LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд138/3624/23

від 23.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 138/3624/23 Провадження № 33/801/340/2024 Категорія: 155 Головуючий у суді 1-ї інстанції Савкова І. М. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2024 рокуСправа № 138/3624/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., розглянув апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гримайло Катерини Леонідівни на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 290330 від 08 грудня 2023 року, цього ж дня о 18 год. 49 хв. в м. Могилів-Поділський по вул. Острівській, 72 водій ОСОБА_1 керував т/з Ford EDGE д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди вдія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера Драгер 6810 ARBL 0482. Результат 2,64‰ (проміле), чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 08 грудня 2023 року серії ААД №290330; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 грудня 2023 року; актом огляду на стан сп`яніння з використання технічних засобів; роздруківкою тесту на алкоголь, що проходив ОСОБА_1 ; диском з відеофайлом нагрудної камери поліцейського. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гримайло Катерина Леонідівна подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне дослідження доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити. Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання захисника суд попередньої інстанції не звернув увагу на те, що частина відеофайлів з нагрудної камери поліцейського не містить звук. Поряд з цим вказує, що на технічних записах відсутні докази того, що співробітник поліції здійснив зупинку транспортного засобу у відповідності до вимог п. 8.9 ПДР України. Також покликається на те, що на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 погоджується на освідчення на стан сп`яніння в медичному закладі. Крім того, вважає, що наявні технічні записи в матеріалах справи не є безперервними. Разом з апеляційною скаргою захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гримайло К.Л. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що 21 березня 2024 року на електронну адресу адвоката надійшла постанова Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року про повернення апеляційної скарги через відсутність документів, які б підтверджували його повноваження на представлення інтересів ОСОБА_1 . Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити таке. Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ухвалена 22 лютого 2024 року (а.с.30). 04 березня 2024 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гримайло К.Л. подала апеляційну скаргу на зазначену постанову, тобто в визначений законом строк (а.с.36-39). Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційна скарга адвоката Гримайло Катерини Леонідівни, подана в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернена особі, яка її подала (а.с.42). Того ж дня постанова апеляційного суду направлена на електронну адресу скаржника (а.с.43). Апеляційна скарга на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року, повторно подана 29 березня 2024 року (а.с.45-59), тобто протягом 10 днів з дня ухвалення постанови Вінницького апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк слід поновити. Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 290330 від 08 грудня 2023 року, цього ж дня о 18 год. 49 хв. в м. Могилів-Поділський по вул. Острівській, 72 водій ОСОБА_1 керував т/з Ford EDGE д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди вдія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера Драгер 6810 ARBL 0482. Результат 2,64‰ (проміле), чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 290330 від 08 грудня 2023 року, роздруківки тестування на алкоголь приладу «Drager Alcotest 6810», тест № 997 з результатом 2,64‰, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився від їх підпису, не вказавши мотиви своєї відмови від підписання. Будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв. Права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз`яснені. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Як передбачено п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.7 Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Отже, у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, яким особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не скористався відмовився від його підпису, не вказавши мотиви своєї відмови від підписання. Будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв. Права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз`яснені. Як вбачається з матеріалів справи та наявних технічних записів з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 після проходження ним о 19:33:20 год. огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер 6810 ARBL 0482 та ознайомлення з результатом 2,64‰, у разі незгоди з таким, запропоновано о 19:34:16 год. пройти огляд в медичному закладі. Натомість ОСОБА_1 о 19:39:23 повідомив що згідний з проведеним результатом огляду на місці зупинки та о 19:39:33, висловив позицію, що відмовляється від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Вказане беззаперечно підтверджує, що ОСОБА_1 погодився результатом огляду на місці зупинки. Покликання в апеляційній скарзі на те, що на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 погоджується на освідчення на стан сп`яніння в медичному закладі спростовується оглянутим технічним записом з нагрудної камери працівника поліції. Жодного доказу, який би піддавав сумніву достовірність складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , справжність показань стану сп`яніння, зафіксованих приладом «Drager Alcotest 6810», тест № 997 не надано. Таким чином, суд приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 290330 від 08 грудня 2023 року, роздруківку тестування на алкоголь приладу «Drager Alcotest 6810», тест № 997 з результатом 2,64‰, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Доводи апеляційної скарги про те, що на технічних записах відсутні докази того, що співробітник поліції здійснив зупинку транспортного засобу у відповідності до вимог п. 8.9 ПДР України є неспроможними з огляду на наступне. Відповідно до п. 8.9 ПДР України, вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником міліції: а) жезлом або рукою, що вказує на цей транспортний засіб; б) за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) за допомогою гучномовного пристрою; г) за допомогою спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у місці, на яке йому буде вказано, з дотриманням правил зупинки. Водночас, на технічному записі з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції зафіксовано, як працівники поліції в період часу з 18:46:30 год. до 18:52:02 год. неодноразово, у відповідності до пп. б) п. 8.9 ПДР України здійснюють вимогу про зупинку транспортного засобу Ford EDGE д.н.з. НОМЕР_1 , на що водій не реагував. Лише після блокування вказаного транспортного засобу іншим автомобілем патрульної поліції було здійснено його зупинку, за кермом якого, як вбачається з технічного запису нагрудної камери працівників поліції знаходився ОСОБА_1 . Покликання в апеляційній скарзі на те, що наявні технічні записи в матеріалах справи не є безперервними, не заслуговують на увагу, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той об`єм доказів, який наданий суду. Окрім того, обов`язок поліцейського вести відеозйомку безперервно не є абсолютним та відповідно до вимог п.п. 5, 8 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису поліцейський має право відступити від цих вимог за певних умов. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що події, які зафіксовані в наявних в матеріалах справи технічних записах з нагрудної камери працівників поліції та відеореєстратора містять весь необхідний обсяг інформації, зокрема, вимогу про зупинку транспортного засобу, переслідування, виявлення підозри про перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, пропозицію працівників поліції про проходження огляду на стан сп`яніння, безпосередній огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу, складення протоколу про адміністративне правопорушення та вилучення транспортного засобу на арешт майданчик. Доводи апеляційної скарги про те, що частина відеофайлів не містить звук, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обставин справи, зокрема, про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те що суд попередньої інстанції не встановив обставини, які мають значення для правильного розгляду справи не є слушними, оскільки спростовуються викладеними висновками в оскаржуваному рішенні суду з наданням належної оцінки кожному наявному доказу в матеріалах справи. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гримайло Катерини Леонідівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року. Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гримайло Катерини Леонідівни залишити без задоволення. Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»