LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС910/6430/23

від 21.05.2024 · Господарська
Резолютивна:Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/6430/23 задовольнити.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року м. Київ cправа № 910/6430/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., секретар судового засідання - Денисюк І. Г., представники учасників справи: відповідача - Петракій В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" про стягнення 2 362 972,87 грн та повернення об`єкта лізингу, ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" (далі - ТОВ "АБЗ Промбуд") на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - АТ "Кредобанк") 220 381,40 грн боргу зі сплати процентів, 62 043,41 грн боргу зі сплати комісії та 6920,37 витрат зі сплати судового збору, а також зобов`язано ТОВ "АБЗ Промбуд" повернути АТ "Кредобанк" об`єкт лізингу, а саме колісний екскаватор HIDROMEK HMK210W, 2020 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 . В іншій частині в позові відмовлено.

2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 скасовано в частині відмови у стягненні заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу у розмірі 2 080 548, 06 грн, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Викладено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/6430/23 у редакції постанови суду апеляційної інстанції, стягнуто з ТОВ "АБЗ Промбуд" на користь АТ "Кредобанк" 2 080 548, 06 грн заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу, 220 381, 40 грн боргу зі сплати процентів, 62 043, 41 грн заборгованості по сплаті комісії, 35 444, 60 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 залишено без змін.

3. Постановою Верховного Суду від 07.05.2024 касаційну скаргу ТОВ "АБЗ Промбуд" задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/6430/23 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 залишено в силі. 4. 10.05.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "АБЗ Промбуд" подало заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій з посиланням на статті 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з АТ "Кредобанк" на користь ТОВ "АБЗ Промбуд" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн, надавши до заяви документи на підтвердження понесених витрат.

5. Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі від АТ "Кредобанк" не надходило.

6. Колегія суддів дослідивши заяву ТОВ "АБЗ Промбуд" про ухвалення додаткового рішення дійшла висновку про необхідність задоволення заяви відповідача з огляду на таке.

7. Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8. Згідно з частиною 4 статті 126 зазначеного Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

9. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

10. ТОВ "АБЗ Промбуд" під час розгляду справи у суді касаційної інстанції заявляло про стягнення з АТ "Кредобанк" судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 40 000,00 грн, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо подання відповідної заяви.

11. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (аналогічний правовий висновок викладено в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

12. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частиною 8 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

13. ТОВ "АБЗ Промбуд", заявляючи про стягнення судових витрат, на підтвердження витрат на професійну правову допомогу надану під час розгляд справи у суді касаційної інстанції у сумі 40 000,00 грн надало копії документів, а саме: договір про надання правової та професійної правничої допомоги від 08.02.2024; додаток від 08.02.2024 № 1 до договору про надання правової та професійної правничої допомоги; наказ про прийняття на роботу від 08.10.2021; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої (правової) допомоги; доручення на надання правової та професійної правничої допомоги від 15.02.2024 № 2 до договору; звіт про надану правову та професійну правничу допомогу ТОВ "АБЗ Промбуд", погоджений товариством; акт приймання-передачі правової та професійної правничої допомоги від 08.05.2024 до договору; платіжну інструкцію в національній валюті від 20.02.2024 № 233.

14. Так, між Адвокатським об`єднанням "Парадігм" (далі - АО "Парадігм", адвокатське об`єднання) та ТОВ "АБЗ Промбуд" (клієнт) 08.02.2024 було укладено договір про надання правової та професійної правничої допомоги, за умовами пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнтові правову та професійну правничу допомогу з усіх питань юридичного характеру клієнта, включаючи захист, представництво або надавати інші види правової та професійної правничої допомоги необхідні клієнту, незалежно від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. У розділі 4 договору сторони передбачили гонорар та витрати, по`вязані з наданням правової допомоги та встановили, що порядок та спосіб визначення (обчислення) гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення гонорару встановлюються цим договором і визначаються у письмових дорученнях (пункт 4.2 договору). За змістом пункту 4.3 договору сторони домовилися, що за надання правової та професійної правничої допомоги (далі також послуги) клієнт виплачує адвокатському об`єднанню винагороду у формі гонорару, розмір якого визначається сторонами одним із таких способів: у фіксованому розмірі зазначеному у дорученні (підпункт 4.2.1); у відсотковому (процентному) відношенні залежно від ціни позову, про що зазначається у відповідному дорученні (підпункт 4.3.2.); у розмірі, що розраховується виходячи із обсягу фактично наданих адвокатським об`єднанням видів правової та професійної правничої допомоги та ставок погодинної оплати, визначених та погоджених сторонами у відповідному додатку до договору (підпункт 4.3.4); у розмірі 0,00 грн, тобто на добровільних засадах і безоплатно (Pro bono) (підпункт 4.3.4). Згідно з дорученням від 15.02.2024 до договору про надання правової та професійної допомоги сторони узгодили, що предметом цього доручення є надання правової та професійної правничої допомоги (далі також послуги), пов`язаної із представництвом прав та інтересів клієнта в суді касаційної інстанції під час розгляду справи № 910/6430/23 у зв`язку з захистом прав та інтересів клієнта як лізингоодержувача за договором № Л875/1220 про фінансовий лізинг від 10.12.2020 у зв`язку з необхідністю оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024. У дорученні передбачено, що сторони на виконання пункту 4.3 розділу 4 договору узгодили спосіб визначення розміру гонорару, погодивши до даного доручення, що винагорода у формі гонорару за надання правової та професійної правничої допомоги, враховуючи складність необхідних клієнту видів послуг буде сплачена клієнтом у фіксованому розмірі - 40 000,00 грн в порядку, передбаченому дорученням, відповідно до погодженого сторонами звіту про виконання договору про надання правової та професійної правничої допомоги у формі звіту про надану правову та професійну правничу допомогу. У звіті про надану правову та професійну допомогу від 08.05.2024, складеного виконавцями - адвокатами Мух К. Б. та Петракій В. В. та погодженого керуючим партнером АО "Парадігм" і директором ТОВ "АБЗ Промбуд", наведено найменування правової та професійної правничої допомоги (послуг), що були надані клієнту на виконання доручення (детальний опис), особу виконавця та витрачений час. Відповідно до акта приймання передачі наданої правової та професійної правничої допомоги від 08.05.2024 сторони підтвердили надання послуг за дорученням від 15.02.2024 № 2 до договору від 08.02.2024 № 8Л2024-ЮО та погодили, що остаточний розмір гонорару згідно з узгодженого у дорученні способу визначення гонорару (фіксована сума) становить 40 000,00 грн. Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 20.02.2024 № 233 ТОВ "АБЗ Промбуд" сплатило АО "Парадігм" 40 000,00 грн з призначенням платежу: оплата гонорару згідно з дорученням № 2 на надання правової та професійної правничої допомоги згідно з договором від 08.02.2024 № 8Л2024-ЮО

15. У пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено таке: "127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18".

16. Ураховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані ТОВ "АБЗ Промбуд" на підтвердження судових витрат на професійну правову допомогу, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів, судових засідань, тривалість розгляду справи судом касаційної інстанції, відсутність заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "АБЗ Промбуд" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з АТ "Кредобанк" витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції у сумі 40 000,00 грн. Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/6430/23 задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" 40 000,00 грн (сорок тисяч грн, 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови. Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»