LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4816592/13946/23

від 24.05.2024 ·

Справа №592/13946/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т.В. Номер провадження 33/816/248/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Устименка Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що 09 вересня 2023 року близько 18 год. 41 хв. в м. Суми на перехресті вулиці Поліська та провулка Чугуєвський, керуючи автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги в русі транспортному засобу «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який наближався праворуч. Унаслідок зіткнення, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.12 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, 09 вересня 2023 року близько 18 год. 40 хв. в м. Суми по вул. Поліська в районі буд. 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду, відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці події ДТП, а також в найближчому закладі охорони здоров`я, категорично відмовся, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2023 року, а провадження у справі закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відсутні докази того, що він є суб`єктом. Так, ОСОБА_1 у суді першої інстанції неодноразово наголошував, що 09 вересня 2023 року в м. Суми на перехресті вул. Поліська та провулка Чугуївський, не керував автомобілем, оскільки перебував на передньому пасажирському сидінні. Безпосередньо за кермом транспортного засобу знаходилася дружина, ОСОБА_3 , котра під`їжджаючи до перехрестя, відреагувала на плач малолітньої дитини, тим самим змінивши увагу з дорожньої обстановки. Саме в цей час відбулося зіткнення транспортних засобів, після чого ОСОБА_1 не маючи можливості вийти з автомобіля через свої двері, оскільки їх заклинило, переліз через водійське місце та вийшов із транспортного засобу, використовуючи водійські дверцята. Крім того, із долучених відеозаписів вбачається, що з моменту зіткнення транспортних засобів до виходу із автомобіля, минуло достатньо часу, необхідного для зміни місця перебування в салоні автомобіля. Допитані у судовому засіданні дружина, ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 підтвердили вище викладені доводи апеляційної скарги. Також, апелянт зазначає про те, що на приєднаних відеозаписах не зафіксовано відмова останнього від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, в закладі охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції доставляють водія до найближчого закладу охорони здоров`я, а при відмові від проходження огляду водієм в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Так, вказаних імперативних вимог, працівники поліції не дотрималися, а складений відносно апелянта протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недопустимим доказом. Аналізуючи вище викладене, апелянт вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення, чим порушено принцип законності та верховенства права. Заслухавши адвоката Устименка Д.І., який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу як адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так і правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, зі змісту оскаржуваної постанови та поданої апеляційної скарги, вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Відповідно його показами, за кермом автомобіля була дружина, яка не впоралася із керуванням та допустила дорожньо-транспортну подію. Проте, не зважаючи на такі пояснення ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень була встановлена судом із врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 619429 від 09 вересня 2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці шляхом продуття газоаналізатора «Драгер»; - направлення на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якою підтверджена відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я; - письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який підтвердив, що за кермом автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходився саме ОСОБА_1 , котрий вийшов із місця водія після зіткнення транспортних засобів та мав явні ознаки алкогольного сп`яніння; - відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджено відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме на місці з використанням спеціального технічного засобу та у найближчому закладі охорони здоров`я; - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 264043 від 09.09.2023 складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; - схеми місця ДТП від 09.09.2023, із зазначенням місця розташування транспортних засобів та переліку пошкоджень автомобілів. Вказані докази зібрані у передбаченому порядку і ставити під сумнів їх належність та допустимість у апеляційного суду підстави відсутні. До тверджень апелянта про недоведеність факту керування ним транспортним засобом апеляційний суд ставиться критично. Так, відповідно до змісту долученого до матеріалів справи відеозапису з відеореєстратора автомобіля «Chevrolet Aveo», вбачається, як після зіткнення автомобілів, зі сторони водія «Skoda Octavia» вийшов саме ОСОБА_1 , котрий підійшов до потерпілого та почав з ним розмовляти, намагаючись урегулювати ситуацію. Під час спілкування із потерпілим, до приїзду працівників поліції, ОСОБА_1 не повідомляв останнього про те, що за кермом перебувала його жінка. Вказана позиція, на яку посилається ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі та яка ним була підтримана у суді першої інстанції, не підтверджується жодним доказом, долученого до матеріалів справи про вчинення ним адміністративних правопорушень. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 стосовно того, що під час скоєння ДТП за кермом автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебувала саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються відеозаписом подій, долучених до матеріалів справи, який узгоджується з іншими долученими доказами та підтверджує той факт, що в момент дорожньо-транспортної пригоди, за кермом автомобіля «Skoda Octavia», знаходився ОСОБА_1 . Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції вважає неправдивими та направленими на сприяння ОСОБА_1 уникнути відповідальності, тому доводи апелянта про те, що за кермом транспортного засобу був не він, а дружина, є такими, що спростовуються матеріалами справи. Доводи ОСОБА_1 про те, що він вийшов із сторони водія лише через те, що дверцята зі сторони переднього пасажирського місця заклинило, не підтверджується жодним доказом. Крім того, відповідно до схеми місця ДТП від 09.09.2023, автомобіль «Skoda Octavia» отримав пошкодження переднього бамперу, передньої правої фари. Тобто доказів, що підтверджували б доводи апелянта про ушкодження дверцят із сторони переднього пасажирського місця, внаслідок чого можна було б передбачити їх не відкриття, матеріали справи не містять. З огляду на протокол, схему ДТП, відеозапису відеореєстратора, пояснення сторін по справі, які в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини пригоди, апеляційний суд знаходить доводи апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, безпідставними. Доводи ОСОБА_1 про те, що матеріалами справи не зафіксовано його відмова від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, спростовуються належними та допустимими доказами, в тому числі і відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому чітко зафіксовано відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в медичному закладі, а також те, що працівниками поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження такого огляду. Посилання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено вимоги п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки вказана норма визначена до застосування, у випадку виявлення бажання особи пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я або її не згоди із результатами проведеного огляду на місці з використанням спеціального технічного засобу. Проте, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд як на місці з використанням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, чим було порушено вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинено адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що під час розгляду даної справи суддя суду першої інстанції всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягали з`ясуванню і висновок судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на підставі ретельно вивчених доказів, яким була надана належна юридична оцінка. Під час апеляційного розгляду вказаної справи, на спростування таких висновків, доказів здобуто не було, у зв`язку з чим оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»