Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2323/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2323/22 Перша інстанція: суддя Мороз А. О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови, В С Т А Н О В И Л А : 18 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив - визнати протиправною та скасувати постанову управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 23.09.21 р. № 86, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн.; - визнати протиправним та скасувати припис управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.09.21 р. №

97. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку про проведення позивачем реконструкції квартири з прибудовою без відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи. Позивач наголосив, що будівельні роботи по відновленню квартири з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а саме пожежі і відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.17 року № 406, не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що за результатами проведення позапланової перевірки виявлено порушення, а саме виконання ОСОБА_1 реконструкції квартири з прибудовою без відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи. Відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів того, що пожежа за адресою: АДРЕСА_1 , була надзвичайною ситуацією та позивачем дійсно здійснювалось відновлення конструкцій квартири АДРЕСА_2 з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації без зміни її геометричних розмірів, внаслідок чого виконання вказаних робіт не потребувало би документів, які дають право на їх виконання. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Не погоджуючись з прийняти рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що експертний висновок ДСНС та облікові дані про надзвичайну ситуацію є належними підставами для встановлення факту надзвичайної ситуації та необхідності здійснення подальших заходів реагування на надзвичайну ситуацію, зокрема, проведення відновлювальних робіт та ліквідації наслідків такої ситуації. Водночас, позивачем не надано належних, достатніх доказів на підтвердження того, що ситуація, яка склалася за адресою: АДРЕСА_1 , була надзвичайною. Крім того, апелянт наголосив, що відновлення будівлі, постраждалої внаслідок пожежі, повинно здійснюватися в межах її існуючих геометричних розмірів. Разом з цим, у ході проведення позапланової перевірки управлінням встановлено та зафіксовано у акті від 15.09.2021, факт виконання будівельних робіт із влаштування залізобетонного поясу по периметру всієї квартири, а також зведення стін та фундаменту прибудови орієнтовними розмірами 3х5 м. Згідно технічного паспорту ТОВ «ГЕНЕРАЛЬНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ «ЕКСПЕРТ» від 16.03.2017 на плані будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розміщені дві прибудови розмірами 6,1 х 2,67 м та 6,53 х 3,85 м. Влаштування прибудови орієнтовним розміром 3х5 м не передбачено ані технічним паспортом, наданим КП ММБТІ, ані технічним паспортом, виданим ТОВ «ГЕНЕРАЛЬНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ «ЕКСПЕРТ» та вказує на те, що позивач фактично змінив геометричний розмір квартири зі зміною форми. Тобто, ОСОБА_1 фактично виконував будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , а не відновлював певні елементи будівлі. Відтак, у даному випадку правові підстави для застосування п. 13 постанови № 406 відсутні. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. ОСОБА_1 на праві власності належали квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Пунктом 20 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 22.10.2010 № 1370, належним позивачу квартирам присвоєно нову адресу, як житловому будинку АДРЕСА_5 . 28 березня 2017 року позивачем зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_5 , загальною площею 143,6 кв.м., житлова 107,1 кв.м., що підтверджується технічним паспортом від 16.03.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав про нерухоме майно. Як вказує відповідач, позапланові перевірки на об`єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_6 » здійснювались управлінням неодноразово. Приписом управління ДАБК ММР від 29.07.2021 № 62 від позивача вимагалось усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом допущення посадової особи управління на об`єкт проведення позапланової перевірки та надати документи необхідні для проведення такої перевірки. На підставі наказу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 27.08.2021 року № 245 та направлення на проведення позапланового заходу № 187 від 27.08.2021 року, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: реконструкція квартири АДРЕСА_6 , за результатами якої складено акт 15.09.2021 р. № 145/2021. Актом перевірки встановлено виконання позивачем реконструкції квартири АДРЕСА_6 з прибудовою без відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи. 15 вересня 2021 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 97, яким від позивача вимагалось: 1) усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_6 », в тому числі щодо перебудови до квартири орієнтованими розмірами 5x3 м. шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у відповідності з вимогами діючого містобудівного законодавства та намірам забудови. Термін: 15.11.2021 року; 2) у разі невиконання п. 1 цього припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та будівельних норм на об`єкті «реконструкція квартири АДРЕСА_6 » шляхом приведення житлового будинку у стан, що передував до самочинній реконструкції, в тому числі знесення самовільного побудованої прибудови орієнтованими розмірами 5x3 м. Термін: до 15.11.21 року. 23 вересня 2021 року, за результатами розгляду матеріалів перевірки, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2021 року, відповідачем винесено постанову про адміністративне правопорушення від № 86, якою визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття оскаржуваної постанови та припису органом державного архітектурно-будівельного контролю не враховано, що позивачем проводились відновлювальні будівельні роботи з метою ліквідації надзвичайної ситуації, а саме пожежі, а тому з урахуванням п. 13 постанови № 406 ці будівельні роботи не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами статей 6, 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 року, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. Частиною 1 ст. 41 Закону 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. З наведеного вбачається, що повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю реалізуються, зокрема, через проведення відповідних заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У пункті 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2)порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством. Крім того, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як позапланова перевірка, повинен здійснюватися в присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо. Пунктами 16, п.17 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позапланова перевірка позивача була призначена на виконання вимог припису, що відповідає положенням п.7 Порядку №

553. Разом з тим, судова колегія наголошує, що згідно документів, які наявні в матеріалах справи, а саме з технічного паспорту та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкта перевірки квартира АДРЕСА_6 загальною площею 23,4 кв.м. з 28 березня 2017 року фактично не існує, оскільки у 2017 році позивачем зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 143,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , який складається з трьох окремих квартир позивача за № 29, АДРЕСА_7 . Однак відповідач, з незрозумілих підстав, визначив невірний об`єкт перевірки - квартира АДРЕСА_6 та проводив перевірку об`єкту - реконструкція окремої квартири, а не житлового будинку, який зареєстрований у 2017 році і є набагато більшої площі. Враховуючи, що відповідач невірно визначив об`єкт перевірки, висновки позапланової перевірки не можуть слугувати підставою для накладення на позивача адміністративної відповідальності. Крім того, позивач фізично не міг виконати вимоги припису щодо об`єкту реконструкція квартири АДРЕСА_6 , оскільки з 2017 року зазначена квартира не є окремим об`єктом, а її площа входить у склад житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 , отже і оскаржуваний припис відповідача є таким, що не може бути виконаний. Додатково, судова колегія наголошує, що відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів щодо здійснення позивачем прибудови орієнтовними розмірами 3 х 5 м до житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 . Враховуючи, що суд першої інстанції розглядав дану адміністративну справу майже два роки, наразі недоцільно вимагати у відповідача зробити фото об`єкту будівництва, оскільки вони із зрозумілих підстав не зможуть засвідчити стан будівництва, який був за адресою АДРЕСА_5 два роки тому. Щодо висновків суду першої інстанції, що згідно п.13 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 визначено, що відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів не потребує дозвільних документів, судова колегія зазначає наступне. Позивач наголошував, що ним були проведені відновлювальні роботи житлового будинку з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а саме пожежі. На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи акт про пожежу від 09.06.2017 року, технічний висновок № 13/В/2017 щодо ймовірної причини пожежі, яка виникла у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_8 , план схема, фотозображення у кількості 8 шт., висновок № 19-944 судової пожежно-технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12017150020002558, відкритого по факту пожежі в будинку АДРЕСА_8 від 28.11.1209 р., витяг з рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.10.10 року № 1270 «Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради», технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_5 . Надані позивачем докази підтверджують, що станом на 2021 рік ним могли проводитись відновлювальні будівельні роботи з метою ліквідації надзвичайної ситуації, а саме пожежі, а тому з урахуванням п. 13 постанови № 406 ці будівельні роботи не потребували документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Згідно приписів ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Враховуючи, що відповідачем невірно визначено об`єкт перевірки, не наданого жодного доказу щодо здійснення позивачем самочинного будівництва, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є безпідставним, а припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.09.2021 р. № 97 та постанова про адміністративне правопорушення від 23.09.21 р. № 86, якою визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн, є протиправними. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про призначення справи до розгляду від 12 січня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий: Н.В. Вербицька Суддя: О.В. Джабурія Суддя: К.В. Кравченко