LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/3567/24

від 21.05.2024 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3567/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. за участю секретаря Мельник К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови і розпорядження В С Т А Н О В И Л А: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.12.2023 №6-дск; - визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 07.12.2023 №5р-дск. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірка позивача проведена всупереч встановленої Кабінетом Міністрів України заборони проведення таких перевірок у відповідний період. Крім того, позивач зазначає, що не допускали порушень, зазначених у акті перевірки. Вказали, що базою для нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал. Вважають, що у спірному випадку необхідно користуватися визначенням чистого доходу, яке міститься у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського облік у №1, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73. Також Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зазначає, що у частині заповнення звітності можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії», формою не передбачено, а товариство не має кваліфікованих когенераційних установок і не є суб`єктом, який може чи повинен заповнювати розділ звіту «виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва електричної енергії)». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно ЄДРПОУ 24584661). У відповідності до Статуту, затвердженого цією ж постановою, товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). Видами економічної діяльності товариства є: 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 42.99 Будівництво інших споруд. У період з 12.10.2023 по 08.11.2023 проведено планову перевірку дотримання підприємством вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії позивача за період діяльності з 01.01.2022 по 31.12.2022. Перевірка проводилась на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2023 рік, затвердженого постановою Нацкомісії від 23.11.2022 №1550; постанови від 25.10.2023 №1965 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» з виробництва теплової енергії», посвідчення на проведення планової перевірки від 10.10.2023 №493. За результатами здійснення цієї перевірки ПрАТ складено Акт від 08.11.2023 № 464 (ДСК), яким зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства та ліцензійних умов: підпункту 10 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії (протягом 2022 року не дотримувалися затвердженої структури витрат відповідно до постанови НКРЕКП від 12.12.2018 №2-ДСК); пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов: порушення вимог законів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, зокрема, підпункту 11 пункту 4.1 глави 4 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях, затверджених постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №990, у частині зобов`язання ліцензіата неухильно дотримуватись запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії. Так, підприємством здійснено фінансування ремонтних робіт за статтями «Ремонт. Послуги» та «Ремонт.ТМЦ» за нормативами 1 та 2, та понадрегламентних ремонтних робіт не в повному обсязі; загальне недофінансування ремонтної програми становить 6 809,90 тис. грн.; підпункту 22 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов: порушення щодо недопущення перехресного субсидіювання інших видів діяльності за рахунок господарської діяльності з виробництва теплової енергії (при виконанні Інвестиційної програми на 2022 рік підприємство по ВП «ХАЕС» за рахунок прибутку від ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії фактично профінансувало 2 заходи Інвестиційної програми на 2022 рік, що безпосередньо відносяться до діяльності з транспортування теплової енергії); пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов: порушення вимог законів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017№ 491, в частині визначення суми внеску на регулювання, яким є чистий дохід від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал (ліцензіатом невірно розраховано та відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії у формі звітності №20- НКРЕКП за 1-4 квартали 2022 року, що призвело до наявності заборгованості (-21,68 тис. грн.); підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов: порушення у частині надання до органу ліцензування звітності, що містить достовірні дані (наведені підприємством у поданих відомостях про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, планові показники - не відповідають плановим показникам, затвердженим постановою Нацкомісії від 12.12.2018 №2-ДСК «Про встановлення ДП «НАЕК «Енергоатом» середньорічної структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» тарифу). Ліцензіатом невірно розраховано та відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії у формі звітності №20- НКРЕКП за 1-4 квартали 2022 року; підприємство некоректно відображало показник «Чистий дохід від реалізації продукції» у формі звітності №4-НКРЕКП за 1-4 квартали 2022 року, а також у додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП за аналогічний період. Підприємство взагалі не заповнювало розділ 2 «Довідкова інформація» форми звітності №4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також не відображало дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до форми звітності №4а-НКРЕКП за січень-грудень 2022 року. На закритому засіданні Нацкомісії 07.12.2023 розглянуто Акт №464 (ДСК) від 08.11.2023 та прийнято постанову НКРЕКП від 07.12.2023 №6-дск «Про застосування санкцій до ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання». Цією постановою:

1. Застережено підприємство щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов, а саме: пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов щодо дотримання вимог законів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 5 Порядку №491 у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП; підпункту 11 пункту 4.1 глави 4 Методики №990 у частині дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії; пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, а саме: підпункту 10 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, підпункту 23 у частині надання до органу ліцензування інформації ,що містить достовірні дані.

