Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/36328/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 р. Справа № 520/36328/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 (ухвалене суддею Пановим М.М.) по справі № 520/36328/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у перерахуванні та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації пенсії без обмеження максимального розміру з 01.04.2019, зі збереженням показника 90% грошового забезпечення та з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації пенсії без обмеження максимального розміру з 01.04.2019, зі збереженням показника 90% грошового забезпечення та з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, здійснивши виплату суми перерахунку, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 28.09.2002 отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 90% грошового забезпечення. З 20.12.2019 позивач перейшов на пенсію по інвалідності, призначену йому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, у розмірі 80% грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, яке набрало законної сили 29.06.2023, по справі № 520/7652/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, зі збереженням показника 80% грошового забезпечення та, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум. Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром та, з урахуванням індексації пенсії з 01.04.2019, зі збереженням показники 90% грошового забезпечення та, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, здійснивши виплату суми перерахунку, з урахуванням виплачених сум. За результатами розгляду вищезазначеного звернення, листом від 17.11.2023 № 22000-0203-8/166391 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі № 520/27121/21 Головним управлінням з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 по справі № 520/7652/23 Головним управлінням з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром зі збереженням показника 80% грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021, у зв`язку із чим відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .. Не погодившись з вищезазначеною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані, у зв`язку із чим не підлягають задоволенню.. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (в подальшому - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до ст. 13 Закон № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення. Згідно із ч. 2 ст. 13 Закон № 2262-ХІІ, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії). Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закон № 2262-ХІІ , у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закон № 2262-ХІІ на момент призначення пенсії. Таким чином, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Проте, відсоткове співвідношення, визначене ст. 13 Закон № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. При перерахунку пенсії на підставі рішення суду, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням частини 2 статті 13 Закон № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18-а. Судовим розглядом встановлено, що з 20.12.2019 позивач отримує пенсію по інвалідності, призначену йому відповідно до пункту "а" статті 21 Закону №2262-ХІІ у розмірі 80% грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, яке набрало законної сили 29.06.2023, по справі № 520/7652/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, зі збереженням показника 80% грошового забезпечення та з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, здійснивши виплату суми перерахунку, з урахуванням виплачених сум. Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем на виконання вказаного рішення суду від 29.05.2023, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Згідно з протоколом про перерахунок пенсії, основний розмір пенсії позивача склав 80% грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Обмеження максимальним розміром до пенсії позивача не застосовується. Із урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта, що відповідач ввів позивача в оману по правомірності зменшення відсотка грошового забезпечення, у зв`язку з чим позивач був вимушений написати заяву 20.12.2019 по встановленій інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, травми, каліцтва, захворювання, отриманого при виконанні інтернаціонального обов`язку для підвищення пенсії до 80% грошового забезпечення, так як позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру 90% грошового забезпечення, окільки вищезазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, яким зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії, зокрема, з урахуванням 80 % основного розміру пенсії, позивачем не оскаржувалось та набрало законної сили. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача, на виконання Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, яке набрало законної сили 29.06.2023, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, зі збереженням показника 90% грошового забезпечення та, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, зі збереженням показника 90% грошового забезпечення та з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ108821 від 29.09.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Щодо доводів апеляційної скарги, що права позивача на соціальні гарантії по індексації його пенсії порушено, оскільки відповідачем нарахованно та виплачено індексацію пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з обмеженням пенсії максимальним розміром, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , в ній відсутні позовні вимоги про нарахування та виплату позивачу індексації пенсії, відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та № 168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, у зв`язку з чим відповідно до ч. 5 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України,суд апеляційної інстанції не може розглядати такі позовні вимоги. Доводи апелянта, що порушення відповідачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України під час подання відзиву в суді першої інстанції є підставою для скасування судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не обґрунтована та не підлягає задоволенню. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2023 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі № 520/36328/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін