чинний до 10.06.2017 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016. Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що діє з 10.06.2017 (на час укладення кредитного договору №60.15.000620 від 16.10.2018 року та ухвалення оскаржуваного рішення), цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". У зв`язку з вищевикладеним, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь АТ «АКБ «Конкорд» плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості в розмірі 4555,27 грн. За положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду оскаржене лише в частині залишених без задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості в розмірі 4555,27 грн, а тому суд апеляційної інстанції справу в частині стягнення на користь банку простроченого тіла кредиту в сумі 8350,66 грн, прострочених відсотків в сумі 166,90 грн та пені у розмірі 920,14 грн не переглядає, відповідно до вимог ч. 1 статті 367 ЦПК України. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення місцевого суду в частині правового обґрунтування відмови у стягненні з відповідача плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості в розмірі 4555,27 грн. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» задовольнити частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2023 року в оскаржуваній частині щодо відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості в розмірі 4555,27 грн змінити в частині правового обґрунтування. В іншій оскаржуваній частині рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 29 травня 2024 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова