Постанова Волинський апеляційний суд № 164/268/24

Справа № 164/268/24 Провадження №33/802/376/24 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р. В. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю захисника ОСОБА_1 Татарин В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Татарин Вікторії Миколаївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 12 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 12.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03.02.2024 року, біля 03 години 19 хвилин, на автомобільній дорозі (М-07) сполученням Київ-Ковель-Ягодин 382км+400м в селі Оконськ Камінь-Каширського району Волинської області, керував автомобілем марки „ЗАЗ-11055, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 „а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.31). Не погоджуючись із постановою судді захисник Татарин В.М. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що судом першої інстанції проігноровано це статус ОСОБА_1 як військовослужбовця. Після встановлення працівниками поліції, що водій є військовослужбовцем, дії поліції мали відбуватися в рамках системного аналізу вимог ст.ст.266, 266-1 КпАП України, а саме огляд на стан сп`яніння проводитися працівниками спец структури ВСП. Однак, судом не надано належної правової оцінки діям працівників поліції щодо не виклику представників ВСП на місце зупинки ОСОБА_1 . Окрім того, розцінює висновки суду першої інстанції щодо того, що ОСОБА_1 на час зупинки перебував поза межами виконання службових обов`язків як військовослужбовець недопустимими та протиправними, оскільки матеріали справи не містять таких доказів (а.с.37-38). В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 Татарин В.М., яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Постанова судді згідно ст.283 КпАП України має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №357327 від 03.02.2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.1); -роздруківкою приладу «Drager» від 03.02.2024 року доводиться, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння; результат тесту 1,99 % (а.с.2); -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.3); -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 (а.с.4); -рапортом поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Давидюка О. від 03.02.2024 року (а.с.5); відеозаписом події на DVD диску (а.с.7). Згідно довідки від 05.02.2024 року, складеної старшим інспектором ВОНС в м.Ковель УПП у Волинській області ДПП Таран О. вбачається, що відповідно до бази даних «ІПНП» громадянин ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст..130 КпАП України, згідно відомостей ІТС «ІПНП» та БД «НАІС» отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 30.10.2020 року та не являється позбавленим права керування (а.с.6). Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом. Щодо доводів апелянта про те, що після встановлення працівниками поліції того, що водій є військовослужбовцем, дії поліції мали відбуватися в рамках системного аналізу вимог ст.ст.266, 266-1 КпАП України, а саме огляд на стан сп`яніння проводитися працівниками спец структури ВСП, вони не заслуговують на увагу апеляційного суду виходячи із наступного. Так, за змістом ст.266-1 КпАП України огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Також, відповідно до ст.266-1 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Як вбачається із відеозапису події на DVD диску, що на ній об`єктивно зафіксовано момент руху автомобіля марки „ЗАЗ-11055, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Зафіксовано також зупинку автомобіля. В ході спілкування працівників патрульної поліції з водієм ОСОБА_1 було встановлено, що останній являється військовослужбовцем і на даний час перебуває у відпустці, щойно придбав автомобіль для свого дядька. У ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були перелічені водієві та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Після продування тесту, працівник поліції питає, чи згоден ОСОБА_1 з результатами тесту Драгер, останній відповідає ствердно «так». Як було встановлено, в даному випадку 03.02.2024 року ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на автомобільній дорозі (М-07) сполученням Київ-Ковель-Ягодин 382км+400м в селі Оконськ Камінь-Каширського району Волинської області, під час керування транспортним засобом марки „ЗАЗ-11055, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Також, ОСОБА_1 не надано відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов`язки військової служби. Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань. Ні в суді першої інстанції, ні до апеляційної скарги стороною захисту не додано жодних відомостей про те, що вказаний автомобіль у встановленому порядку був закріплений (облікований) за відповідною військовою частиною і про те, що 03.02.2024 року ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем як водій виконував обов`язки військової служби. Тобто, у даному випадку, ОСОБА_1 не керував військовим транспортним засобом, а керував транспортним засобом марки „ЗАЗ-11055, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , і тому, на підставі п.1 ч.1 ст.255 КпАП України, де зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КпАП України). Працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Крім того, відповідно ч.2 ст.266 КпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КпАП України передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись. Отже, доводи сторони захисти з цього приводу є безпідставними. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час вивчення матеріалів справи та дослідження їх в судовому засіданні, оскільки відсутні порушення, на які звертає увагу апелянт. У зв`язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що даний протокол відповідає вимогам ст.ст.254-256 КпАП України, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді районного суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. За результатами апеляційного розгляду підстав для скасування постанови суду та закриття справи щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КпАП України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Татарин Вікторії Миколаївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 12 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.