Постанова 4851 № 520/34694/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 р. Справа № 520/34694/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/34694/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок); - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції положень Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Також зазначає, що з урахуванням постанови ВЛК про непридатність до військової служби, наказу про зарахування у розпорядження командира, позивач не набув права на отримання додаткової винагороди в розмірі саме 100000 грн. у спірні періоди. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з листопада 2019 року по теперішній час перебуває на службі в Збройних Силах України. 23.07.2022 року позивач отримав множинні осколкові поранення тулуба та кінцівок. Вогнепальне осколкове поранення лівого стегна з пошкодженням стегнової артерії та вогнепальним переломом стегнової кістки. Травмування отримано під час виконання бойового завдання за призначенням в складі підрозділу, внаслідок артилерійського обстрілу позицій з боку збройних сил Російської Федерації в районі населеного пункту Рубіжне Харківської області. Травмування отримане під час проходження військової служби та пов`язане із виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, в зоні ведення бойових дій, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.08.2022 року №27/1326. Зазначена довідка видана на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 02 серпня 2022 року № 1249. Після отриманого поранення позивач проходить тривале лікування (відповідно до свідоцтва про хворобу №527): з 23.07.2022 по 24.07.2022 у військовій частині НОМЕР_2 ; з 24.07.2022 по 27.07.2022 у військовій частині НОМЕР_3 ; з 27.07.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 28.10.2022 по 03.11.2022 у військовій частині НОМЕР_3 ; з 03.11.2022 по 17.01.2023 в ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМИ України"; з 17.01.2023 по 09.03.2023 в військовій частині НОМЕР_3 . Відповідно до виписного епікризу Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні в відділенні (клініці) судинної хірургії з 27.07.2022 по 13.09.2022. Згідно довідки військово-лікарської комісії від 12.09.2022 ОСОБА_1 надана відпустка за станом здоров`я на 45 календарних днів. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ІНФОРМАЦІЯ_2 №8122 перебував у стаціонарі з 24.07.2022 по 27.07.2022. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ІНФОРМАЦІЯ_2 №13396 у стаціонарі перебував з 28.10.2022 по 03.11.2022. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка Національної академії медичних наук України" №101038 від 12.04.2023 перебував у стаціонарі з 13.03.2023 по 12.04.2023. Відповідно до виписного епікризу хворого Військово-медичного клінічного центру Північного регіону №6021 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у травматологічному відділені ІНФОРМАЦІЯ_3 з 14.04.2023 по 26.04.2023. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2676 ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 15.06.2023 по 27.06.2023. Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 10933 ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 27.06.2023 по 18.07.2023. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №15502 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у травматологічному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_3 з 12.09.2023 по 13.10.2023. Згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №85576 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 14.10.2023 по 18.10.2023. Наразі ОСОБА_1 проходить лікування. Згідно довідки військово-лікарської комісії від 12.09.2022 №912Х, виданої Військово-медичним клінічним центром "Головний військовий клінічний госпіталь", поранення, ТАК пов`язане із захистом Батьківщини, довідка про обставини порання від 10.08.2022 №27/1326, видана командиром військової частини НОМЕР_1 . Згідно довідки військово-лікарської комісії №1131 від 16.11.2022. виданої Військовою частиною НОМЕР_3 , поранення. ТАК пов`язане із захистом Батьківщини, довідка про обставини порання від 10.08.2022 №27/1326, видана командиром військової частини, потребує продовження обстеження та лікування в умовах "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМП України" м. Харків терміном 60 днів. Позивач 28.08.2023 року позивач звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив здійснити перерахунок та подальшу виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за час перебування на лікуванні та надати довідку про раніше нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, в тому числі і додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 з роз`ясненням за кожну складову грошового забезпечення, починаючи з 23.07.2022. Листом від 30.09.2023 відповідач повідомив, що інформація щодо нарахування та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення за період часу з 01.03.2023 по 30.09.2023 року зазначена в довідці про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період часу з 01.03.2023 року по 30.09.2023 року. Позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому просив надати накази про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, до яких включено ОСОБА_1 , за період починаючи з 23.07.2022 по жовтень 2023 року. Листом від 12.11.2023 відповідачем надано накази за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та за січень 2023 року. Наказів за період, починаючи з лютого по жовтень 2023 року надано не було. Позивач вважає дії відповідача незаконними, а свої права порушеними у зв`язку з чим, з метою захисту порушеного права звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок), належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ). Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. За правилом ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260). Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в первісній редакції визначено, що на період дії воєнного стану (далі по тексту постанова КМ України № 168). Положеннями абз.1 пункту 1 постанови КМ України № 168 (в редакції на дату її прийняття) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абз. 4 пункту 1 Постанови № 168). Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)». Аналіз наведених норм права дозволяє колегії суддів дійти висновку, що на період дії воєнного стану (який було запроваджено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та в подальшому строк дії якого в Україні було продовжено), військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі. При цьому, у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень. Відповідно до п. 1 Постанови №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану " (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Крім того, згідно з абз. 4 пункту 1 Постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень. Матеріалами справи підтверджено, що 23.07.2022 року позивач отримав множинні осколкові поранення тулуба та кінцівок. Вогнепальне осколкове поранення лівого стегна з пошкодженням стегнової артерії та вогнепальним переломом стегнової кістки. Травмування отримано під час виконання бойового завдання за призначенням в складі підрозділу, внаслідок артилерійського обстрілу позицій з боку збройних сил Російської Федерації в районі населеного пункту Рубіжне Харківської області. Травмування отримане під час проходження військової служби та пов`язане із виконанням обов`язків військової служби, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, в зоні ведення бойових дій, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.08.2022 року №27/1326. Зазначена довідка видана на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 02 серпня 2022 року № 1249. Після отриманого поранення позивач проходить тривале лікування (відповідно до свідоцтва про хворобу №527): з 23.07.2022 по 24.07.2022 у військовій частині НОМЕР_2 ; з 24.07.2022 по 27.07.2022 у військовій частині НОМЕР_3 ; з 27.07.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 28.10.2022 по 03.11.2022 у військовій частині НОМЕР_3 ; з 03.11.2022 по 17.01.2023 в ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМИ України"; з 17.01.2023 по 09.03.2023 в військовій частині НОМЕР_3 . Відповідно до виписного епікризу Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні в відділенні (клініці) судинної хірургії з 27.07.2022 по 13.09.2022. Згідно довідки військово-лікарської комісії від 12.09.2022 ОСОБА_1 надана відпустка за станом здоров`я на 45 календарних днів. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ІНФОРМАЦІЯ_2 №8122 перебував у стаціонарі з 24.07.2022 по 27.07.2022. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ІНФОРМАЦІЯ_2 №13396 у стаціонарі перебував з 28.10.2022 по 03.11.2022. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка Національної академії медичних наук України" №101038 від 12.04.2023 перебував у стаціонарі з 13.03.2023 по 12.04.2023. Відповідно до виписного епікризу хворого Військово-медичного клінічного центру Північного регіону №6021 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у травматологічному відділені ІНФОРМАЦІЯ_3 з 14.04.2023 по 26.04.2023. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2676 ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 15.06.2023 по 27.06.2023. Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 10933 ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 27.06.2023 по 18.07.2023. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №15502 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у травматологічному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_3 з 12.09.2023 по 13.10.2023. Згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №85576 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 14.10.2023 по 18.10.2023. Наразі ОСОБА_1 продовжує проходити лікування. Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402). Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу І цього Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 1.2 цієї глави військово-лікарська експертиза це. зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби. Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 закріплено, шо для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців врегульований нормами глави 6 розділу II Положення №402. Згідно пункту 6.5 зазначеної глави для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи. Пунктом 6.11 передбачено, що постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження). Якщо після продовження відпустки за станом здоров`я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов`язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби. Аналіз наведених положень дає підстав для висновку, що постанова ВЛК у вигляді довідки про потребу у відпустці за станом здоров`я приймається тільки у випадку, якщо військовослужбовець після закінчення лікування у лікарському закладі потребує часу для відновлення та не може приступити до виконання службових обов`язків. Отже, враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів та фактичні обставини справи, позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, як такий, що отримав поранення 23.07.2022, пов`язане із захистом Батьківщини, за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), оскільки лікування пов`язане саме з отриманим пораненням 23.07.2022, та за всі періоди перебування у відпустці для лікування після цього ж тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК. Це означає, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, що така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду до 100000грн. Під час лікування після поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду до 100000грн., а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн. отримують ті військовослужбовці, у яких поранення визнане тяжким за висновком ВЛК. У спірному випадку виплата грошової допомоги стосується періоду, за який військовослужбовець перебував на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я за висновком ВЛК внаслідок одного і того ж тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини. Колегія суддів звертає увагу, що згідно довідки військово-лікарської комісії №1131 від 16.11.2022 року, виданої Військовою частиною № НОМЕР_4 , поранення, ТАК пов`язане із захистом Батьківщини, довідка про обставини порання від 10.08.2022 №27/1326, видана командиром військової частини. Згідно наказу міністра охорони здоров`я від 04.07.2007 № 370 поранений кваліфікується як тяжке. Крім того, як зазначалось раніше, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. У зв`язку з чим, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок) та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 01.11.2022 по 26.04.2023, з 15.06.2023 по 18.07.2023, з 12.09.2023 по 18.10.2023 у розмірі по 100 000 (сто тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди. Доводи апеляційної скарги, що з урахуванням постанови ВЛК про непридатність до військової служби, наказу про зарахування у розпорядження командира, позивач не набув права на отримання додаткової винагороди в розмірі саме 100000 грн. у спірні періоди, судова колегія відхиляє з огляду на наявність в матеріалах справи відомостей про тяжкість отриманих травм. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі №520/34694/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк