Постанова 4814 № 537/4875/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/4875/23 Номер провадження 33/814/532/24Головуючий у 1-й інстанції МУРАШОВА Н. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою захисника Шевченка Станіслава Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2024 року об`єднано в одне провадження справу №537/4875/23 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та справу №537/4877/23 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоївши номер справи 537/4875/23. Відмовлено захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокату Шевченку Станіславу Миколайовичу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 21 жовтня 2023 року о 17:15 год. в м. Кременчуці, по пров. Літературний, 3, водій ОСОБА_1 повторно протягом року, після вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, але по закінченню строку не повернув посвідчення водія в порядку, визначеному КМУ, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Також, 21 жовтня 2023 року о 17:15 год. в м. Кременчуці, по пров. Літературний, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції захисник Шевченко С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження на підставі ст. 247 КУпАП. Вказує, що з огляду на відсутність у водія ознак наркотичного сп`яніння, у працівників поліції не було підстав для направлення ОСОБА_1 на відповідний огляд. Звертає увагу на упередженість суду, розгляд справи без участі водія та захисника, що призвело до неповного з`ясування всіх фактичних обставин по справі. Також в апеляційній скарзі захисником заявлено клопотання про поновлення строку, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 та його адвокат не приймали участь в розгляді справи, а копію оскаржуваної постанови від 17.01.2024 захисник Шевченко С.М. отримав особисто в приміщенні суду 30.01.2024, після чого була подана апеляційна скарга. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення. Так, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відбувся без участі правопорушника та його адвоката. Згідно супровідного листа від 29.01.2024 копія постанови суду направлена на адресу правопорушника, тобто на 12-ий день після винесення постанови. Копія постанови була отримана особисто захисником 30.01.2024, після чого, 08.02.2024 до канцелярії місцевого суду була подана апеляційна скарга. Зазначені обставини свідчать про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, як пропущеного з поважних причин. За змістом ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, законом не встановлено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшли до апеляційного суду 22.02.2024. Розгляд справи призначався на 13.03.2024, 10.04.2024 та 27.05.2024, про що захисник як ініціатор апеляційного оскарження був належним чином повідомлений. Про те, кожного разу захисником ОСОБА_2 подавалися заяви (13.03., 09.04. та 27.05.) про відкладення розгляду справи в зв`язку з його зайнятістю в інших судових процесах, перебуванням на лікарняному, що в свою чергу, слугує перебуванню справи в провадженні суду апеляційної інстанції більше трьох місяців. Відповідно до положень п.7 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, апеляційний суд визнає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП проведення вже втретє призначеного судового розгляду у відсутність правопорушника та захисника на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за які він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами по справі є: протокол серії ААД №045837 складений 21.10.2023 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 щодо керування ним т/з не маючи відповідного права на керування, вчинене повторно протягом року, протокол серії ААД №045836 від 21.10.2023 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 в зв`язку з його відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу Кременчуцька міська лікарня планового лікування, копія постанови від 28.06.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, записи з бодікамер працівників поліції, рапорти працівників поліції та довідка БПП в м. Кременчук. Зазначені докази в своїй сукупності містять фактичні дані про подію скоєних правопорушень та не були спростовані в апеляційному суді. Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення в розумінні положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з долучених до справи відеозаписів службових бодікамер, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на блок посту. Під час перевірки документів було встановлено, що водій керує ТЗ не маючи відповідного посвідчення на право керування та повторно вчинив вказане правопорушення протягом року. Також під час спілкування з водієм, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що останній відмовився (17:32 год.) Встановлені обставини щодо керування ОСОБА_1 повторно протягом року транспортним засобом без посвідчення водія та відмова від проходження на стан наркотичного сп`яніння стали підставами для складання протоколів за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст.1 30 КУпАП. Доводи апеляційної скарги зводяться до вказівки про порушення місцевим судом права водія на захист та розгляд справи без його участі, в зв`язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений права надати свої заперечення та доводи їх під час розгляду справи. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою. Чіткий перелік статей при розгляді яких присутність правопорушника є обов`язковою, визначений ст. 268 КУпАП. Посилання захисника на відсутність у водія ознак наркотичного сп`яніння, які-б слугували підставою для пропозиції проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з відеозапису, працівник поліції перевірив зіниці очей ОСОБА_1 та повідомив про їх звуження та не реагування на світло. Окрім того під час перевірки документів поліцейський звернув увагу щодо вираженого тремтіння рук та підвищену жвавість водія під час спілкування, що в своїй сукупності можуть свідчити про перебування особи в стані наркотичного сп`яніння Виявлені поліцейським у водія візуальні ознаки наркотичного сп`яніння підпадають під ознаки, встановлені в ч. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння. Також захисник вказує, що судом першої інстанції 17.01.2024 було проголошено лише вступну та резолютивну частину, а повний текст виготовлено 26.01.2024, тобто після закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки подія мала місце 21.01.2024, а відтак свідчить про незаконність постанови загальним положенням ст. 38 КУпАП, що є самостійною підставою для закриттям провадження за ч.1 п. 7 ст. 2547 КУпАП. Разом з тим апеляційний суд зауважує, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП відбулося в межах визначеного законом три місячного строку, а саме 17.01.2024, коли судом було прийнято рішення про визнання останнього винним та притягнуто до відповідності за скоєння правопорушень як за ст. 130 КУпАП, так і за ч.5 ст. 126 КУпАП. При цьому, не має правового значення в розумінні дотримання строків притягнення особи до адміністративної відповідальності сама дата складання повного тексту судового рішення, оскільки положення чинного КУпАП не пов`язують з нею строки притягнення особи до відповідальності. За вказаних обставин, наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про невчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами. Порушень законодавства, які ставили-б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити захиснику Шевченку Станіславу Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2024 року, як пропущений з поважних причин. Апеляційну скаргу захисника Шевченка Станіслава Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна