Постанова Київський апеляційний суд № 753/22401/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/22401/23 Головуючий у суді І інстанції Кулик С.В. Провадження № 33/824/2621/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Зайцева Олексія Валерійовича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2023 року о 12 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, просп. Бажана 19-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Man TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обставині, нечітка мова, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та від проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв`язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 ПДР, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Не погодившись з вказаною постановою, 10 квітня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Зайцев О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти йому огляд на стан сп`яніння, але приладу Драгер у них не було. З відеозапису вбачається що працівники поліції почали складати протокол та дістали бланк відмови, не запропонувавши ОСОБА_1 проїхати у заклад охорони здоров`я. ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд, а навпаки декілька разів говорив на камеру, що буде проходити огляд. Працівник поліції зняв із себе камеру, підійшов до ОСОБА_1 та погрозами примусив його відмовитися від проходження огляду, після чого останній відмовився проходити огляд на камеру. ОСОБА_1 у 2007 році потрапив у ДТП, внаслідок чого має порушення мови, яке було сприйняте працівниками поліції як ознаки сп`яніння. Крім того, копію протоколу серії ААД № 031712 від 21 листопада 2022 року ОСОБА_1 не отримував. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Зайцева О.В. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, а тому суд дійшов висновку, що їх неявка відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до таких висновків. Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок). Відповідно до п. п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 031712 від 21 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 слідує, що 21 листопада 2023 року о 12 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, просп. Бажана 19-А, останній керував транспортним засобом «Man TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обставині, нечітка мова, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та від проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У протоколі зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказом у справі. Як убачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, працівниками поліції після зупинки ОСОБА_1 під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, після чого працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляд за допомогою приладу «Драгер». За результатом дослідження зазначеного відеозапису встановлено та чітко вбачається, що працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, останній погоджується, однак в подальшому змінив свою думку і відмовився пройти огляд. Працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 031712 та зачитано ОСОБА_1 суть правопорушення і його зміст, водій проставив свій підпис, а в протоколі про адміністративне правопорушення надав письмові пояснення, в яких вказав, що не буде керувати транспортом протягом 24 годин. Вищезазначений відеозапис містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівників поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. До того ж, інформація, яка міститься на відеозапису, є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд, однак дії працівників поліції вплинули на його рішення відмовитися від проходження огляду, підставою скасування постанови суду бути не можуть, оскільки належними доказами не підтвердженні. Остаточне рішення прийняте ОСОБА_1 , що зафіксоване відеозаписом, до того ж він не був позбавлений об`єктивної можливості пройти огляд, якби був в цьому зацікавлений. Протокол про адміністративне правопорушення він підписав, отримав тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом, підписав пояснення, заперечень не висловив. Крім того, ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких доказів не містять. Зібраними у цій справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки, а також відмовився проходити такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, що підтверджується долученим до справи відеозаписом. Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалами справи доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, а тому інші доводи апеляційної скарги суд сприймає критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо неї адміністративного стягнення. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за наявності для цього підстав може дозволити особі уникнути від встановлення факту сп`яніння, а відтак і відповідальності за це. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. За таких обставин постанова Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, у зв`язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Зайцева Олексія Валерійовича залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб