Ухвала КАС ВС № 400/13917/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 22 травня 2024 року м. Київ справа № 400/13917/23 адміністративне провадження № К/990/18657/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Шляхтицького О.І., Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.) у справі № 400/13917/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідач), в якому просив: - визнати протиправною відмову щодо проведення перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» та в оформленні і надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023; - зобов`язати перерахувати розмір грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління пенсійного фонду України у Миколаївській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 27.03.2024 задовольнив позов. Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.04.2024 повернув ІНФОРМАЦІЯ_1 апеляційну скаргу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 14.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має достатнього та своєчасного фінансування витрат ІНФОРМАЦІЯ_1 на оплату судового збору, вимушений щоразу звертатися до Фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних сил України із заявою щодо фінансування витрат. З листопада 2023 року на рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 за Кодом економічної класифікації 2800 (далі - КЕК 2800) відсутні кошти для сплати судового збору. Несплата судового збору не залежить від дій ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. За правилами п. 1 ч. 5, ч. 6 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати цього платежу. Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п.108-112) ЄСПЛ наголошує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява №8225/78, п. 57). Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за КЕК 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження, та не є обмеженнями у доступі до правосуддя у розумінні ст. 55 Конституції України. Суд відповідно до ст. 133 КАС України має дискрецію у вирішенні питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат. Тому заявлення суб`єктом владних повноважень відповідного клопотання не зобов`язує суд апеляційної інстанції вирішувати таке клопотання на користь заявника. Із Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.04.2024 відмовив ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; залишив апеляційну скаргу без руху. ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданий строк не підтвердив сплату судового збору, тому П`ятий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу, правильне застосовування судом апеляційної інстанції п. 1 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України є очевидним. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом п. 2 ч. 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на ухвали суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 328 КАС України. До цього переліку належить й ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. За таких обставин касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України. Керуючись статтями 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 400/13917/23.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб