LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/13115/23

від 22.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13115/23 Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги, В С Т А Н О В И Л А : 24 жовтня 2023 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: - визнати дії управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області при складанні пункту 1 вимоги, оформленої листом від 26.09.2023 № 151404-14/1947-2023 «Щодо усунення порушень законодавства» протиправними та незаконними; скасувати пункт 1 вимоги, яка стосується забезпечення відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС України у Миколаївській області в розмірі 3 932,7 тис.грн (з нарахуваннями), проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом від 26.09.2023 № 151404-14/1947-2023 «Щодо усунення порушень законодавства». В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вимога Держаудистлужби від 26.09.2023 не відповідає пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами від 20.04.2006 № 550, оскільки вона не містить шляхів і способу усунення порушення, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні, у разі неможливості відшкодування зазначених у вимозі коштів. Позивач посилається на те, що в акті ревізії від 25.08.2023 року № 15-14-11/11 зроблено висновок про порушення вимог абз.2 пп.5 п.1 розпорядження Кабміну України від 29.04.22 № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та абз.2 пп.5 п.1 розпорядження Кабміну України від 03.06.22 № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» в частині проведення виплати коштами резервного фонду державного бюджету додаткової премії працівникам позивача, з яким він не погоджується та зазначає, що розмір додаткової премії працівникам ГУ ДСНС України у Миколаївській області, які виконували обов`язки безпосередньо в районах ведення бойових дій, не мав постійного характеру і не міг бути передбачений під час складання проекту бюджету на 2022 року. Позивач звертає увагу на ту обставину, що до обґрунтованості здійснення виплат премій працівникам за рахунок загального фонду державного бюджету у відповідача зауважень не виникало. Позивач також зазначив, що твердження відповідача про необхідність відшкодування коштів до державного бюджету за рахунок асигнувань загального фонду за 2023 рік є необґрунтованим, оскільки позивач не є головним розпорядником коштів, а є розпорядником коштів нижчого рівня. Відповідачі заперечували проти задоволення позову, зазначаючи, що твердження позивача про неконкретизованість вимоги є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки оскаржена вимога не містить вказівку «усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку», а містить конкретні пункти, виконання яких забезпечить усунення виявлених порушень законодавства, зокрема, забезпечить відшкодування до бюджету виплати додаткової премії працівникам позивача в сумі 3 932,7 тис.грн, проведеної не за напрямками, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України. Всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів України у 2022 році коштами резервного фонду державного бюджету проведена виплата додаткової премії працівникам позивача, які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задоволено частково. Скасовано п.1 вимоги щодо забезпечення відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам Головного управління ДСНС України в Миколаївській області в сумі 3 932,7 тис грн (з нарахуваннями), проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом від 26.09.2023 № 151404-14/1947-2023 «Щодо усунення порушень законодавства». В задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дії управління Південного офісу Державної аудиторської служби України в Миколаївській області при складанні пункту 1 вимоги, оформленої листом від 26.09.2023 № 151404-14/1947-2023 «Щодо усунення порушень законодавства», відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням в частині задоволення позову, Південний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, надання невірної правової оцінки обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що всупереч вимогам абз. 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Уряду № 341- р та абз. 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Уряду № 442-р коштами резервного фонду державного бюджету проведена виплата додаткової премії певним працівникам ГУ ДСНС у Миколаївській області, які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, у травні - грудні 2022 року на суму 3 232 860,00 грн, на яку нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 699 813,60 грн. Внаслідок цього загальна сума коштів резервного фонду державного бюджету, які використано не за напрямами, визначеними розпорядженнями Уряду № 341-р та № 442- р склала 3 932 700,00 гривень, і як наслідок, в пункті 1 вимоги, який оскаржує позивач, цілком обґрунтовано зазначено про забезпечення відшкодування цієї суми до державного бюджету. