Постанова Львівський апеляційний суд № 454/3715/23

Справа № 454/3715/23 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю. Провадження № 33/811/702/24 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2024 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Малиняка В. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника Малиняка В. А. на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень із позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Відповідно до постанови суду, 12.08.2023 року близько 10.46 год. у м. Белз по вул. Січових Стрільців 7, Червоноградського району, Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Seat Alhambra», р. н. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер 6820», тест №387, результат 0,87 % проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі зупинити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що на відеозаписі події адміністративного правопорушення відсутня процедура проходження огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що ОСОБА_1 не проходив огляду на стан сп`яніння. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, а тому не може реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, у зв`язку з чим просить зупинити провадження у справі, покликаючись при цьому на норми Кримінального процесуального кодексу України. Заслухавши доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. З метою забезпечення належного права на захист судом апеляційної інстанції справу розглянуто з участю захисника ОСОБА_2 , в присутності якого встановлено, що висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: -даними протоколу про адміністративне правопорушення від 12.08.2024 року; -актом та результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, згідно з якими у організмі ОСОБА_1 виявлено 0, 87 проміле алкоголю; -письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно з якими він, 12.08.2023 року о 10.46 год. по вул. Січових Стрільців, 7, у м. Белз, Червоноградського району, Львівської області, керував транспортним засобом марки «Seat Alhambra», р. н. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`янінні на місці зупинки. Результат тесту був позитивний, оскільки напередодні він вживав горілку. В медичний заклад їхати відмовився; -відеозаписом з камер спостереження працівників поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом, його було зупинено працівниками поліції, зафіксовано процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів та виявлення у нього 0, 87 проміле алкоголю. На відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи захисника з цього приводу є безпідставними. Покликання в апеляційній скарзі на необхідність зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі, вважаю необґрунтованими, оскільки його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в т. ч. право на захист належним чином забезпечені захисником. Із апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому перешкод з`явитися до суду у нього немає. Крім того, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість зупинення провадження у справі. Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: постанову Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В. Я.