LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/5548/23

від 27.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2024 року справа №200/5548/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Густяка Михайла Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 200/5548/23 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо незаконної відмови у звільненні військовослужбовця; - зобов`язати звільнити військовослужбовця на підставі п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року відмовлено в задоволенні позову. Представником позивача подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначив, що позивач має законну підставу та підлягає звільненню з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, через відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2023/004356904 від 10.06.2023 (Хмільницької міської територіальної громади) позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 , дата декларування реєстрації - 9 червня 2023 року (а.с. 34). Згідно довідки виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області від 28.07.2023 року № 152 за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18). Згідно копії посвідчення офіцера НОМЕР_2 позивач перебуває на військовій службі в Збройних Силах України у ВЧ НОМЕР_1 (наказ № 165 від 14.04.2023), військове звання молодший лейтенант (а.с. 12). Згідно копії рапорту позивача від 11.09.2023 року до командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 просив звільнити його із служби в військовій частині НОМЕР_1 , у зв`язку з сімейними обставинами, на підставі п.п. «г» п. 2 чт. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд), а саме бабуся ОСОБА_3 відповідно до висновку ЛКК № 131 від 25.08.2023 потребує постійного стороннього догляду. У цьому рапорті зазначено, що до нього додано копії документів, зокрема, щодо ОСОБА_3 , у тому числі висновок ЛКК № 131 від 25.08.2023 (а.с. 42). На вказаному рапорті наявна резолюція ТВО ПКБ р з ПР НЮС Капітана юстиції ( ОСОБА_4 ) від 11.09.2023, відповідно до якої відсутні підстави для звільнення. За копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 01.10.1992 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , про що 01.10.1992 складений відповідний актовий запис № 5 (а.с. 33). Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 22.01.2007 зареєстровано факт смерті ОСОБА_5 20 січня 2007 року (а.с. 25). У довідці № 48 від 28.07.2023, яка видана амбулаторією ЗПАСМ СМТ Комишня КНП «Миргородський міський центр ПМСД» (Полтавська область), зазначено, що ОСОБА_6 хворіє і потребує постійного лікування. Крім того зазначено, що надавати послуги по догляду за літньою людиною не може (а.с. 19). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_5 (а.с. 14-15). Згідно копії посвідчення ОСОБА_3 (1936 року народження) призначено пенсію за віком (а.с. 21). Згідно висновку № 131 з протоколу № 43 від 25.08.2023 року КНП «Хмільницький центр ПМСД» Лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_3 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду (а.с. 24). За довідкою старости Широкогребельського старостинського округу від 05.09.2023 року № 180 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є особою похилого віку, яка потребує постійного стороннього догляду, який їй немає кому надавати. Такий догляд до служби в Збройних силах України їй надавав онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким разом проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Також зазначено, що потребу в постійному догляді за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 теж підтверджено висновком лікарсько - консультативної комісії КНП «Хмільницький центр ПМСД» від 25.08.2023 за № 131 та актом проведення обстеження сім`ї від 30.08.2023 за № 238 відповідальними особами управління праці соціального захисту населення Хмільницької міської ради. Крім того, зазначено, що під час обстеження встановлено, що інших осіб з числа рідних, які б могли здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 , крім онука ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до служби в Збройних силах України постійно здійснював за нею догляд, немає (а.с. 22). Згідно акту проведення обстеження сім`ї № 238 від 30.08.2023 року під час проходження військової служби догляд та допомогу ОСОБА_3 надає дружина ОСОБА_7 , що засвідчують сусіди (а.с. 23). Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_6 , виданого 11.01.1971 установлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 11 січня 1971 року складний відповідний актовий запис № 2 (а.с. 26). Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Цивільного кодексу України № 00041496325 від 20.09.2023 року, ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 27-28). Згідно копії довідки Агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит» № 103 від 21.07.2023 року «Про підтвердження місця роботи» ОСОБА_9 працює в Агропромисловому науково-виробничому підприємстві «Візит» на посаді «водій автотранспортних засобів» (водій міжнародних відправлень, (робота пов`язана з виїздом за кордон та виконанням особливих завдань) від 31.03.2022 року по теперішній час (а.с. 20). За змістом позову ОСОБА_9 є онуком ОСОБА_3 . Листом Хмільницького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області від 20.09.2023 року № 683-22.24-35 позивачу повідомлено про те, що він не можете отримати витягу із реєстру актів цивільного стану, а саме: про відсутність у його бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: село Буглаї, Старосинявський район, Хмельницька область, місце проживання: АДРЕСА_1 , окрім його батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інших працездатних дітей, оскільки такий вид витягу не передбачений Порядком ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с. 29-32). Згідно пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: (під час воєнного стану): через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. За ч. 7 ст. 26 Закону № 2232-XII установлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Згідно пп. «г» пункту 2 ч. 4 статті 26 Закону № 2232-XII необхідність постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Використовуючи філологічне тлумачення суд розуміє зміст згаданої правової норми, таким чином вжитий законодавцем в диспозиції норми в переліку однорідних членів речення сурядний розділовий сполучник «чи» створює можливість вибору між двома варіантами - «відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії» та «відповідним медичним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я». Водночас норма не містить вказівок на те, за яким критерієм слід обирати один із названих варіантів в конкретній правозастосовній ситуації. Разом із тим, юридичну визначеність в цьому питанні забезпечує підзаконний нормативно-правовий акт, прийнятий на реалізацію положень статті 26 Закону № 2232-XII. КМУ прийнято постанову від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», відповідно до якої необхідність постійного стороннього догляду підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років. Уряд встановив чіткий критерій для визначення суб`єкта видачі медичного висновку, що підтверджує необхідність постійного догляду за особою, що його потребує, як підставу його звільнення зі служби для особистого здійснення такого догляду, а саме вік особи, що потребує постійного догляду: - для неповнолітньої особи (до 18 років) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я; - для повнолітньої особи (понад 18 років) - медико-соціальна експертна комісія. Таким чином, однією з умов для застосування наведеного припису пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону№ 2232-XII є відсутність інших осіб, які можуть здійснювати відповідний догляд за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду. Оскільки бабуся ОСОБА_3 є повнолітньою, то повноваження видати медичний висновок на підтвердження необхідності постійного догляду за нею внаслідок захворювання для цілей звільнення позивача з військової служби має медико-соціальна експертна комісія, а не лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я. Згідно акту проведення обстеження сім`ї № 238 від 30.08.2023 року під час проходження військової служби догляд та допомогу ОСОБА_3 надає дружина « ОСОБА_7 », що засвідчують сусіди. У цьому акті наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення. Таким чином, під час проходження військової служби позивачем за ОСОБА_3 здійснюється догляд дружиною « ОСОБА_7 », про яку позивач не зазначає в позовній заяві. Крім того, за змістом позовної заяви і довідки Агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит» № 103 від 21.07.2023 року ОСОБА_9 , який є онуком ОСОБА_3 , працевлаштований і не проходить військову службу. Тому, незважаючи на те, що його робота пов`язана з виїздом за кордон та виконанням особливих завдань, він також не позбавлений можливості здійснювати догляд за ОСОБА_3 , зокрема шляхом залучення третіх осіб. Оскільки позивач разом з рапортом про звільнення з військової служби не подав керівництву висновку медико-соціальної експертної комісії про те, що ОСОБА_3 потребує постійного догляду через хворобу, тому відсутні правові підстави для звільнення позивача з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». За п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 200/5548/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 27 травня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін Т.Г. Гаврищук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»