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є державною організацією (установою, закладом) і заснований Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області у період з 29.05.2023 по 18.08.2023 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області за період з 01.01.22 до 31.03.23. За результатами заходу державного фінансового контролю 25.08.2023 складено акт ревізії № 15-14-11/11, яким, окрім іншого, встановлено порушення вимог абз.2 пп.5 п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 341-р від 29.04.2022 року та абз.2 пп.5 п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 442-р від 03.06.2022 року щодо розпорядження коштами резервного фонду державного бюджету, яке виразилось у нарахуванні протягом квітня-листопада 2022 року та виплаті протягом травня-грудня 2022 року премій працівникам Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (бухгалтерам, діловоду, працівникам архівної роботи, служби охорони праці, центру оперативного зв`язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій, пункту охорони здоров`я, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу), які безпосередньо не долучались до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах бойових дій. Загальна сума нарахування становила 3 232 860,00 грн, на яку нараховано ЄСВ в розмірі 669 813,60 грн, внаслідок чого загальна сума бюджетних коштів склала 3 932 673,60 грн. У запереченнях до акту ревізії позивач зазначив, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 341-р і 03.06.2022 № 442-р не містять вимог щодо підтвердження участі того чи іншого працівника в передбачених заходах. Як наслідок, документи для визначення (підтвердження) участі /не участі того чи іншого працівника, що забезпечували діяльність позивача, не оформлялись і преміювання здійснювалось працівникам, які виконували обов`язки з додатковим навантаженням та роботи по забезпеченню документообігу, обліку руху гуманітарної та благодійної допомоги тощо безпосередньо в районах ведення бойових дій і на територіях, як зазнавали. Відповідно до висновку на заперечення до акту ревізії від 26.09.2023, заперечення позивача відповідачем не прийняті, оскільки вони носять пояснювальний характер та не спростовують виявлені в ході перевірки порушення. На підставі акту ревізії відповідач 28.09.2023 року виставив позивачу вимогу щодо усунення порушень законодавства № 151404-14/1976-2023, відповідно до якої п. 1 від позивача вимагалось забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в сумі 3932,7 тис. грн (з нарахуваннями), проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України. Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування п.1 вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно преміював своїх працівників за квітень-листопад 2022 року на загальну суму 3932,7 тис. грн (з нарахуваннями), оскільки відповідні видатки здійснювались позивачем за бюджетною програмою Державного бюджету України 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» та працівники позивача безпосередньо залучались до інших невідкладних робіт. Крім того, преміювання працівників здійснювалось за погодженням з Державною службою України з надзвичайних ситуацій, яка є розпорядником бюджетних коштів. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 550), яким визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. В силу пп.16 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься. Вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована. Спірним питанням у даній справі є правомірність дій позивача щодо проведення виплати за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за квітень-листопад 2022 року додаткової премії певним працівникам, які не брали участь безпосередньо у гасінні пожеж, аварійно-рятувальних закладах або відновлювальних роботах на загальну суму 3932,7 тис. грн (з нарахуваннями). Відповідно до частини першої статті 13 Бюджетного кодексу України (далі БК України) бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Згідно з частиною першою статті 24 БК України Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Абзацом першим частини другої статті 24 БК України встановлено, що рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 і від 06.11.2023 № 734/2023. У період з 02.03.2022 по 06.01.2023 порядок використання коштів з резервного фонду визначався постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану». Підпунктом 1 пункту 2 постанови № 175 установлено, що в умовах воєнного стану виділення коштів з резервного фонду бюджету здійснюється за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, місцевої державної адміністрації, військової адміністрації, виконавчого органу відповідної ради, у якому визначаються: головний розпорядник бюджетних коштів, якому виділяються кошти з резервного фонду бюджету; напрям використання коштів з резервного фонду бюджету; обсяг коштів, що виділяються з резервного фонду бюджету; код програмної класифікації видатків та кредитування бюджету відповідно до напряму використання коштів резервного фонду бюджету та інші умови (щодо виділення, використання, ведення обліку, звітності) у разі необхідності. Структура кодування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету для бюджетних програм, видатки або кредитування за якими здійснюються за рахунок резервного фонду, для яких п`ятим знаком визначається цифра 7, може не застосовуватися. Отже, у період з 02.03.2022 по 06.01.2023 напрями використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України визначались у відповідному рішенні Кабінету Міністрів України. На виконання зазначених вимог Кабміном України 29.04.2022 року прийнято розпорядження № 341-р, абзацом третім пункту 5 якого Міністерству внутрішніх справ виділено 28 102 234,7 тис. гривень, у тому числі Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» 1 293 908,4 тис. гривень, з них 1 173 908,4 тис. гривень для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 120 000 тис. гривень для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту. Відповідно до абзацу третього пункту 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.06.2022 № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі розпорядження № 442-р) Міністерству внутрішніх справ виділено 34 382 852,6 тис. гривень, у тому числі Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» 2 483 073,5 тис. гривень, з них 2 208 531,5 тис. гривень для здійснення виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу цивільного захисту, а також оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 274 542 тис. гривень для матеріально-технічного забезпечення. Згідно з розпоряджень Кабміну № 341-р та № 442-р розпорядником коштів з резервного фонду державного бюджету за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» є Державна служба з надзвичайних ситуацій. З акту ревізії вбачається, що напрямом використання коштів резервного фонду, виділених розпорядженнями № 341-р та № 442-р є здійснення оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів. Під час ревізії перевірені документи, які підтверджують залучення працівників ГУ ДСНЗ у Миколаївській області до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів, а саме: накази по особовому складу з адміністративно-кадрових питань, з основної діяльності, рапорти і встановлено, що відповідачем були включені до наказів працівники, які не були залучені безпосередньо до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій. З матеріалів справи вбачається, що голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій щомісячно з квітня по листопад 2022 року направляв листи до керівників органів та підрозділів цивільного захисту з пропонуванням надати пропозиції щодо додаткового преміювання працівників, які беруть участь в гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах у розмірах до 37 500 грн, а також таких, які забезпечують діяльність підрозділів в залежності від обсягу виконуваних робіт, навантаження, відповідальності тощо у розмірі до 18 750 грн (т.1 а.с.49,54,50,64,69,74,79,85). На виконання зазначених листів ГУ ДСНС у Миколаївській області щомісяця протягом квітня-листопада 2022 року зверталось до департаменту економіки та фінансів ДСНС України для отримання дозволу на преміювання працівників, у тому числі тих, які не брали участь безпосередньо у гасінні пожеж, аварійно-рятувальних закладах або відновлювальних роботах, а забезпечували діяльність управління у повному обсязі із наданням списків працівників (т.1 а.с.50-53,55-58,60-63,65-68,70-73,75-78,80-84,85-90). В свою чергу ДСНС України щомісяця протягом травня-грудня 2022 року направляло до позивача листи, в яких погоджувало списки працівників на заохочення у визначених розмірах (т.1 а.с.49зв,54зв,59зв,69зв,74зв,79зв,85зв). Судова колегія вважає вірними доводи суду, що позивач не є безпосереднім розпорядником коштів і при преміюванні працівників, які не були залучені безпосередньо до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій, брались до уваги листи-дозволи від ДСНС України. Отже, всі преміювання працівників ДСНС України у Миколаївській області, які забезпечували роботу установи, але безпосередньо не брали участі у гасінні пожеж, погоджувалися з розпорядником бюджетних коштів - Державною службою з надзвичайних ситуацій. З огляду на зазначене, висновок відповідача щодо незаконного використання коштів з резервного фонду на преміювання працівників саме позивачем є необґрунтованим, оскільки таке використання у всіх випадках здійснювалося з дозволу розпорядника коштів. На підставі викладеного п.1 вимоги відповідача щодо усунення порушень законодавства від 28.09.2023 № 151404-14/1976-2023, в якій він вимагає у позивача забезпечити повернення до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС України у Миколаївській області на загальну суму 3932,7 тис. грн (з нарахуваннями), проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України, є протиправним та вірно скасовано судом першої інстанції. Разом з тим, суд невірно зазначив реквізити вимоги Держаудитслужби як вимога від 26.09.2023 року № 151404-14/1947-2023, в той час як правильні дані вимоги - від 28.09.2023 № 151404-14/1976-2023. Про вказані обставини 27.10.2023 заявляв позивач у клопотанні про допущену помилку у позовній заяві (т.1 а.с.101) та зазначав відповідач у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.113-122), які залишені судом поза увагою. Тому судова колегія вважає за можливе змінити мотивувальну та резолютивну частину рішення в частині зазначення вірних даних оскаржуваної вимоги управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області як вимога від 28.09.2023 № 151404-14/1976-2023. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, оскільки суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За відсутністю підстав, передбачених ч.2 ст.308 КАС України судова колегія не надає оцінки рішенню суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 30 жовтня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року змінити, зазначивши у мотивувальній та резолютивній частині рішення вірні дані оскаржуваної вимоги управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області як вимога від 28.09.2023 № 151404-14/1976-2023. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»