2. Накладено штраф на позивача у розмірі 2788 грн. за порушення підпункту 22 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов щодо недопущення перехресного субсидіювання інших видів діяльності за рахунок господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

3. Зобов`язано підприємство у строк: до 01.02.2024 сплатити заборгованість зі сплати внесків на регулювання у розмірі 19,37 тис. грн.; до 01.03.2024 розробити та подати на схвалення відповідно до вимог Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2015 №1972, заходи до Інвестиційної програми на 2024 рік, та передбачити як додаткове джерело фінансування невикористані кошти за рахунок додатково отриманого доходу за результатом діяльності у 2022 році у сумі 4652,05 тис. грн. без ПДВ. У розпорядженні від 07.12.2023 №5р-дск Нацкомісія вирішила зобов`язати підприємство у термін до 01.04.2024 усунути порушення підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, у частині надання до органу ліцензування інформації, що містить достовірні дані, а саме надати: - до Нацкомісії уточнену звітність за формою №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» за 1-й квартал, 1-е півріччя, 9 місяців та річну за 2022 рік в електронному вигляді; - до Нацкомісії уточнену звітність за формою №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за січень-грудень 2022 року в електронному вигляді; - до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області уточнені звіти за формою №20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» за 1-4 квартали 2022 року. Вважаючи вищевказану постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.12.2023 №6-дск та розпорядження відповідача від 07.12.2023 №5р-дск протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для визнання протиправними і скасування оскаржуваних постанови і розпорядження. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення передбачено Законом України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Закон - № 1540). Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія (Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи. Статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом. Згідно вимог статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: вимагати від суб`єкта, щодо якого здійснюється перевірка, усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або ліцензійних умов; фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта, щодо якого здійснюється перевірка, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, рішення про усунення виявлених порушень; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої цим Законом. Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єкти, що належать до особливої групи споживачів, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про енергетичну ефективність" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність". Відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про теплопостачання» уповноважені органи застосовують до суб`єктів господарювання штрафні санкції, зокрема, за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією - до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо доводів апелянта про відсутність права на проведення відповідачем перевірки у досліджуваний період, слід зазначити наступне. Відповідно до вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Постанова №303). Водночас, згідно пункту 3 Постанови №303 (у редакції, на час проведення перевірки) протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Таким чином, комісія має право на проведення як планової, так і позапланової перевірки за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Колегія суддів звертає увагу, що Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є основою енергетичної безпеки та енергонезалежності країни; Енергоатом формує приблизно 4% національного ВВП та посідає 1 місце за обсягом виробництва електроенергії, забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%; посідає 7 місце за обсягом виробництва атомної енергії, входить у 5-ку найбільших операторів АЕС світу. Крім того, слід зазначити, що при провадженні діяльності з виробництва теплової енергії позивачем використовується ядерне паливо. Водночас, при планових перевірках НКРЕКП досліджуються питання, зокрема, виконання Ліцензіатом інвестиційних програм та програм ремонтів, а при проведенні планової перевірки ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» встановлені порушення недотримання програми ремонтів, що в умовах діючого воєнного стану та постійних обстрілів об`єктів електроенергетики може спричинити загрозу не тільки безпеці держави, але й навколишньому середовищу, та впливу на інтереси, життя та здоров`я людини. Також, судом першої інстанції встановлено, що ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» не подавало у встановлений термін на схвалення відповідно до вимог «Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях», затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2015 року № 1972, Інвестиційну програму з виробництва теплової енергії на АЕС на 2022 рік. Водночас, у структурі тарифу на період 2022 року були передбачені планові витрати на ІП у сумі 21 373,2 тис. грн без ПДВ (п. 3.14 Акта). В свою чергу слід зазначити, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (чинний до 22 грудня 2022 року), затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Наказом Міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 № 1668/39004 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відповідно до вказаних переліків - Енергодарська міська територіальна громада включена до переліку окупованих російською федерацією міст з 04 березня 2022 року. