Постанова Харківський апеляційний суд № 643/12066/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 643/12066/20 Головуючий суддя І інстанції Майстренко О. М. Провадження № 33/818/2/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2024 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисника особи, яка притягається до відповідальності адвоката Микитюка В.О., а також представника потерпілого адвоката Фахрієва С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Микитюка В.О. на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець м. Харкова, - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАПта на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 12.07.2020 року біля 01 год. 20 хв. керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», номерний знак НОМЕР_1 по Салтівському Шосе, 41-А в м. Харкові, не обрав безпечної швидкості руху та безпечну дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем «Land Rover» НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В своїй апеляційній скарзі захисник Микитюк В.О. просив судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що працівники поліції під час складення протоколу порушили вимоги чинного законодавства. Вважав, що письмові пояснення ОСОБА_2 не відповідають механізму дорожньо-транспортної пригоди, що, на його думку, підтверджується відомостями схеми місця ДТП. Зазначав, що судом першої інстанції не було допитано слідчого, який складав схему місця ДТП. Посилався на письмові пояснення ОСОБА_1 , які суд першої інстанції не прийняв до уваги. Посилався на висновки експертного автотехнічного дослідження, в якому зазначено, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги ДТП, що обумовило настання ДТП . Вказує на порушення права на захист ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього. Також вказував на те, що суд першої інстанції посилався на відеозапис, який відсутній в матеріалах справи. Крім того, суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , що, на його думку, свідчить про порушення його права на захист. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника ОСОБА_3 який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також пояснення представника потерпілого ОСОБА_4 , апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, передбачених п. 13.1. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на відомості, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення; схемі місця ДТП; рапорті слідчого. Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем не обрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Ленд Ровер», від чого автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальної шкоди. Аналізуючи зміст цього протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи»; «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні)». Також, належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва, не зверталися до суду в порядку КАС України, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції. Тобто, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист та уклавши договір про надання правової допомоги з професійним адвокатом, не скористався своїм правом оскарження дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього. Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг сторони захисту щодо дій працівників поліції під час складення протоколу стосовно ОСОБА_1 та інших документів, які долучені до цього протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі відповідають дійсності та можуть бути використані в якості доказу. Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції був допитаний свідок цієї ДТП ОСОБА_5 , який будучі повідомленим про кримінальну відповідальність за введення суду в оману та за надання неправдивих показань, пояснив, що перебував на парковці ТРЦ «Французький Бульвар». Його автомобіль був припаркований передньою частиною до Салтівського шосе навпроти «Макдональдсу». Він перебував на водійському місці та бачив, як в правій смузі рухається автомобіль (великий позашляховик) на невеликій швидкості у бік вул. Академіка Павлова. Згодом він дізнався, що це був автомобіль «Рендж Ровер». Позаду цього автомобіля по тій же полосі наближався інший автомобіль, він бачив лише фари та силует автомобілю. Швидкість його вочевидь була значно вища. Інших автомобілів на дорозі не було видно, ані в напрямку руху цих автомобілів, ані в протилежному. Також свідок зазначив, що автомобіль, який рухався позаду першого автомобіля здійснював маневр виляння вліво та на великий швидкості влетів, тобто вдарився, в задню частину першого автомобіля, тобто Ренж Ровера, який рухався попереду та повільно. Звуків гальмування свідок не чув. Обидва автомобіля наближались у бік свідка передніми частинами, а тому стоп сигналів він не бачив. У обох автомобілів, які були учасниками ДТП перед ДТП були увімкнути фари. Свідок пояснив, що запам`ятав цю подію, оскільки такі ДТП у житті трапляються не часто, а саме те, що після ДТП автомобілю «Рендж Ровер» відірвало заднє колесо, а автомобіль «ВАЗ» після зіткнення підлетів у повітря метрів на три вверх та декілька разів перекинувся через дах. Крім того свідок зазначав, що після ДТП працівники поліції під`їхали майже відразу, викликали швидку медичну допомогу та пояснювали, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 вони побачили раніше, оскільки вона виляла по дорозі та не встигли зупинити через ДТП. Разом з цим, відповідно до відомостей схеми місця ДТП (арк. 2) вбачається, що місце ДТП є ділянка, яка розташована по вул. Салтівське Шосе у м. Харкові між двома виїздами з парковки ТЦ «Французький Бульвар». В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник потерпілого адвокат Фахрієв С.