Постанова 4824 № 761/44139/23

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2024 року місто Київ справа № 761/44139/23 апеляційне провадження № 22-ц/824/631/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О., за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Савицького О.А. від 30 листопада 2023 року у справ за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна та виключення його з реєстру обтяжень, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна та виключення його з реєстру обтяжень. Позов мотивовано тим, що під час переоформлення автомобіля у сервісному центрі МВС, позивачу стало відомо про накладення арешту на його майно на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 24 вересня 2014 року. Арешт накладений в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, де боржником є інша особа з таким самим прізвищем та ініціалами, що підтверджується відмінністю ідентифікаційних кодів. Посилаючись на те, що відносно ОСОБА_1 , немає жодних виконавчих проваджень, просив зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт автомобіля Chevrolet Epica LF69K, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений постановою державного виконавця від 24 вересня 2014 року; виключити відомості з Державного реєстру обтяжень. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року у відкритті провадження відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна мають розглядатися не у позовному провадженні, а в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (шляхом подання скарги на дії державного виконавця). Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Скаржник зазначає, що висновок суду є помилковим, оскільки відносно ОСОБА_1 не існує жодних невиконаних зобов`язань, він не є стороною виконавчого провадження, а арешт накладений на майно іншої особи боржника, яка має те саме прізвище та ініціали, що і позивач. Наведені обставини свідчать, що позивач не може звертатися до суду з відповідною скаргою, як сторона виконавчого провадження. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відзив на апеляційну скаргу не подав. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просили її задовольнити. Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) є власником транспортного засобу Chevrolet Epica LF69K, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)від 14 лютого 2021 року № 28610 на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_5, за судовим наказом № 2н-2289/11 від 8 листопада 2011 року Шевченківського районного суду міста Києва про стягнення 9 872 грн 39 коп. з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь КП "ЦОС Шевченківського району". Виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на виконанні у відділі не перебувало і не перебуває. Роз`яснено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) не є стороною виконавчого провадження, а тому підстав для ознайомлення з матеріалами немає, крім того вони знищені у 2018 році. Позиція суду апеляційної інстанції, мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Частиною 1 статті 57 Закону № 606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду. Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час пред`явлення позову) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Аналогічна за змістом норма містилась в статті 60 Закону № 606-XIV. При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження". Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року № 904/51/19. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції належним чином не дослідив підстави звернення позивача до суду, зокрема, не врахував, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження № НОМЕР_5 в межах якого накладено арешт на майно, що підтверджується відмінністю в ідентифікаційних номерах боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та позивача у цій справі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а тому не наділений правом звертатися до суду в порядку, передбаченому розділом VIIЦПК України. За таких обставин колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: