Постанова 4818 № 638/40/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/40/22 Головуючий суддя І інстанції Штих Т. В. Провадження № 22-ц/818/669/24 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: споживчого кредиту П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М., за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк»» на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2023 року, по справі №638/40/22, за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, В С Т А Н О В И В : Позивач АТ КБ «ПриватБанк» у січня 2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 05.01.2011 в розмірі 12 449,97 грн, а також щодо розподілу судових витрат. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ОСОБА_3 (Позичальник) за своє життя уклав з АТ КБ «ПриватБанк» на підставі своєї Заяви №б/н від 05.01.2011 року у відповідності до ст. 634 ЦК України уклав Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України). За даним Договором про надання банківських послуг у ОСОБА_3 , виникла заборгованість в розмірі 12 449 грн 97 коп. (дванадцять тисяч чотириста сорок дев`ять гривень 97 копійок). Позивач вказує на те, що відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 , оскільки відповідно на наявних паспорті відповідача відомостей його місце реєстрації зазначено за адресою АДРЕСА_1 , тобто разом з Позичальником на день відкриття спадщини після його смерті. Позивачем було направлено претензію кредитора до Десятої Харківської державної нотаріальної контори 26.08.2020 року та 08.09.2020 року отримана відповідь Сьомої Харківської державної нотаріальної контори, де зазначено, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Куксіна С.Ю. за місцем заведення спадкової справи. Відповідь, в якій зазначено, що свідоцтво про право на спадщину вже видано, отримано Позивачем 22.09.2020 року, про що міститься відмітка на документі. На думку Позивача, Відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять в тому числі кредитні зобов`язання Позичальника. 05.05.2021 року Позивачем було направлено претензію до спадкоємців Позичальника, яку задоволено не було. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, новим рішенням задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що в даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача де в якості адреси реєстрації зазначено АДРЕСА_1 . Вказує, що заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо спадкодавцям, а через нотаріуса не суперечить приписам ч.2 ст.1281 ЦК України. Враховуючи, що позивачем 26.08.2020 року до спадкоємиці було направлено претензію кредитора згідно "Реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів» із копією на самому реєстрі поштового чеку про відправку 26.08.2020 року, то відповідач не пропустив строки, встановлені частиною 3 статті 1281 ПК України, оскільки про видачу спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину дізнались 22.09.2020 року, а про те що свідоцтво було видане саме 18.03.2020 року Банк дізнався 26.01.2022 року з відзиву на позовну заяву, - тому слід вважати, шо правовідносини тривають, продовжуються. Зауважує, що в матеріалах справи наявне клопотання позивача про залучення у якості відповідача інших спадкоємців до участі у справі, проте клопотання залишено поза увагою суду. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , - адвокат Мудраченко К.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін. Вказує, що державна реєстрація відповідача у квартирі сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті батька за адресою реєстрації. Зауважує, що в матеріалах справи міститься претензія банку у порядку стю1281 ЦК України, яка датується 30.07.2020, де в абз.6 вказується, що банку стало відомо про смерть ОСОБА_3 . Зазначений документ був відправлений до 10-ї Харківської державної нотаріальної контори засобами поштового зв`язку 26.08.2020, що підтверджується наявними в справі реєстром згрупованих поштових відправлень та квитанцією. Вказує, що кредитор пред`явив вимоги до відповідача лише 05.05.2021 тобто через 7 місяців 11 днів після того, як достеменно дізнався про видачу свідоцтва про право на спадщину. Вважає, що кредитор заявив вимоги до спадкоємців із пропуском строку, встановленого ст.1281 ЦК України, а тому позбавляється права вимоги. Вказує, що правова позиція ВС від 11.07.2018 року у справі №495 1933/15-ц, на яку посилається апелянт не може бути застосована до спірних правовідносин. Не погоджується з тим, що звернення до нотаріуса із претензією є належним зверненням до спадкоємців із вимогою кредитора в розумінні цивільного законодавства. Зауважує, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежних суб`єктний склад. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Вказаним вимогам оскаржене судове рішення відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив наступні мотиви. Суд не може погодитись з тим, що звернення до нотаріуса із Претензією заявою є належним звернення до спадкоємців із вимогою Кредитора в розумінні Цивільного законодавства. Судом встановлено, що 22.09.2020 року Позивачу стало відомо про видачу свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю.. З цього моменту і розпочався строк для звернення Кредитора до спадкоємців Боржника, як передбачено ч.3 ст.1281 ЦК України. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. З цих підстав суд прийшов до висновку, що Позивач як кредитор позбавлений права вимоги. Також суд наголосив на тому, що самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті. Із документів, долучених до позовної заяви та інших заяв по суті, слідує, що Позивач був обізнаний про наявність у Позичальника інших членів родити, які фактично є спадкоємцями першої черги та Позивач не вжив заходів для з`ясування належного кола відповідачем перед зверненням до суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 05.01.2011 року. Встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово видавались картки, остання за №5168755416190276 видана 12.01.2018 року строком дії до 09/21 (а.с.49). Позивач зазначив, що згідно з розрахунком банку заборгованість ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором станом на дату смерті останнього становить 12449,97 грн, яка складається 12449,97 грн заборгованість за тілом кредиту та 12449,97 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту. Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що АТ КБ «ПриватБанк» пропустили визначений ст.1281 ЦК України строк на пред`явлення своїх вимог до спадкоємця , а тому в силу приписів ч.4 ст.1281 ЦК України, банк позбавлений права такої вимоги. Апеляційний суд погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки судом правильно встановлено фактичні обставини справи та доказам, наявним у справі, надано належну правову оцінку. Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця. Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Оскільки встановлені статтею 1281 ЦК України строки є преклюзивними, лише у їх межах кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі № 205/9764/16-ц. З досліджених судом апеляційної інстанції матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер у м. Харкові, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 16 серпня 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області. 30 липня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк», в порядку ст. 1281 ЦК України, надіслало претензію кредитора до Десятої харківської державної нотаріальної контори, в якій просив повідомити чи відкривалась спадкова справа після померлого ОСОБА_3 , включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити інформацію стосовно осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмовилися від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком на суму 12449,97 (а.с.56 т.1). Сьома харківська міська державна нотаріальна контора 08 вересня 2020 року повідомила АТ КБ «ПриватБанк» що претензію направлено а належністю до Приватного нотаріуса ХМНО Куксіна С.Ю. ( спадкова справа №4/2020). (а.с.57 т.2). З відповіді приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю. вбачається, що претензію зареєстровано в журналі вхідних документів за №402/02-14 та долучено до спадкової справи № 4/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Претензія зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справи 07 вересня 2020 року за №

87. Також було повідомлено Позивача, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 вже було видано свідоцтво про право на спадщину, тому у випадку повторного звернення спадкоємців ОСОБА_3 їм буде доведено до відома про наявність претензії. Вказане повідомлення від нотаріуса позивач отримав 22 вересня 2020 року (а.с. 58 т.3). З копії спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 отримали дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 (а.с.182-198 т.1). З копій свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2020 року, вбачається, що приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю. на підставі ст.1261 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_4 на 1/3 частку у спадковому майні, дочка ОСОБА_5 на 1/3 частку у спадковому майні, син ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадковому майні. Спадщина ,на яку видано свідоцтво складається: -1/9 частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 66,7 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, що належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 грудня 2006 року Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального Харківської міської ради, реєстраційний №1-06-278903-Ц1, свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 26 грудня 2006 року, №16245-Ц1, право власності на яку зареєстроване 20 листопада 2007 року, Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» запис у реєстровій книзі №П-1-47360. Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку спадкового майна видано ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . З копій свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.07.2020 року, вбачається, що приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю. на підставі ст.1261 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_4 на 1/3 частку у спадковому майні, дочка ОСОБА_5 на 1/3 частку у спадковому майні, син ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадковому майні. Спадщина на яку видано свідоцтво складається: з транспортного засобу марки ЗАЗ моделі 110207, випуску 2003 року, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , тип ТЗ легковий, реєстраційний № НОМЕР_3 , зареєстрований 14 червня 2003 року Дергачівськийм МРЕВ ДАІ ГУМВС України, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , видане 14 червня 2003 року, видане Дергачівський МРЕВ ДАІ ГУМВС України. Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку спадкового майна видано ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 , ОСОБА_1 З претензією до спадкоємця Позичальника відповідача ОСОБА_1 , банк звернувся 05 травня 2021 року, тобто зі спливом визначеного у вказані нормі ст. 1281 ЦК України 6-ти місячного строку, про що свідчить копії листа претензії та реєстру поштових відправлень з поштовим штемпелем від 05 травня 2021 року (а.с.59-62 т.1).. Доводи апеляційної скарги про те, що банком не були пропущені строки пред`явлення вимог до спадкоємця у цій справі є безпідставними, оскільки звернення до нотаріуса з претензією кредитора 26.08.2020 за змістом вказаної норми ст. 1281 ЦК України мають юридичне значення лише пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину (а.с. 55, 56 т.1). Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89 ЦПК України, а доводи скарги висновків суду не спростували. Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк»» залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення виготовлено 28 травня 2024 року. Головуючий В.Б. Яцина Судді колегія І.В.Бурлака Ю.М.Мальований