М. зазначав, що ОСОБА_2 можливо і здійснював маневр виїзду з парковки ТЦ «Французького Бульвару», однак під час ДТП, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався по вул. Салтівське Шосе у бік вул. Академіка Павлова прямо у крайній правій смузі руху. Такі пояснення адвоката Фахрієва С.М. узгоджуються з відомостями схеми місця ДТП, в якій працівник поліції зафіксував, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 завершив маневр виїзду з парковки та рухався прямо у бік вул. Академіка Павлова та під час руху прямо відбулось зіткнення. Поряд з цим, з відомостей схеми місця ДТП, поза розумним сумнівом вбачається, що відстань від виїзду з парковки ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до місця счісу на асфальті від ДТП між автомобілями під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 21,5 метрів, що об`єктивно свідчить про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась не на виїзді з парковки ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а на проїжджій частині по вул. Салтівське Шосе вже після того, як автомбілі проїхали цей виїзд. Такі відомості також підтверджуються наявними в матеріалах справи світлинами місця ДТП, які були зроблені безпосередньо після ДТП (арк. 11), відповідно до який об`єктивно вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 перебуває паралельно бордюрному камню та розмежувальній смузі у правій крайній смузі руху. З цих світлин, які зроблені з різних ракурсів, вбачається, що бордюрний камень не має закруглень, що також свідчить про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 проїхав виїзд з парковки ТЦ «Французький Бульвар», а тому такі твердження захисника ОСОБА_3 є необґрунтованими. Поряд з цим, відповідно до відомостей висновку експерта № СЕ-19/115-23/8757-ІТ/20501/23334 від 03.01.2024 (арк. 160 170), експерт ОСОБА_6 зазначив, що аналізуючи свідчення водія автомобіля «Ленд Ровер», ОСОБА_2 (… рухався в крайній правій смузі. Швидкість руху була близько 40-50 ки/год. По переду на світлофорі було червоне світло, тому рухався «накатом». Раптово відчув різкий удар у задню ліву частину автомобілю.), можна вказати, що вони не носять в собі суперечностей технічного характеру і мають місце бути. Вказані висновки експерта чітко узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5 . Поряд з цим, з відомостей схеми місця ДТП вбачається, що вона складалась працівниками поліції без залучення учасників ДТП, про що свідчить відсутність їх особистих підписів в цій схемі. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_6 пояснив, що відомості в схему місця ДТП вносили працівники поліції, а він здійснював свої дослідження враховуючи не тільки відомості схеми місця ДТП, а й інші докази, які містяться в матеріалах цієї справи у їх сукупності, що свідчить про існування суперечностей в поясненнях ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надавав суду першої інстанції (арк. 23) вбачається, що при наближенні до виїзду із прилеглої території ТРЦ «Французький бульвар», він побачив автомобіль «Мерседес-Бенц Спрінтер», який стояв перед вказаним виїздом, обмежуючи оглядовість для нього. Належить врахувати, що у схемі місця ДТП не зафіксовано наявність автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер» перед виїздом з ТРЦ «Французький Бульвар», а також матеріали справи не містять будь-яких фактичних відомостей на підтвердження перебування цього автомобіля на місці події. Поряд з цим, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції пояснював, що крім автомобілів, які були учасниками ДТП, на цій ділянці проїжджої частини інших автомобілів не було. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції розцінює такі твердження ОСОБА_1 , як обраний спосіб захисту та ставиться до них критично, оскільки такі пояснення, поза розумним сумнівом, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах цієї справи. Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що перед зіткненням застосував гальмування. Проте, в схемі місця ДТП не зафіксовано гальмівного шляху автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , а також з пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що водій ОСОБА_1 не застосовував екстреного гальмування, оскільки не було чути відповідного звуку гальмування. Поряд з цим, дійшовши висновку про існування в діях водія ОСОБА_2 порушень певних пунктів ПДР, в своїх експертних дослідженнях експерти Хоробрих П.