Постанова Хмельницький апеляційний суд № 682/3024/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року м. Хмельницький Справа № 682/3024/23 Провадження № 33/4820/123/24 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., захисника Лужняка Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2023, в с т а н о в и л а: Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого слюсаром ГТЦ, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. За постановою суду, ОСОБА_1 08.11.2023 року о 00 год. 30 хв. в м.Славута, по вул. Набережна, керував транспортним засобом Toyota Corolla НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зінниці очей, які не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, ОСОБА_1 10.11.2023 року о 23 год. 38 хв. в м.Славута по вул. Острозька, керував транспортним засобом ВАЗ 21099, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення кординації рухів, підвищена блідність). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № NC212358, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, оскільки не з`ясовано всі обставини і не надано відповідної правової оцінки наявним доказам у справі. Окрім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Звертає увагу на те, що він у судовому засіданні не визнав вини і надав пояснення щодо обставин того дня, а саме: що він, із-за технічної несправності гальмівної системи його автомобіля, здійснив ДТП, на фіксування якого приїхали працівники поліції, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою приладу «Драгер», результат був 0,0%о. Після чого, працівники поліції запропонували проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, так як у нього є ознаки. Від такого огляду він відмовився, оскільки страждає на бронхіальну астму, тому часто користується інгалятором, який містить речовини, що могли б вплинути на результат аналізу. Щодо іншого правопорушення, то апелянт стверджує, що його зупинили, у зазначений день і час, працівники поліції, вказавши незрозумілу причину зупинки відсутність світла в автомобілі, після чого запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, так як є явні ознаки. Від запропонованого огляду він відмовився, оскільки не довіряє тестам у лікарні, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130КУпАП, при цьому апелянт стверджує, що повідомляв працівників поліції про те, що відносно нього два дні назад було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130КУпАП. Апелянт посилається на те, що після складання останнього протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього, він, на наступний день звернувся у приватну лабораторію і здав аналізи на наявність в його організмі наркотичних речовин, результати тесту негативні. Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно залишив без уваги пояснення його захисника щодо грубих порушень працівниками поліції порядку проведення огляду водія на стан сп`яніння, відсутність у матеріалах справи результату проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, розбіжності у часі, які зазначено у висновку лікаря 08.11.2023, відсутність даних у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.11.2023, на які працівники поліції посилаються в направленні на огляд до медичного закладу, відсутність ознак сп`яніння на відеозаписах з місць подій, що є грубим порушенням та може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Лужняка Ю.Г., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушень, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушень в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння, при викладених у постанові обставинах. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується данними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 476734 від 10.11.2023; - розписки про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; - постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 8117943 від 11.11.2023 за ст. 126 ч.1 КУпАП; - відеозапису з бодікамери працівника поліції від 10.11.2023 року, з якого убачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, вказуючи на виявлені в нього ознаки наркотичного сп`яніння, проте останній відмовився від проходження медичного огляду, навіть після роз`яснення працівниками поліції наслідків відмови від проходження медичого огляду на стан наркотичного сп`яніння; - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 121923 від 08.11.2023 року за ст.130 ч.1 КУпАП; - рапорту помічника чергового ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 08.11.2023 року, з якого слідує, що надійшло повідомлення про ДТП в АДРЕСА_2 , за участю транспортного засобу, невідомої марки, який в`їхав в паркан; - пояснень ОСОБА_1 про вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди; - розписки ОСОБА_2 про відсутність претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 ; - висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 08.11.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в лікарні відмовився від проходження тесту для перевірки стану наркотичного сп`яніння ; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2023 року, в якому зазначено ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло; - розписки про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; - відеозапису з бодікамери працівника поліції від 08.11.2023 року, з якого убачається, що працівники поліції прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Спочатку перевірили ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не перебував, потім працівником поліції виявлені ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 і йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 спочатку погодився, проїхав із працівниками поліції до медичного закладу, а потім без зазначення поважних причин, у присутності лікаря відмовився від проходження медичного огляду, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заперечував свою вину у суді першої інстанції, стверджував, що не перебував у встановлені дні, часи та місцях в стані наркотичного сп`яніння, оскільки після складання другого протоколу про адміністративне правопорушення від 10.11.2023 року, він здав аналізи у приватній лабораторії на наявність в його організмі наркотичних речовин, які підтвердили відсутність у його організмі наркотичних речовин. Однак, враховуючи зазначені докази, дослідженні судом першої та апеляційної інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови апеляційний суд не вбачає, з огляду на порушення ОСОБА_1 п.2.5ПДР та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість притягнення його до встановленої законом відповідальності. Такі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях самого ОСОБА_1 та його захисника. Особа притягнута до адміністративної відповідальності та захисник, жодних даних, які б викликали сумніви у належності вказаних матеріалів справи та об`єктивності органів поліції при їх складанні, в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції навести не змогли. Суд апеляційної інстанції критично відноситься до апеляційних тверджень ОСОБА_1 про те, що працівники поліції грубо порушили порядок проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки не долучили до матеріалів справи результат проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, протокол не містить всіх даних, на які працівники поліції посилаються в направленні на огляд до медичного закладу, на відеозаписі відсутні ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , так як такі були предметом дослідження як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, та вірно зазначено суддею, що такі твердження, жодним чином, не спростовують наявність об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях правопорушника ОСОБА_1 , з чим погоджується апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 існує недовіра тестам, за допомогою якого в лікарні проводиться перевірка стану наркотичного сп`яніння, тому він був змушений пройти такий огляд у приватній лабораторії, про що долучив до матеріалів справи підтвердження, не приймаються до уваги, оскільки такі доводи не звільняють водія від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР України, і в разі не згоди з результатами освідування можуть бути спростовані в інший спосіб, в тому числі і шляхом лабораторних досліджень в іншому медичному закладі. При цьому, для кваліфікації дій особи за ст.130 ч.1 КУпАП достатньо самого факту відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що знайшло відображення у відеозаписах подій від 08.11.2023 та 10.11.2023, долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, а тому наявність результатів досліджень за 11.11.2023 року, що підтверджують відсутність в організмі ОСОБА_1 наркотичних речовин не свідчать про відсутність в його діях порушень п.2.5 ПДР України і відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань чи доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні і не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено. Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи. За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2023 щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М.