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 27.08.2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 955, яка, крім позапланових невиїзних перевірок, надає можливість НКРЕКП проводити також планові перевірки. Офіційне опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 955 відбулося в газеті «Урядовий кур`єр» від 31.08.2022 випуск № 188, отже, з 31.08.2022 НКРЕКП набула права в умовах воєнного стану на проведення за своїм рішенням планових заходів державного контролю дотримання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов. Також, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що 23.11.2022 Регулятором, на засіданні, що проводилося у формі відкритих слухань було прийнято постанову № 1550 «Про затвердження Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2023 рік» (далі - Постанова № 1550), у пункту 153 Додатку до якої передбачалося проведення перевірки ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» щодо дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг з 12.10.2023. Частиною 3 статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Водночас, ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» не оскаржувало вищевказану Постанову №1550. Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що планова перевірка ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» проведена на підставі чинної Постанови № 1550. Колегія суддів звертає увагу, що при планових перевірках НКРЕКП досліджуються питання, зокрема виконання Ліцензіатом інвестиційних програм та програм ремонтів, що дає можливість НКРЕКП забезпечити ефективне функціонування та розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; реалізацію цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, забезпечити поліпшення стану захищеності прав споживачів товарів/послуг, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг, створити сприятливі умови для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, а також забезпечити надійне та ефективне функціонування відповідних ринків в окремих регіонах та у державі в цілому згідно з вимогами національного та міжнародного законодавства. Таким чином, вищезазначене підтверджує, що належне, своєчасне та у повному обсязі виконання Ліцензіатом всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування сфери теплопостачання, а також ліцензійних умов з виробництва теплової енергії спрямовано на безперебійну роботу ринку енергетики та комунальних послуг, а також на забезпечення енергетичної безпеки держави, а тому проведення НКРЕКП планової перевірки ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» є законним та обґрунтованим. Щодо порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, слід зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено під час розгляду справи, протягом 2022 року діяв тариф на виробництво теплової енергії встановлений постановою НКРЕКП від 12.12.2018 № 1904 «Про встановлення ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» в розмірі 92,05 грн за 1 Гкал (без ПДВ). Пунктом 2 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 (далі - Порядок № 491) визначено, що базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал. Платники внеску на регулювання мають визначати суму внеску на регулювання, як визначений відсоток від чистого доходу (обсягу коштів), отриманого від провадження ліцензованої господарської діяльності, що регулюється НКРЕКП, зокрема, від виробництва теплової енергії. Відповідно до положень Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 № 990, до складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються внески на регулювання, що розраховуються та сплачуються ліцензіатом відповідно до Порядку №

491. Водночас, розрахунки собівартості при формуванні тарифів на електричну та (або) теплову енергію здійснюються на весь обсяг корисно відпущеної електричної та (або) теплової енергії. Отже, чистий дохід платника внеску на регулювання, отриманого від господарської діяльності з виробництва теплової енергії, повинен розраховуватись з урахуванням обсягів виробленої теплової енергії, оскільки всі складові тарифу розраховані саме з урахуванням обсягів виробництва теплової енергії, а не її реалізації. Таким чином, при визначенні суми внеску на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії, розрахунок чистого доходу має здійснюватися шляхом множення обсягу виробленої енергії на тариф на виробництво теплової енергії. Сума чистого доходу по розрахунку за формою звітності № 4-НКРЕКП для визначення внеску на регулювання на 2022 рік (період для розрахунку чистого доходу ІV квартал 2021 року - ІІІ квартал 2022 року) становить 98 405,00 тис. грн (без ПДВ). Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акту від 08.11.2023 № 464, під час перевірки зафіксовано, що сума для визначення ставки внеску на регулювання зазначена на підставі даних рядка 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» з виокремленням отриманого чистого доходу з реалізації виробленої теплової енергії за відповідні періоди. Враховуючи ставку внеску, визначену НКРЕКП, сума внеску на 2022 рік становить 50,77 тис. грн. ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» сплачено зазначену суму у повному обсязі. Водночас, сума розрахункового чистого доходу, відповідно до діючого тарифу на виробництво теплової енергії для визначення внесків на регулювання на 2022 рік становить 137 781,14 тис. грн (без ПДВ). Тобто відхилення становить 39 376,14 тис. грн (без ПДВ). Враховуючи ставку внеску, визначену НКРЕКП, розрахункова сума внеску на 2022 рік становить 72,45 тис. грн. Відповідно сума заборгованості по сплаті внесків на регулювання становить 21,68 тис. грн. Вищезазначене підтверджує, що Ліцензіатом було невірно розраховано та відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової за період І - ІV кварталів 2022 року, що призвело до сплати внесків на регулювання в неповному обсязі. Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» платниками внесків на регулювання є суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону. Базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал. Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік. Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором. На виконання статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 затверджено Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання (далі - Порядок). Згідно пункту 2 Порядку внески на регулювання сплачуються суб`єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності (далі - платники внеску), зокрема: з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами). Планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 липня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік за формулою V = P/D*100 %, де V - планова ставка внеску на регулювання; P - плановий обсяг потреб у фінансуванні НКРЕКП на наступний бюджетний рік відповідно до проекту кошторису НКРЕКП; D - сума чистого доходу платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік. Визначена НКРЕКП річна (планова) ставка внеску на регулювання оформляється постановою та не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП (пункт 3 Порядку). Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал (пункт 5 Порядку). Колегія суддів звертає увагу, що всі обсяги енергії, що споживаються обладнанням (устаткування), яке не задіяне в технологічних процесах виробництва енергії, або використовуються для провадження іншої діяльності виробника на території підприємства чи споживаються іншими суб`єктами господарювання на території ліцензіата, мають бути віднесені до корисного відпуску теплової енергії. Враховуючи, що теплова енергія, яка виробляється на об`єктах енергетики корисно використовується в інших технологічних процесах виробництва основної продукції цих підприємств, та є однією із складових собівартості виробництва інших товарів (послуг), такі ліцензіати мають визначати суму внеску на регулювання, як визначений відсоток від товарної продукції (обсягу коштів), отриманої від провадження ліцензованої господарської діяльності, що регулюється НКРЕКП. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №160/3648/19. Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що базою нарахування суми внесків на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії є чистий дохід саме з виробництва теплової енергії, а не з чистого доходу з реалізації продукції. Щодо порушення в частині заповнення форм звітності, слід зазначити наступне. Постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» (зі змінами внесеними постановою від 20.12.2019 № 2897) затверджено: - Форму звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - Форма звітності № 4а-НКРЕКП); - Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - Інструкція). Пунктом 1.1 Інструкції передбачено, що ця Інструкція поширюється на: суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензіати); суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках (далі - ліцензіати). Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП, додатків до неї та термін її подання до НКРЕКП. Відповідно до пункту 3.5 Інструкції у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники. Згідно вимог пункту 3.7 Інструкції у додатку 1 «Розшифровка корисного відпуску енергії» відображаються розшифрування корисного відпуску електричної та/або теплової енергії у розрізі ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) за звітний період та наростаючим підсумком з початку року. З огляду на викладене, ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» зобов`язано заповнювати розділ ІІ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до Форми звітності № 4а-НКРЕКП. Водночас, Актом № 464 зафіксовано, що ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» взагалі не заповнювало розділ ІІ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також не відображало дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до Форми звітності № 4а-НКРЕКП за період січень-грудень 2022 року чим порушило вимоги підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов у частині обов`язку надання до органу ліцензування інформації, що містить достовірні дані. Під час розгляду справи також було встановлено, що плановою перевіркою дотримання ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», вимог законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 (далі - Ліцензійні умови), за період діяльності 2019 - 2021 років (Акт від 