М. та ОСОБА_7 посилались саме на ці пояснення ОСОБА_1 , які спростовуються відомостями, що містяться в матеріалах справи, а тому такі висновки експертів є необ`єктивними і суд апеляційної інстанції ставиться критично до таких висновків. Крім того, захисник ОСОБА_3 зазначав, що суд першої інстанції не допитав слідчого, який складав протокол огляду місця ДТП. Однак, відповідно до відомостей судового повідомлення (арк. 48) вбачається, що суд першої інстанції здійснював виклик слідчого ОСОБА_8 шляхом направлення судового виклику до Департаменту Патрульної Поліції Управління Патрульної поліції м. Харкова. Отже суд першої інстанції здійснював виклик слідчого у якості свідка, проте останній не з`явився, а відповідно до чинного КУпАП суд позбавлений процесуальної можливості доставити примусом свідка в судове засідання у справах про адміністративні правопорушення. Належить врахувати, що посилаючись на те, що суд першої інстанції не допитав слідчого ОСОБА_8 , який складав протокол огляду місця ДТП, в своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 не просив допитати цього свідка в апеляційному суді, а також не звертався до суду апеляційної інстанції з відповідними клопотаннями, а тому суд апеляційної інстанції вважає такі твердження апелянта необґрунтованими. Крім того, заперечуючи висновки експерта ОСОБА_6 щодо порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , захисник просив прийняти до уваги висновки експертів Хоробрих П.М. та ОСОБА_7 . Проте, відповідно до їх висновків вбачається, що за варіантом, згідно пояснень автомобіля ОСОБА_2 , вбачається, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 13.1 ПДР України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів зі сторони водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п. 13.1 ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п. 13.1 ПДР та знаходились з технічної точки зору у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не визначалась односторонніми діями водія автомобіля Ленд Ровер ОСОБА_2 , а цілком залежала від дій водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_1 . В діях водія автомобіля Ленд Ровер ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній ситуації не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Такі висновки узгоджуються з висновком експерта ОСОБА_6 , який зазначив, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21056 ОСОБА_1 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Проведеним дослідженням було встановлено, що в даному випадку водій автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити дану ДТП. В даному випадку дії водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_1 , які з технічної точки зору, не відповідають вимогам п. 13.1 ПДР України, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. В даному випадку водій автомобіля Ленд Ровер ОСОБА_2 , своїми однобічними діями, не мав технічну можливість попередити дану ДТП. В діях водія автомобіля ЛендРовер ОСОБА_2 , з технічної точки зору не маються невідповідності до вимог Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. Крім того, свідок ОСОБА_5 повідомляв, що внаслідок зіткнення автомобілів, у автомобіля Ленд Ровер відлетіло заднє колесо, а автомобіль ВАЗ декілька разів перекинувся через дах. Такі відомості свідка підтверджуються відомостями схеми місця ДТП, протоколом огляду місця ДТП та світлинами, які були зроблені безпосередньо після ДТП. Враховуючи такі відомості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався із значним перевищенням допустимої швидкості руху, оскільки не маючи спеціальних автотехнічних знань вбачається, що на швидкості 50 км/год, як зазначав в своїх поясненнях ОСОБА_1 , таких наслідків від ДТП не настає. Враховуючи такі відомості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого відбулась ДТП. Враховуючи наведені фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції розцінює твердження захисника про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях водія ОСОБА_1 , як обраний захисником та ОСОБА_1 спосіб захисту для уникнення останнім відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Крім того, в своїй апеляційній скарзі захисника просив закрити провадження у справі, в тому числі, у зв`язку із відсутністю події адміністративного правопорушення. Однак, враховуючи відомості протоколу про адміністративне правопорушення, відомості письмових пояснень учасників ДТП, відомості протоколу огляду місця ДТП та схеми місця ДТП, відомості, які зафіксовані на світлинах, - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість такої апеляційної вимоги, оскільки подія ДТП відбулась між автомобілями Ленд Ровер під керуванням ОСОБА_2 , та автомобілем ВАЗ 2106 під керуванням саме ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ст. 124 КУпАП до відповідальності, а тому посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Микитюка В.О. залишити без задоволення. Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАПзалишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков