LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала Апеляційна палата ВАКС991/3151/24

від 17.05.2024 · Антикорупційна

Справа № 991/3151/24 Провадження №11-сс/991/298/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2024 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 прокурора ОСОБА_5 захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного судуапеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року, якою залишено без задоволення клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», у межах кримінального провадження № 42023000000001415 від 25 серпня 2023 рокуза ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, УСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року залишено без задоволення клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_10 , про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», з метою забезпечення конфіскації такого майна як виду покарання. Під час розгляду клопотання детектива слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, яке може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Крім того, слідчим суддею також встановлено, що санкція кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , передбачає конфіскацію майна як вид додаткового покарання, а ОСОБА_11 дійсно є кінцевим бенефіціарним власником АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» та володіє домінуючим контрольним пакетом акцій у розмірі 99,95 %. Однак, з огляду на відсутність будь-яких відомостей про розмір та джерела походження коштів, які знаходяться на банківських рахунках товариства, накладення арешту на такі рахунки становитиме надмірний тягар для АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» та унеможливить здійснення ним нормальної підприємницької діяльності. При цьому слідчим суддею також взято до уваги, що детективом ставилось питання про арешт коштів, які перебувають на банківських рахунках акціонерного товариства, а не безпосередньо підозрюваного. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом. Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій, враховуючи подані доповнення, просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива й накласти арешт із забороною здійснення видаткових операцій на банківські рахунки, відкриті акціонерним товариством «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ». В обґрунтування своєї позиції прокурор зазначає про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що свідчить про незаконність й необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді та обумовлює необхідність її скасування. Не оспорюючи висновків суду стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_11 підозри та набуття ним статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, прокурор стверджує про невідповідність фактичним обставинам справи висновку слідчого судді щодо недоведеності існування ризику приховування, зникнення, втрати, використання, передачі чи відчуження коштів, які знаходяться на рахунках товариства, а також неспіврозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Зокрема, слідчим суддею не взято до уваги, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , було вчинено від імені та в інтересах АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», а з декларації ОСОБА_11 за 2023 рік убачається, що він та його дружина ОСОБА_12 користувалися 2 автомобілями марки «PORSCHE» моделі «CAYENNE», 2019 р.в., які належать АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ». На переконання прокурора, зазначені обставини свідчать про те, що майно та грошові кошти АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» хоча і не є особистою власністю ОСОБА_11 , однак останній може здійснювати щодо них дії, тотожні за змістом праву розпорядження. З аналогічних підстав неможливо погодитись й з висновком слідчого судді щодо неспіврозмірності втручання у права та інтереси АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», від імені та в інтересах якого вчинено злочин, завданням кримінального провадження. Крім того, прокурор також стверджує про безпідставність посилань слідчого судді на не зазначення детективом у клопотанні виду рахунків кошти на яких він просив арештувати, оскільки кримінальний процесуальний закон такої вимоги не містить. Стосовно ж не зазначення у клопотанні конкретного залишку коштів на таких рахунках прокурор указує, що до накладення слідчим суддею арешту залишок коштів може змінюватись. Водночас зазначення у клопотанні розміру грошових коштів, на які необхідно накласти арешт, є обов`язковим лише у випадку, коли метою накладення арешту є забезпечення спеціальної конфіскації або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. 24 квітня 2024 року на електронну пошту суду надійшли письмові заперечення захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 на подану прокурором апеляційну скаргу, у яких захисник просить зазначену апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року без змін. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно саме підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Натомість розміщенні на банківських рахунках АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» грошові кошти є власністю та перебувають у розпорядженні зазначеного товариства, яке не є підозрюваним, обвинуваченим або засудженим у цьому кримінальному провадженні, що унеможливлює прийняття слідчим суддею рішення про арешт такого майна на підставі ч. 5 ст. 170 КПК України. Крім того, АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» не може відповідати за дії свого засновника ОСОБА_11 та відповідно зазнавати з цих підстав втручання у право власності з боку органу досудового розслідування. Єдиним наслідком накладення арешту на банківські рахунки АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» може стати погіршення матеріального становища товариства та його подальша ліквідація, що призведе до звільнення 933 осіб, недоотримання державним бюджетом податків і зборів на приблизну суму 40 мільйонів гривень, а також унеможливлення виконання АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» мобілізаційного завдання через неможливість закупівлі необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання та інших матеріальних цінностей. У судове засідання з`явились прокурор ОСОБА_5 , а також захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим колегією суддів прийнято рішення розгляд поданої апеляційної скарги здійснювати за наявного складу учасників. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її у повному обсязі, пояснення захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України). Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадку передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У ході розгляду клопотання детектива слідчий суддя з`ясував усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, залишив без задоволення клопотання детектива про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ». Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість наведеного висновку слідчого судді, подана прокурором апеляційна скарга не містить. Згідно матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25 серпня 2023 року здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. У межах вказаного кримінального провадження, 21 листопада 2023 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме в пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовими особами в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їм службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. На переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_11 , який з 29.08.2019 є народним депутатом України, за попередньою змовою з директором АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» (код ЄДРПОУ 03448860) ОСОБА_13 запропонував надати Віце-прем`єр-міністру з відновлення України Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_14 та Голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ОСОБА_15 неправомірну вигоду у розмірі від 3 до 5 відсотків від суми грошових коштів, які будуть виділені за рахунок коштів Державного бюджету України для фінансування додаткових обсягів робіт, виконуваних підконтрольним їм АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», вартістю близько 1 млрд грн, та надав зазначеним службовим особам частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 150 000 доларів США (що за курсом Національного банку України станом на 02.11.2023 становило 5 439 825 грн). За результатом розгляду клопотання детектива слідчий суддя дійшов мотивованого висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_11 підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Слідчим суддею також встановлено, що санкція указаного кримінального правопорушення передбачає можливу конфіскацію майна як вид додаткового покарання, а ОСОБА_11 дійсно є кінцевим бенефіціарним власником АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» та володіє домінуючим контрольним пакетом акцій у розмірі 99,95 %. Відповідні висновки слідчого судді сторонами не оспорюються, а тому колегією суддів не перевіряються. У той же час слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на указані в такому клопотанні рахунки становитиме надмірний тягар для АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» та унеможливить здійснення ним нормальної підприємницької діяльності, оскільки призведе до неможливості виконання взятих на себе зобов`язань, у тому числі щодо виплати заробітної плати та сплати податків, зборів й інших обов`язкових платежів. Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді. Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, серед іншого, повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України чітко встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Проте, накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» з метою забезпечення можливої конфіскації відповідного майна як виду покарання безумовно є надмірним втручанням у право власності третьої особи, яка не є підозрюваною чи обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні та відносно якої не виносилось розпорядження щодо застосування заходів кримінально-процесуального впливу. Застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження у цьому конкретному випадку не забезпечить справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки унеможливить здійснення зазначеним товариством правомірної господарської діяльності. Доказів того, що з моменту повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто 21 листопада 2023 року, ним вчинялись будь-які дій спрямовані на приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна зазначеної юридичної особи, до суду не надано. Доводи прокурора відносно вчинення, за версією органу досудового розслідування, інкримінованого ОСОБА_11 кримінального правопорушення від імені та в інтересах АТ «Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ», а також стосовно опосередкованого володіння підозрюваним майном зазначеної юридичної особи наведених висновків слідчого судді не спростовують, у зв`язку з чим такі доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Стосовно ж тверджень прокурора щодо відсутності у детектива при поданні клопотання про арешт майна обов`язку вказувати вид рахунків кошти на яких він просить арештувати та залишок коштів на таких рахунках, слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не містить обов`язку щодо відображення відповідної інформації у клопотанні. Однак, з огляду на обставини поданого клопотання, така інформація є необхідною для встановлення співрозмірності обмеження права власності, про яке просив детектив, завданням кримінального провадження. Натомість ні детективом у поданому клопотанні, ні прокурором у апеляційній скарзі наведеної інформації зазначено не було. У той же час слідчим суддею слушно зауважено, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів, а в разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом. За викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування. На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. . Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»