Ухвала ККС ВС № 626/3447/21

Ухвала про залишення скарги без руху 27 травня 2024 року м. Київ справа №626/3447/21 провадження № 51-2748 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, встановив: Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд кримінального провадження щодо нього судом касаційної інстанції. Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону. Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначається найменування суду касаційної інстанції. Проте, касаційна скарга засудженого адресована до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в той час як, відповідно до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року), судом касаційної інстанції є Верховний Суд. Крім цього, згідно зі статтею 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: - залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; - скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; - скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; - змінити судове рішення. Однак, у своїй мотивувальній частині поданої касаційної скарги просить взяти до уваги що йому не дали можливості зробити заяву про те, що він став на виправний шлях, переглянути відеоконференцію, оскільки він був таким чином позбавлений права на захист, що не узгоджується з вимогами вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Крім того, відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Відповідно до положень статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Так, у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 вказує, що у колегії суддів Полтавського апеляційного суду було частково відсутнє з`єднання із засудженим, порушено право самостійного захисту на підставі існуючих фактів у проходженні лікувальних заходів, не було надано права на можливість подавати клопотання. Проте, всупереч вищезазначеним положенням, засуджений ОСОБА_4 не вказує у касаційній скарзі на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судом при його (при їх) постановленні, та не зазначає, яким чином вказані порушення перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Водночас, засуджений у своїй у наведених вище доводах, посилається на неповноту судового розгляду (стаття 410 КПК), що не є предметом перевірки в касаційному порядку. При цьому, відповідно до частини 5 статті 427 КПК, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Обов`язок долучення копій судових рішень, що оскаржуються, покладено кримінальним процесуальним законом саме на особу, яка подає касаційну скаргу. Однак, в порушення вказаних вимог кримінального процесуального закону, засуджений долучив знеособлену копію вироку апеляційного суду, що позбавляє касаційний суд можливості визначитися з ідентифікацією засудженої особи та перевірити законність та обґрунтованість вимог касаційної скарги. Крім того, за приписами ч. 6 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою. Однак, до касаційної скарги автором не долучено її копій з додатками у кількості необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження, всупереч наведеним положенням закону. До того ж, всупереч вимогам частини 3 статті 427 КПК, засуджений ОСОБА_4 також не зазначає в касаційній скарзі, чи бажає він брати участь у касаційному розгляді. Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 . Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку. З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3