Постанова Чернігівський апеляційний суд № 731/55/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 27 травня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 731/55/24 Головуючий у першій інстанції Савенко А. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/723/24 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мамонової О.Є., суддів: Висоцької Н.В., Онищенко О.І., учасники справи: позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відповідач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2024 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, У С Т А Н О В И В: У січні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь переплату пенсії у розмірі 20 640 грн та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. Позов обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначало, що відповідач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області перебуває відповідно до поданої ним заяви від 18.01.2023. До заяви надана виписка з акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 148631, відповідно до якої відповідача було повторно визнано особою з інвалідністю лише з 08.12.2022 по 31.12.2023. Відповідно до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 було визнано особою з інвалідністю з 01.09.2019 по 31.08.2020. Позивач указував, що враховуючи п. 14-6 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 продовжено виплату пенсії по інвалідності на період дії карантину без результатів повторного огляду МСЕК. Відповідач, порушуючи вимоги п. 3 ч. 2 ст. 16 наведеного Закону, не повідомив в десятиденний термін про зміну даних, що вносяться до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку. Тобто виплата пенсії продовжувалася в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби, передбачених карантином з 01.09.2020 по 31.08.2021 без визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Уважав, що у зв`язку з цим у період з 01.09.2020 по 31.08.2021 виникла переплата пенсії в сумі 20 640 грн, яку у добровільному порядку відповідачем не повернуто, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України. Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 11.03.2024 у задоволенні позовної заяви ГУ ПФУ в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Чернігівській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на його незаконність, прийняття без належного з`ясування дійсних обставин справи та з порушенням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що відповідно до електронної пенсійної справи виплата пенсії відповідачу продовжувалася в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби, передбачених карантином з 01.09.2020 по 31.08.2021 без визнання відповідача особою з інвалідністю ГУ ПФУ в Харківській області. Уважає, що права на отримання пенсії ОСОБА_1 у період з 01.09.2020 по 31.08.2021 не мав, а тому виникла переплата у сумі 20 640 грн. Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановивши, що у зв`язку із запровадженням на території України карантину відповідач ОСОБА_1 у встановлений період чергового огляду МСЕК не здійснив, такий огляд ним пройдено лише 08.12.2022, а тому з цих підстав, на момент виплати відповідачу пенсії по інвалідності, що мало місце у період з 01.09.2020 по 31.08.2021, останній фактично не міг знати результати повторного огляду, оскільки вимоги щодо дотримання карантинних заходів надавали право на відповідне відтермінування такого огляду та отримання пенсії. Суд констатував, що за результатами вищевказаного чергового огляду ОСОБА_1 повторно присвоєно статус інвалідності третьої групи, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що останній не мав права у спірний період на отримання відповідної пенсії по інвалідності, що, на переконання суду, є свідченням відсутності належних обґрунтувань вважати дії відповідача недобросовісними. З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне. Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно до довідки з акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 988358 від 21.08.2019, у період з 01.09.2019 по 31.08.2020, було встановлено третю групу інвалідності. У зв`язку з чим, останній за своєю адресою місця проживання перебував на обліку у Лозівському об`єднаному управлінні ПФУ та у період з 01.09.2019 по 31.08.2020 отримував пенсію по інвалідності (а.с. 40). З матеріалів електронної пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_1 , який перебував на обліку у Лозівському об`єднаному управлінні ПФУ, нараховувалася та сплачувалася пенсія поза межами строку встановленої йому раніше інвалідності, згідно акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 988358 від 21.08.2019, а саме у період з 01.09.2020 по 31.08.2021(а.с. 41-50). Відповідно до копії виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 148631 ОСОБА_1 у період з 08.12.2022 по 01.01.2024 повторно встановлено інвалідність третьої групи (а.с. 31). 18.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про виплату пенсії, в якій просив перевести виплату пенсії за новим місцем проживання (а.с. 33). У зв`язку з цим, ОСОБА_1 , який перебуває на обліку у Прилуцькому об`єднаному управлінні ПФУ, здійснено перерахунок пенсії та відновлено нарахування пенсії по інвалідності (а.с. 50 зворот). Листом №2500-0403-8/8554 від 08.02.2023 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з втратою права на пенсію по інвалідності у нього виникла переплата у сумі 20 640 грн та переплата по відрахуваннях у сумі 5 160 грн за період з 01.09.2020 по 31.08.2021, запропонувало вказані кошти внести добровільно на рахунок ГУ ПФУ в Чернігівській області та роз`яснило щодо можливості вирішення вказаного питання у судовому порядку, якщо відповідач заявлені вимоги добровільно не виконає (а.с. 28). Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відносини, що виникають у процесі призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими визначений порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру. Згідно зі ст. 1 Закону ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону (ч. 1 ст. 30 Закону). Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством (ч. 1 ст. 31 Закону). За змістом ст. 34 Закону пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність. Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Згідно з ч. 1 ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління ПФУ від 21 березня 2003 року (у редакції постанови правління ПФУ від 25 листопада 2014 року). Згідно з п. 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган ПФУ, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії У пункті 4 Порядку міститься роз`яснення, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу ПФУ, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку. Відповідно до ЗУ від 30 березня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, розділ XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено п. 14-6, яким передбачено, що у випадку пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим КМУ, виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Карантин в Україні було безперервно встановлено з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року. За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши обставини даної справи, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ГУ ПФУ в Чернігівській області про стягнення переплати пенсії. За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , який перебував на обліку у Лозівському об`єднаному управлінні ПФУ, нараховувалася та сплачувалася пенсія поза межами строку встановленої йому раніше інвалідності, згідно акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 988358 від 21.08.2019, а саме у період з 01.09.2020 по 31.08.2021. У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, з підстав отримання ОСОБА_1 статусу внутрішньо-переміщеної особи та зміни його фактичного місця проживання із: АДРЕСА_1 , на АДРЕСА_2 , останній 18.01.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою №66 про виплату пенсії. До вказаної заяви ОСОБА_1 додано копію виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 148631, згідно з якою останньому, у період з 08.12.2022 по 01.01.2024, було повторно встанволено статус інвалідності третьої групи. ГУ ПФУ в Чернігівській області, заявляючи вимогу про стягнення переплати пенсії зазначав, що оскільки ОСОБА_1 невчасно пройшов черговий огляд МСЕК та не звертався до пенсійного органу щодо припинення нарахування відповідної пенсії, то останній у період з 01.09.2020 по 31.08.2021 отримував пенсію по інвалідності фактично не маючи відповідного статусу, що і є обґрунтуванням для визнання такої виплати, як переплати, яка підлягає стягненню на користь позивача. Карантин через COVID-19, введений в Україні з 12.03.20220, неодноразово продовжувався і скасований на всій території України з 01.07.2023. Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі № 638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 761/41107/16-а. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що за матеріалами даної справи не доведено належними доказами зловживань з боку ОСОБА_1 чи подання ним недостовірних даних, у зв`язку з чим підстави для стягнення сплачених сум пенсії відсутні, оскільки не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки, тому посилання апеляційної скарги на положення ст. 1212, 1215 ЦК України є безпідставними. У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» наголошено на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади. Така позиція полягає в тому, що особа суб`єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки. Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 11.03.2024 - без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: Н.В. Висоцька О.І. Онищенко