03.01.2023 № 9 та Додаток № 1 Для службового користування від 03.01.2023 № 14-38/2-дск) встановлено, що ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» взагалі не заповнювало розділ ІІ «Довідкова інформація» форми звітності № 4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також не відображало дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до форми звітності № 4а-НКРЕКП за період грудень 2019 року-грудень 2021 року, а також зафіксовано порушення: пункту 5 Порядку № 491 у частині визначення суми внеску на регулювання; пункт 2 додатку 2 до Порядку № 491, в частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, зазначеної у звіті, та підпункт 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов у частині надання до органу ліцензування звітності, що містить достовірні дані. За результатами розгляду Акта перевірки від 03.01.2023 № 9 Регулятором прийнято постанову від 31.01.2023 № 2-дск «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання» та розпорядження від 31.01.2023 № 1р-дск «Про усунення порушення ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії». Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, під час перевірки заповнення форм звітності позивача, а саме: інформації про заповнення показника «Товарна продукція»/ «Чистий дохід від реалізації продукції» у формі звітності №4-НКРЕКП та у додатку 3 до цієї форми у порівнянні з розрахунковою товарною продукцією/чистим доходом відповідно до діючого тарифу на виробництво теплової енергії встановлено некоректне відображення показника «Чистий дохід від реалізації продукції» у названих формах. Крім того, ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» взагалі не заповнювався розділ 2 «Довідкова інформація» форми звітності №4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, також не відображалися дані про корисний відпуск теплової енергії з колекторів у додатку 1 до форми звітності№4а-НКРЕКП за період, що підлягав перевірці. Позивач зазначає (саме в частині довідкової інформації), що інших можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії» формою не передбачено. Крім того, зазначив, що ні на одному з відокремлених підрозділів товариства не застосовуються технології комбінованого виробництва (когенерації) у значенні термінів та роз`яснень, визначених Законом України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу»; у товариства не має кваліфікованих когенераційних установок і ліцензії на ведення господарської діяльності з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, тому вважає, що не є суб`єктом, який може або ж повинен заповнювати розділ звіту «Виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії)». Також пояснили, що надавали зауваження і пропозиції до проекту змін до постанови Нацкомісії від 20.12.2019 № 2897. Так, постановою Національної комісії від 20.12.2019 № 2897, затверджено Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», яка поширюється, зокрема, на суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках. Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - форма звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна)), додатків до неї та термін її подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). За нормами пункту 3.1 цієї Інструкції звіт складається з трьох розділів: I «Загальна інформація», II «Довідкова інформація» та III «Врегулювання небалансів». Показники розділу I зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-9) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 10-18). Показники розділу II зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-3) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 4-6). У розділі III зазначається інформація щодо обсягів та вартості купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за звітний період (графа 1) та наростаючим підсумком з початку року (графа 2). Розділ I «Загальна інформація» не заповнюють суб`єкти господарювання, що здійснюють виробництво електричної та/або виробництво теплової енергії на атомних електростанціях на підставі відповідних ліцензій. Якщо в ліцензіата деякі показники відсутні або не визначаються, тоді відповідні клітинки не заповнюються. Згідно пункту 3.5 вищевказаної Інструкції у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники. У додатку 1 «Розшифровка корисного відпуску енергії» відображаються розшифрування корисного відпуску електричної та/або теплової енергії у розрізі ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) за звітний період та наростаючим підсумком з початку року (пункт 3.7 Інструкції). Отже, обов`язок заповнення форм звітностей закріплений законодавством. Позивач у цій частині порушень зазначає лише про неможливість заповнення розділу 2 «Довідкова інформація», водночас Нацкомісією встановлені порушення і в іншій частині заповнення форми звітності. Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов`язок із заповнення відповідної звітності у позивача у відповідний період існував, тому Нацкомісія правомірно вимагала його дотримання. Також, колегія суддів звертає увагу, що під час проведення перевірки встановлено ряд інших порушень, питання щодо яких підприємством не оскаржуються, при цьому позивач просив скасувати постанову і розпорядження Нацкомісії повністю. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено «27» травня 2024 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»