Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1112/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1112/24 Суддя першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Шведа Е.Ю., суддів - Голяшкіна О.В., Заїки М.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» (далі - Позивач, ТОВ «Мрія») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у Чернігівській області), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2, ДПС України), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області, а саме - Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9907370/30956258 від 10.11.2023; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» податкову накладну від 15 листопада 2022 року № 1 датою її фактичного подання; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області, а саме - Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9916933/30956258 від 13.11.2023; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» податкову накладну від 18 листопада 2022 року № 10 датою її фактичного подання; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області, а саме - Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9916931/30956258 від 13.11.2023; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» податкову накладну від 21 листопада 2022 року № 11 датою її фактичного подання. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 позов задоволено повністю. Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області та ДПС України на користь ТОВ «Мрія» витрати на правову допомогу в сумі 1 500 грн з кожного. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку, а також які документи необхідно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Суд підкреслив, що у рішеннях відсутні будь-які підтверджені належними і допустимими доказами підстави їх прийняття. Покладаючи на ДПС України обов`язок зареєструвати податкові накладні, суд підкреслив, що відповідний спосіб захисту передбачений положеннями чинного законодавства та спрямований на відновлення порушених прав. Окремо суд зазначив, що заявлена адвокатом сума понесених витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн з кожного не є належним чином обґрунтованою в контексті дослідження обсягу наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 3 000 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належним первинними документами покладається виключно на платника податків, а тому, оскільки ТОВ «Мрія» не було надано повного переліку документів для реєстрації податкових накладних, щодо яких правомірно застосована процедура зупинення, то оскаржувані рішення про відмову в реєстрації останніх є обґрунтованими. Зазначає, що суд перебрав на себе функцію контролюючого органу, досліджуючи обсяг наданих Позивачем документів та вирішуючи питання про їх достатність для реєстрації податкових накладних. Окремо зауважує, що розмір присуджених витрат на професійну правничу допомогу визначений без урахування критерії співмірності, розумності та обґрунтованості. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, якій надійшли 06.05.2024. У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Мрія» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, як правильно зазначено судом, Відповідачем-1 у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано на перелік документів, які необхідно надати для реєстрації таких накладних. Підкреслює на відсутність у ГУ ДПС у Чернігівській області правових підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки рішення про віднесення ТОВ «Мрія» до ризикових прийнято щодо іншої податкової накладної. До того ж, таке рішення контролюючого органу скасовано у судовому порядку. Зауважує, що оскаржувані рішення взагалі не містять обґрунтувань їх прийняття, а здійснений судом розподіл судових витрат відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Мрія» просить поновити строк на його подання з підстав тривалого узгодження прийняття рішення щодо участі в апеляційному суді та, як наслідок, підписання додаткової угоди до договору про надання правової допомоги лише 03.05.2024. Також Позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ «Мрія» витрати за надання правничої допомоги в апеляційному суді в розмірі 3 000 грн. Надаючи оцінку заявленому клопотанню судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4). Викладене свідчить, що поновленню процесуального строку передує перевірка обставин, які зумовили його пропуск. Так, в обґрунтування підстав несвоєчасного подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Мрія» зазначає, що мало місце узгодження питання прийняття участі адвокатського бюро в апеляційному суді, у зв`язку з чим додаткова угода про надання правової допомоги була укладена лише 03.05.2024, що зумовило подання відзиву на апеляційну скаргу лише 07.05.2024. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали апеляційної скарги були отримані ТОВ «Мрія» в електронному кабінеті 16.04.2024, а копія ухвали про відкриття апеляційного провадження - 23.04.2024 (а.с. 166). Відтак, оскільки питання про необхідність отримання правової допомоги та подання відзиву на апеляційну скаргу було ініційовано Позивачем лише 03.05.2024 (в останній визначений судом день для подання відзиву на апеляційну скаргу) шляхом укладення додаткової угоди з адвокатським бюро, а будь-яких доказів, що перешкоджали реалізувати відповідне право раніше ТОВ «Мрія» не надано, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих і поважних причин пропуску Позивачем строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, а відтак вважає за необхідне у задоволенні відповідного клопотання відмовити та вважати відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області неподаним. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Мрія» зареєстровано як юридичну особу 09.07.2014, яка здійснює господарську діяльність, що відповідає коду КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.50 змішане сільське господарство; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 оптова торгівля живими тваринами; 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.10 складське господарство; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання. На виконання умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 01.11.2022 №108, укладеного між ТОВ «Мрія» (Продавець) і ФОП ОСОБА_1 (Покупець), Позивачем згідно видаткової накладної від 15.11.2022 №178 поставлено Покупцю 22,96 т вівса на суму 91 840,00 грн з ПДВ, згідно видаткової накладної від 18.11.2022 №179 - 23,92 т вівса на суму 95 680,00 грн з ПДВ та згідно видаткової накладної від 21.11.2022 №180 - 26,98 т вівса на суму 106 720,00 грн з ПДВ. У зв`язку з цим ТОВ «Мрія» складені податкові накладні від 15.11.2022 №1, від 18.11.2022 №10 та від 21.11.2022 №11, які направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.11.2022 та 14.12.2022 відповідно. Із змісту квитанцій від 28.11.2022 та від 14.12.2022 вбачається, що документи прийнято, однак реєстрацію податкових накладних зупинено на підставі того, що останні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з чим Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Позивачем до Відповідача-1 були направлені повідомлення від 06.11.2023 №6, від 07.11.2023 №4 та від 07.11.2023 №5 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Разом з тим, рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.11.2023 №9907370/30956258, від 13.11.2023 №9916933/30956258 та від 13.11.2023 №9916931/30956258 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 15.11.2022 №1, від 18.11.2022 №10 та від 21.11.2022 №11. Підставою прийняття цих рішень визначено надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. У рядку «додаткова інформація» зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, не надано документи щодо придбання ППМ (ПММ щодо накладної №1 від 15.11.2022), посівного матеріалу. За наслідками адміністративного оскарження вказані індивідуальні акти залишені без змін відповідного рішеннями ДПС України. На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), а також додатків до нього, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), а також ряду правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на прийняття оскаржуваних рішень без наявних на те правових підстав. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Критерії перевірки поданої на реєстрацію податкової накладної визначені у п. 12 Порядку № 1246. Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Це положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України. Згідно п. 3 Порядку зупинення №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації), які наведені у цьому пункті. Приписи п. 4 Порядку зупинення №1165 визначають, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Водночас, за правилами п. 5 Порядку зупинення №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно абз. 1 п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Приписи п. 7 Порядку зупинення №1165 визначають, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 10 Порядку зупинення №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (п. 11 Порядку зупинення №1165). У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №520. Відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). За правилами п. п. 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку зупинення №1165), одним із критеріїв ризиковості платника є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Матеріали справи свідчать, що у направлених платнику податків квитанціях контролюючий орган вказав на те, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність ТОВ «Мрія» пункту 8 Критерії ризиковості платника податку. Такі квитанції містять вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення. У свою чергу колегія суддів звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21, від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21. При цьому у пп. 3 п. 11 Порядку зупинення №1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства Позивачем засобами електронного документообігу Відповідачу-1 були направлені повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій. При цьому обсяг таких документів визначався ТОВ «Мрія» на власний розсуд, а тому ним були надані, зокрема, копії документів щодо складського обліку матеріалів, карток рахунків бухгалтерського обліку та оборотно-сальдових відомостей, актів витрат насіння, видаткових накладних, актів використання добрив, актів оприбуткування, актів на сортування та сушіння, звітів про площі та валові збори врожаю, видаткових накладних, банківських виписок, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на придбання дизельного пального та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів, листів-замовлення. Однак, всупереч наданих документів, ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Твердження Відповідача-1 про те, що спірні рішення були прийняті з підстав, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, а також ТОВ «Мрія» не надано документи щодо придбання паливно-мастильних матеріалів і посівних матеріалів, судова колегія оцінює критично, оскільки, як було встановлено вище, пояснення щодо податкових накладних були надані із долученням копій документів, що стосувалися спірних господарських операцій, зокрема, щодо закупівлі ТОВ «Мрія» дизельного пального у грудні 2021 року, а також обсягу залишку насіння станом згідно картки №33 складського обліку матеріалів за формою М-12, що не викликало у Позивача необхідності придбавати посівний матеріал. У свою чергу, заперечуючи щодо надання таких документів, ГУ ДПС у Чернігівській області фактично вказує на те, що вони контролюючим органом не досліджувалися. Крім того, факт задіяння Позивача та/або його контрагентів у ризикових операціях Відповідачем-1, як було зазначено вище, не підтверджено. До того ж рішення від 19.08.2022 №1780, яким ГУ ДПС у Житомирській області віднесло ТОВ «Мрія» до переліку ризикових платників податків, було визнано протиправним та скасовано рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі № 620/8961/22, яке набрало законної сили 13.04.2023 в силу положень ч. 2 ст. 255 КАС України, та у подальшому залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023. Указане судове рішення подавалися платником податків до контролюючого органу разом із повідомленнями від 06.11.2023 №6, від 07.11.2023 №4 та від 07.11.2023 №5 про подання пояснень та копій документів, однак, виходячи із змісту оскаржуваних рішень, ГУ ДПС у Чернігівській області не враховувалося. Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 04.03.2024 у справі № 440/3706/23, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22). З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів, які, як свідчать матеріали справи, були надані, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Така позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19, постановах від 03.11.2021 у справі 360/2460/20 та від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21. Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав Позивача шляхом покладення на Відповідача-2 обов`язку з реєстрації податкових накладних датами їх фактичного подання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Щодо позиції суду першої інстанції про необхідність захисту прав Позивача шляхом покладення на Відповідача-2 обов`язку з реєстрації податкової накладної датою її фактичного подання на реєстрацію, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до п. 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав ТОВ «Мрія», є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датами їх фактичного подання на реєстрацію. При цьому твердження Апелянта про те, що такий спосіб захисту неправильний і такий, що допускає втручання у дискреційні повноваження ДПС України, є безпідставним, позаяк він безпосередньо випливає із змісту згаданого вище п. 20 Порядку №1246 та узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.11.2021 у справі 360/2460/20, від 06.03.2024 у справі №440/3706/23 та від 18.04.2024 у справі №160/18840/22. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги ГУ ДПС у Чернігівській області щодо безпідставності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області та ДПС України на користь ТОВ «Мрія» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500,00 грн з кожного, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником Позивача були подані: - копія договору про надання правової допомоги від 22.06.2021, за умовами якого оплата гонорару здійснюється не пізніше трьох днів з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату або після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг з правової допомоги, а розмір гонорару встановлюється у фіксованому розмірі у додатковій угоді; - копія додаткової угоди №23 від 10.01.2024, згідно якої гонорар за надання правової допомоги у цій справі в суді першої інстанції безвідносно до кількості витраченого адвокатом часу складає 10 000 грн; - копія рахунку на оплату від 18.01.2024 №5 на суму 10 000 грн; На підставі встановлених вище обставин, виходячи з положень ст. ст. 132, 134, 139 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку про завищення Позивачем належної до присудження за рахунок Відповідачів суми витрат на професійну правничу допомогу у наявності обґрунтованих підстав для її зменшення до 1 500,00 грн з кожного. З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке. Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За правилами п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Положення ч. 3 ст. 134 КАС України закріплюють для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 у справі № 2040/6997/18 підкреслив, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. У постанові від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21 Верховний Суд також звернув увагу на те, положення КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Цим правом, як було встановлено раніше, Відповідач-1 скористався, наголошуючи у відзиві на позов на неспівмірності та нерозумності заявлених Позивачем до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу з огляду на незначну складність цієї справи. Судовою колегією враховується, що ця справа належить до справ незначної складності (є малозначна), її розгляд здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження. Викладене, на переконання судової колегії, з урахуванням відповідних аргументів ГУ ДПС у Чернігівській області, об`єктивно свідчить, що розмір заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн є явно завищеним. Таким чином, враховуючи категорію складності цієї справи (малозначна), ненадання доказів виняткового значення цієї справи для Позивача та обґрунтувань неминучості і обов`язковості понесених останнім витрат саме у такому розмірі, суд першої інстанції з урахуванням аргументів Відповідача-1 про неспівмірність заявлених до відшкодування судових витрат прийшов до правильного висновку, що останні з огляду на співрозмірність та пропорційність до предмету спору, а також обсяг виконаних адвокатом робіт, підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області та ДПС України на користь ТОВ «Мрія» у розмірі 1 500 грн з кожного. Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача-1 про неврахування судом першої інстанції принципів співмірності та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до присудження Позивачем. Щодо заявленої у відзиві на апеляційну скаргу вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області за надання правничої допомоги в апеляційному суді у розмірі 3 000 грн колегія суддів зазначає, що оскільки судом апеляційної інстанції було відмовлено у прийнятті згаданого відзиву з підстав пропуску ТОВ «Мрія» строку його подання та відсутності поважних причин для його поновлення, то заявлене клопотання задоволенню не підлягає з підстав визнання відзиву таким, що є неподаним. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач Е.Ю. Швед Судді О.В. Голяшкін М.М. Заїка Повний текст постанови складено 21 травня 2024 року.