Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/3657/24

Справа № 991/3657/24 Провадження №11-сс/991/361/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2024 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2024 року про арешт майна в кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2024 року, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 8, imei35871009855817, вилучений під час обшуку у приміщені офісу ТОВ «365 Студія» по АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 . Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_7 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просив зазначене рішення слідчого судді скасувати, відмовити прокурору в задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення ухвалене без належної оцінки його доводів. Зокрема, про те, що фактично обшук проведений без дозволу слідчого судді, оскільки ТОВ «365 Студія» орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як ухвалою надавався дозвіл на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , в матеріалах клопотання відсутні дані, що арештований телефон містить будь-які відомості, які можуть бути використані як докази. Також, слідчим суддею залишено поза увагою, що обшук проводився на підставі резолютивної частини ухвали, телефон у ОСОБА_7 вилучений поза належною правовою процедурою, оскільки доступ детективів до їх вмісту не обмежувався, а детективом, в свою чергу, не було забезпечено участь спеціаліста під час обшуку, щоб скопіювати віднайдену інформацію, без вилучення телефону. Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який її задоволення заперечував, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону. Слідчим суддею встановлено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення. За даними слідства, колишній чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , маючи статус радника Офісу Президента України, вирішив створити організовану групу з числа осіб, що працюють у приватному секторі економіки, протиправна діяльність яких повинна була бути спрямована на заволодіння грошима акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі АТ «Укрзалізниця») під час проведення останнім публічних торгів (або за прямими договорами) із закупівлі товарних матеріальних цінностей для власних потреб у виробничо-господарській діяльності шляхом завчасного погодження учасниками організованої групи переможців торгів, забезпечення акцепту їх пропозицій та укладання договорів із ними, умисного створення умов з уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів, надання контрольованим організованій групі товариствам переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції та створення для неконтрольованих групою постачальників додаткових перешкод (бар`єрів), які б усували можливість участі у публічних закупівлях АТ «Укрзалізниця» або суттєво її ускладнювали. Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_9 своїми умисними діями, організував заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, учасники організованої групи під керівництвом ОСОБА_9 та за участі інших співучасників, здійснюючи «неформальний» контроль фінансово-господарської діяльності і товарно-грошових потоків АТ «Укрзалізниця», на виконання плану злочинних дій, упродовж червня-грудня 2022, переслідуючи мету протиправного збагачення, організували вчинення заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі трансформаторів силових для потреб АТ «Укрзалізниця». Таким чином, ОСОБА_9 своїми умисними, організував вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, повторно, організованою групою в умовах воєнного стану, тобто обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Також, ОСОБА_9 накопичуючи з жовтня 2021 по травень 2022 свою частину винагороди грошових коштів одержаних злочинним шляхом вирішив їх легалізувати, а саме придбати за отримані у такий протиправний спосіб фінансові ресурси дві житлові квартири, що розташовані у багатоквартирному будинку елітного житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 . Таким чином, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України. 02 квітня 2024 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. 22 квітня 2024 року проведений обшук у приміщені офісу ТОВ « АДРЕСА_4 , яке займає ОСОБА_8 (колишня дружина підозрюваного ОСОБА_9 ). Під час вказаного обшуку у бухгалтера ТОВ «365 Студія» ОСОБА_7 влучено мобільний телефон Apple iPhone 8, imei35871009855817. Зі змісту протоколу обшуку від 22 квітня 2024 року вбачається, що в ході огляду телефону ОСОБА_7 виявлено наявність чату з ОСОБА_8 у месенджері Telegram, який містить ознаки видалених повідомлень. Крім того, ОСОБА_7 повідомила, що з 02 квітня 2024 року, після новин пов`язаних із чоловіком ОСОБА_8 ОСОБА_9 , здійснила видалення інформації з чату спілкування з нею. В подальшому на пропозицію детективів надати пароль логічного захисту до телефону ОСОБА_7 відповіла категоричною відмовою. У зв`язку з зазначеним, детективами прийнято рішення про вилучення вказаного мобільного телефону з метою проведення експертного дослідження та подолання системи його логічного захисту з кінцевою метою відновлення видаленого спілкування, зокрема з ОСОБА_8 , яка може містити відомості про факти, що становлять інтерес для слідства. 23 квітня 2024 року вищевказаний телефон, вилучений під час обшуку, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що підтверджується відповідною постановою (а.с. 91-95). Також детективом прийнято рішення про призначення щодо телефону Аpple iPhone 8 комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій (а.с.142-145). 29 квітня 2024 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт вилученого під час обшуку приміщення офісу ТОВ «365 Студія» по АДРЕСА_1 , мобільного телефону ОСОБА_7 ,за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість та наклав арешт на вказане майно. За висновком слідчого судді орган досудового розслідування довів необхідність арешту вказаного майна. Мобільний телефон відповідає критеріям речових доказів, адже може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, яке розслідується у межах цього кримінального провадження. Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного. Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. Для виконання завдань кримінального провадження під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту слідчим суддею були обґрунтовано враховані потреби досудового розслідування, а саме необхідність ґрунтовного аналізу відомостей, які містяться на вилученому телефоні, у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу, зокрема, проведення експертного дослідження, подолання систем логічного захисту і копіювання інформації, що має доказове значення. Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України). Враховуючи відмову ОСОБА_7 надати органу досудового розслідування паролі доступу до телефону, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність його арешту, виходячи з потреби подолання систем логічного захисту та проведення експертного дослідження, з чим погоджується і колегія суддів. Так, оцінюючи доводи представника власника майна про вилучення у ОСОБА_7 телефону поза належною правовою процедурою, колегія суддів враховує, що її мобільний телефон вилучався з метою проведення експертного дослідження та подолання системи його логічного захисту з кінцевою метою відновлення видаленого спілкування, зокрема з ОСОБА_8 , що свідчить про необхідність проведення огляду вилученого мобільного телефону із залученням спеціаліста та застосуванням відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання, з метою подолання систем логічного захисту, відновлення видалених даних, та відібрання наявних відомостей та інформації, що може мати доказове значення для кримінального провадження. Доводи адвоката про те, що арештований телефон не містить даних, які можуть бути використані як докази, колегія судів відхиляє. Зафіксовані детективами факти приховання інформації, яка може мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано враховані слідчим суддею при прийнятті рішення щодо арешту майна ОСОБА_7 як такого, що відповідає критеріям речових доказів, зокрема наявності інформації для встановлення і перевірки обставин у кримінальному провадженні, що також узгоджується з положеннями ч.3 ст.170 КПК України. Посилання представника власника майна на невідповідність адрес, за якою надавався дозвіл на проведення обшуку та за якою він фактично був проведений, колегія суддів оцінює критично. Так, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку у приміщені офісу, який розміщений за адресою АДРЕСА_1 та який займає ОСОБА_10 , працівники, ТОВ «365 СТУДІЯ» (ЄДРПОУ41140612); ГО «365 ЕКО ЛАЙФ» (ЄДПОУ НОМЕР_1 ); ТОВ «365 СТУДІО БАР» (ЄДРПОУ 44547162) або працівниками мережі салонів краси «365 STUDIO». Згідно протоколу обшуку від 22 квітня 2024 року обшук проведено саме за адресою нежитлових приміщень (офісу), який займає ОСОБА_8 та працівники ТОВ «365 СТУДІЯ»; ГО «365 ЕКО ЛАЙФ»; ТОВ «365 СТУДІО БАР»; «365 STUDIO» та яка зазначена в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук. При цьому в судовому засіданні з пояснень представника власника майна встановлено, що приміщення офісу, який займає ОСОБА_10 , розміщене в будівлі на АДРЕСА_5 , має різні входи з вказаних вулиць із зазначенням номерів будинку 14/2 та 2/14 відповідно. За викладених обставин суд приходить до висновку про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо судового контролю при наданні дозволу на проведення обшуку, а також при проведенні обшуку саме в володінні особи, на обшук якого такий дозвіл було надано. У звязку з зазначеним, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання прокурора, які дають підстави вважати, що вилучений під час обшуку телефон відповідає критеріям, визначеним у ст.ст. 98, 170 КПК України, наявні в ньому відомості потребують перевірки, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Інші доводи представника власника майна вказаного не спростовують, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, з чим погоджується колегія суддів і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3