Постанова 4803 № 205/11192/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2845/24 Справа № 205/11192/23 Головуючий у першій інстанції: Мовчан Д. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2023 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 11.12.2017 року відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що остання разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши Анкету-заяву, підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші обов`язкові платежі. Відповідачка порушила умови кредитного договору від 11.12.2017 року, у зв`язку з чим станом на 01.08.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 195667,48 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість в загальному розмірі 195667,48 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором від 11.12.2017 року, станом на 01.08.2023 року, у загальному розмірі 187260,64 грн. У задоволені решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за наданим тілом кредиту у розмірі 8406,84 грн. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати у розмірі 2808,91 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення частини заборгованості в розмірі 92260,64 грн. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення місцевого суду, виходячи з наступного. Встановлено, що на підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надано копію анкети-заяви ОСОБА_1 від 11.12.2017 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за змістом якої відповідачка виявляє бажання оформити на своє ім`я платіжну банківську карту, відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку (а.с. 30). Зазначена вище анкета-заява не містить відомостей про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, відсутня також інформація про розмір процентів за користування кредитом, комісії, неустойки. Долучений до позовної заяви витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, яким передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначено права та обов`язки сторін договору надання банківських послуг, - відповідачкою не підписаний (а.с. 31-43). Зазначена вище анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем. На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 11.12.2017 року, згідно якого станом на 01.08.2023 року банком нарахована заборгованість в розмірі 195667,48 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту (а.с. 8-29). За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 11.12.2017 року розмір процентів за користування кредитом не зазначений. Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, які містяться у матеріалах справи, не визнається відповідачем та не містить її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11.12.2017 року, шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитом. Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 11.12.2017 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, - колегія дійшла висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, заборгованість за тілом кредиту частково сформована з відсотків, що зараховані банком для погашення за рахунок кредиту, тобто не є грошовими коштами (тілом кредиту), що фактично отримане відповідачем. Позивачем безпідставно була збільшена заборгованість відповідачки по тілу кредиту за період з 01.06.2018 року по 01.02.2023 року за рахунок нарахованих відсотків за користування кредитом на загальну суму 45959,36 грн. (948,42+100,83+5553,06+ 1792,73+2023,58+2095,02+2232,67+4503,8+4689,02+5177,69+5262,57+5678,93+5901,04). Детально дослідивши зміст наданого банком розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, враховуючи, що Умови та Правила відповідачем не підписані, а анкета-заява не містить умови про фінансування за рахунок кредитних коштів (зарахування до тіла кредиту) заборгованості по процентам за користування кредитом, - колегія дійшла висновку, що підстави для стягнення з відповідачки на користь банку заборгованості за тілом кредиту в сумі 45959,36 грн відсутні. Виходячи з викладеного, встановивши отримання відповідачкою грошових коштів в сумі 149708,12 грн (195667,48 грн - 45959,36 грн), що також підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 86-115) та не спростовано відповідачкою, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь банку тіла кредиту в розмірі 149708,12 грн. Посилання позивача на те, що сторони погодили процентну ставку у Паспорті споживчого кредиту, є безпідставними, адже вказаний документ не може вважатись складовою кредитного договору. У вказаному вище паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту (а.с. 47 зворот). Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20. Щодо поданої відповідачкою до ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення заяви про застосування строків позовної давності, яка викладена у відзиві на позовну заяву, колегія зазначає наступне. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки. Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, останні платежі на погашення заборгованості було здійснено відповідачкою, зокрема, 21.02.2022 року на суму 5000,00 грн, 21.07.2022 на суму 5000,00 грн та 500,00 грн (а.с. 86-87). З даним позовом до суду АТ «Універсал Банк» звернулось 18.10.2023 року, що стверджується інформацією на поштовому конверті (а.с. 58). Колегія звертає увагу, що згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, враховуючи, що сторони не погодили погашення тіла кредиту щомісячними платежами, а також дату остаточного погашення кредиту; приймаючи до уваги положення ч.2 ст.530 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання боржником обов`язку щодо повернення фактично отриманих грошових коштів у будь-який час. Доказів пред`явлення позичальнику вимоги про погашення усієї заборгованості до пред`явлення позовної заяви 18.10.2023 у даній справі не надано; клопотань про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Таким чином, трирічний строк позовної давності до вимог про стягнення тіла кредиту позивачем не пропущений. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру стягнутої заборгованості за тілом кредиту. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. ст. 141 ЦПК України). Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при поданні позовної заяви (2935,01 грн), пропорційно задоволеним позовним вимогам (76,51%) в сумі 2245,58 грн (а.с. 57). На позивача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого відповідачкою судового збору при поданні апеляційної скарги (4213,37 грн), пропорційно залишеним без задоволення вимогам (23,49%), в сумі 989,72 грн. (а.с. 145). Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки (сторона, на яку покладено більшу суму судових витрат) різницю сум на користь АТ «Універсал Банк» у розмірі 1255,86 грн (2245,58 грн - 989,72 грн). За положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду підлягає зміні в частині розміру стягнутих з відповідачки заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2023 рокув частині розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за договором від 11.12.2017 року, станом на 01.08.2023 року змінити з 187260,64 грн, на 149708 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот вісім) грн 12 коп.; та в частині розміру стягнутих з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судових витрат змінити з 2808,91 грн, на 1255 (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять) грн 86 коп. В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 27 травня 2024 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова