Постанова 4808 № 345/5349/23

Справа № 345/5349/23 Провадження № 22-ц/4808/638/24 Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О., суддів: Пнівчук О.В., Баркова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 28 грудня 2023 року, ухвалене в складі судді Кардаш О.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в с т а н о в и в: У жовтні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовні вимоги мотивовано тим, що 20.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №794034493, який підписано електронним підписом позичальника. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до Реєстру боржників №166 від 28.12.2021 року до Договору Факторингу №28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №794034493. 20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 06.03.2023 року до цього договору факторингу ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 82922,00 грн. (22000,00 грн. сума заборгованості по основному боргу та 60922,00 грн. сума заборгованості по відсотках). У випадку сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора вони були б перераховані на рахунки ТОВ ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. Крім того, 07.12.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2666919, який підписано електронним підписом позичальника. 11.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11082023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 11.08.2023 року до цього договору ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38226,50 грн. (7500,00 грн. сума заборгованості по основному боргу та 30726,50 грн. сума заборгованості по відсотках). Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. Тому позивач просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за вказаними кредитними договорами в розмірі 121148,50 грн., а також судові витрати. Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 28 грудня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №794034493 від 20.11.2021 року в розмірі 82922,00 грн., з яких: 22000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 60922,00 грн. заборгованості за відсотками; за Кредитним договором №2666919 від 07.12.2021 року в розмірі 38226,50 грн. з яких: 7500,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 30726,60 грн. заборгованості за відсотками, а всього стягнуто загальну суму заборгованості за договорами в розмірі 121148,50 грн., та судові витрати в розмірі 2684,00 грн. Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 19 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду від 28 грудня 2023 року залишено без задоволення. ОСОБА_1 на судове рішення від 28 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу. Вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Вказує, що позивач не надав жодного належного доказу з приводу того, що між сторонами в належній формі було укладено кредитний договір. Судом не встановлено укладення договору між сторонами у електронному вигляді, із застосуванням передбаченого законом електронного підпису. Доказів того, що саме відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача підтвердив умови отримання кредиту, матеріали справи не містять. За таких умов вважає, що твердження про те, що саме відповідач укладав договір та отримував кредитні кошти, належного підтвердження не знайшли. Правовий висновок у схожих правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду від 8 серпня 2022 року у справі №234/7298/20. А без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не може вважатись укладеним сторонами відповідно до ст. 6 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, матеріали справи не містять доказів, що укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а також доказів перерахування коштів на його рахунок. Звертає увагу, що позивачем не надано належний розрахунок заборгованості, зокрема в частині нарахованих відсотків, зазначено лише факт наявності заборгованості, не відображено зміни розміру цієї заборгованості, тобто будь-якого руху коштів. Тому заявлені позивачем суми процентів не ґрунтуються на умовах договору і не підлягають задоволенню. Також позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці, є правильними. Зазначає, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує тіло кредиту. При цьому посилається на п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яким передбачено, що встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливими умовами, і такі можуть бути визнані недійсними. Звертає увагу на існування форс-мажорних обставин, тобто військову агресію російської федерації проти України. Вважає, що кредитору необхідно було звертатися з досудовою вимогою про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позичальник був зобов`язаний сплатити на користь позивача належні суми кредиту, процентів та штрафних санкцій. Однак досудові вимоги у матеріалах справи відсутні. Тому позовна заява про стягнення кредитної заборгованості є необґрунтованою та передчасною. Стверджує, що судом не проаналізовано детально матеріали справи, зокрема в частині договору відступлення права вимоги. Зазначений в позовній заяві реєстр боржників до Договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, до позову доданий не був. Зазначає, що нарахування відсотків проводилось поза межами строку кредитування, встановленого у договорах. Просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, зважаючи на таке. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржене судове рішення зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає. Як вбачається з матеріалами справи та встановлено судом, 20.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 було укладено Договір кредитної лінії №794034493, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 6 днів від дати отримання кредиту (26.11.2021 року), а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Сторони погодили, що встановлений строк дисконтного періоду та строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість таких продовжень не обмежена (п. 1.8). Згідно п. 5.2 строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п. 1.8 та п. 1.12.1 Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Відповідно до п. 1.9 Договору виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 процентів річних, що становить 1,93 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти в розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 1.12.2). Згідно п. 5.4 Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим Ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (а.с. 12). Також позивачем додано копію Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №794034493 від 20.11.2021 року із зазначенням основних умов кредитування та процентної ставки кредиту. Вказано, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 24.11.2021 року (а.с. 8-9). 31.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, якою викладено текст Договору в новій редакції. Зазначено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» (фактору) права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором (а.с. 14-16). Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу (зі змісту Додаткової угоди №26) згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступи фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу (зі змісту Додаткової угоди №26) сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. 20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрах прав вимоги (а.с. 17-18). Згідно Витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 року до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року, сформованого 28.09.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло від ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №794034493 від 20.11.2021 року в сумі 82922,00 грн., з яких: 22000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60922,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 19). Згідно Розрахунку заборгованості за Кредитним договором №794034493 від 20.11.2021 року за період з 06.03.2023 року по 31.08.2023 року, сформованого ТОВ «ФК «ЄАПБ», станом на 31.08.2023 року вказана заборгованість не погашена, її залишок складає 82922,00 грн. (а.с. 20). Встановлено також, що 07.12.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 укладено Договір №2666919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний електронним підписом позичальника, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит в сумі 7500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 360 днів, що може бути змінений (у бік зменшення), а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 27-33). Згідно п. 1.4 Договору стандартна процента ставка становить 1,99% в день у межах строку кредиту. Знижена процента ставка 0,01% в день застосовується з дати видачі кредиту до 06.01.2022 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема, до вказаного строку (включно) (+3 дні) здійснена сплата першого платежу з оплати процентів згідно Графіку платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.4.1). Також позивачем додано копію Паспорту споживчого кредиту до даного Договору із зазначенням основних умов кредитування та процентної ставки кредиту, підписаний електронним підписом позичальника. Вказано, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 18.12.2021 року (а.с. 25-26). А також Додаток №1 до Договору Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (а.с. 34). 10.07.2023 року, 17.07.2023 року та 27.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до Договору №2666919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до яких клієнт зобов`язувався погасити частину основного боргу у вказаний термін, а товариство звільняло його від обов`язку сплатити решту основного боргу (а.с. 35-37). 11.08.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна»(ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору (а.с. 38-40). Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №11082023 від 11.08.2023 року клієнт ТОВ «Лінеура Україна» передав, а фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв Реєстр боржників кількістю 6063, після чого з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 41). Згідно Витягу з Реєстру боржників від 11.08.2023 року до Договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло від ТОВ «Лінеура Україна» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 Кредитним договором №2666919 від 07.12.2021 року в сумі 38226,50 грн., з яких: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30726,50 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 42). Згідно Розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2666919 від 07.12.2021 року за період з 11.08.2023 року по 31.08.2023 року, сформованого ТОВ «ФК «ЄАПБ», станом на 31.08.2023 року вказана заборгованість не погашена, її залишок складає 38226,50 грн. (а.с. 43). Ухвалюючи рішення про задоволення позову ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитні договори, не виконує їхні істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість. Після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. Тому позов підлягає до задоволення в межах заявлених вимог. Проте, колегія суддів частково погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. В силу частину 1 статті 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Судом правильно встановлено із матеріалів справи, що Договір кредитної лінії №794034493 від 20.11.2021 року та Договір №2666919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.12.2021 року були укладені в електронній формі, тому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (ч. 3 ст. 11 цього ж Закону). Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Як встановлено судом, Договір кредитної лінії №794034493 від 20.11.2021 року та Договір №2666919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.12.2021 року було укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано ОСОБА_1 накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. За умовами вказаного договору відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок (№ НОМЕР_1 ), зазначений у вказаному договорі. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів укладення між сторонами в належній формі кредитного договору у електронному вигляді, із застосуванням передбаченого законом електронного підпису, не заслуговують на увагу. Також суд не бере до уваги і твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів, що укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки для підписання договору електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, такий був надісланий на номер його мобільного телефону НОМЕР_2 і підписаний ОСОБА_1 накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора. Тобто прийняв пропозицію (оферту) укласти відповідний електронний договір. Доказів того, що відповідач не отримував кредитних коштів, суду не надано. Відповідач був ознайомлений з умовами правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і розмірами відсотків, погодився з такими, тому не заслуговують на увагу і його твердження про те, що розмір відсотків значно перевищує суму основного боргу. Відповідно до статей 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно частини 1 статті 1077, частини 1 статті 1078, частини 1 статті 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання вказаних кредитних договорів у передбаченій законом формі, виконання кредиторами умов договору щодо надання позичальнику кредитних коштів, та невиконання останнім зобов`язань з повернення цих коштів разом із нарахованими відповідно до умов договорів процентами за користування. Також матеріали справи містять докази переходу права вимоги за Кредитним договором №2666919 від 07.12.2021 року в сумі непогашеної заборгованості 38226,50 грн. від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно Договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 року, Витягу з Реєстру боржників від 11.08.2023 року до Договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 року (а.с. 38-43). Разом з тим, згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17). В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо). У справі, що розглядається, право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №794034493 від 20.11.2021 року переходило двічі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» та від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно п. 4.1 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (зі змісту Додаткової угоди №26) сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Проте такого Реєстру прав вимоги, оформленого відповідного до вказаного додатку, зокрема, підписаного сторонами договору факторингу, який би засвідчував факт набуття ТОВ «Таліон плюс» прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №794034493 від 20.11.2021 року позивачем не надано. А враховуючи, що позивачем на доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №794034493 від 20.11.2021 року на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступний перехід права вимоги, який є похідним, не може підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Таким чином позивач не довів факту набуття права грошової вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №794034493 від 20.11.2021 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а доводи апелянта з цього приводу є обґрунтованими. Однак, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув. Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за Кредитним договором №794034493 від 20.11.2021 року в розмірі 82922,00 грн., з яких: 22000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 60922,00 грн. заборгованості за відсотками, загальної суми заборгованості за договорами в розмірі 121148,50 грн. та судових витрат слід скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором №794034493 від 20.11.2021 року в розмірі 82922,00 грн. В частині стягнення заборгованості за Договором №2666919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.12.2021 року в сумі 38226,50 грн. слід залишити без змін. Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦКП України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи часткове задоволення позову та апеляційної скарги, шляхом зарахування судового збору з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1908,77 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Частиною шостою ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Оскільки ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вона відноситься до малозначних. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 28 грудня 2023 року в частині стягнення заборгованості за Кредитним договором №794034493 від 20.11.2021 року в розмірі 82922,00 грн., з яких: 22000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 60922,00 грн. заборгованості за відсотками, загальної суми заборгованості за договорами в розмірі 121148,50 грн. та судових витрат скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №794034493 від 20.11.2021 року в розмірі 82922,00 грн., з яких: 22000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 60922,00 грн. заборгованості за відсотками, - відмовити. В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за Договором №2666919 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.12.2021 року в сумі 38226,50 грн., з яких: 7500,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 30726,60 грн. заборгованості за відсотками, заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 28 грудня 2023 року залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 1908 (одну тисячу дев`ятсот вісім) грн. 77 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча: О.О. Томин Судді: О.В. Пнівчук В.М. Барков Повний текст постанови складено 20 травня 2024 року.