Постанова 4855 № 320/9120/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/9120/23 Головуючий у 1 інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. За участю секретаря Заміхановської Д.В розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (далі - ТОВ «Віта-Текс») звернувся до суду з позовом до Київської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000058/2 від 27 лютого 2023 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000058/2 від 27 лютого 2023 року. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Київська митниця звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за митною декларацією відповідачем детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що вони не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності. Також, апелянт вказує, що з поданих позивачем документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. 02 лютого 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. 01 квітня 2024 року до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» - Божка Андрія Володимировича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» - Божка Андрія Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (од ЄДРПОУ 34483946, місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 17В) зареєстровано в якості юридичної особи 15.08.2006, номер запису 1 072 102 0000 007898 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 01.12.2015 між Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі - Продавець), та ТОВ «Віта-Текс» був укладений договір купівлі-продажу №VT0112-15 (далі - Договір), відповідно до якого, продавець продає позивачу тканини виробництва Китайської Народної Республіки. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 Договору, Продавець і ТОВ «Віта-Текс» погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар позивачу, узгоджується сторонами окремо. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка. Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. 23 листопада 2018 року Продавець та ТОВ «Віта-Текс» уклали Додаткову угоду №2 до Договору, якою, зокрема, продовжили строк дії Договору до 31.12.2021 та виклали пункт 5.2 Договору в новій редакції, відповідно до якої, сторони домовилися, що разом із товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару документи: товаросупровідні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат про походження товару. 03 грудня 2021 року Продавець та ТОВ «Віта-Текс» уклали Додаткову угоду №4 до Договору (далі - Додаткова угода 4), якою, зокрема, продовжили строк дії Договору до 31 грудня 2024 року. 07 грудня 2022 року Продавець та ТОВ «Віта-Текс» уклали Додаток №VT414 до Договору (далі - «Додаток»), відповідно до пункту 1 якого, продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов?язався оплатити на умовах додатку наступний товар виробництва Китайської Народної Республіки, а саме: а) тканина пофарбована (100% поліестер, сток), завширшки 150:5 см, товарна позиція 540752 відповідно до діючої на момент укладення Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - «УКТ ЗЕД»), в кількості 16 924 кг, за ціною 2,78 долари США за 1 (один) кг надалі - «Товар 1»); b) трикотажне пофарбоване полотно (73% поліестер, 22% віскоза та 5% спандекс), товарна позиція 600410 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 8 779 кг, за ціною 3,96 долари США за 1 (один) кг (далі - «Товар 2»). Відповідно до пунктів 2-3 Додатку, оплата за Товар у загальному розмірі 81 813,56 доларів США відповідно до Інвойса №TMT-081222 буде здійснюватися позивачем відповідно до пункту 4.1 договору. Продавець зобов`язаний поставити товар позивачу змішаним транспортом на умовах СРТ м. Київ, Україна. Вантажовідправником товару є Т-Mac Technology Co., Ltd. 08 грудня 2022 року Продавец,ь на виконання пункту 2 Додатку, виставив ТОВ «Віта-Текс» до сплати Інвойс №TMT-081222 на загальну суму 81 813,56 доларів США. 27 лютого 2023 року ТОВ «Віта-Текс» подало до Київської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100380602536U1, у графах 31 якої позивачем був зазначений Товар. Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації, загальна вартість товару склала 81 813,56 доларів США, як це зазначено в пунктах 2-3 Додатку та інвойсі, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктами 2 та 3 додатку, в яких міститься посилання на Інвойс, й Інвойсом, у якому зазначені умови поставки товару, а саме: СРТ м. Київ, Україна), тобто продавець оплатив витрати, необхідні для доставки товару до місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов?язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати (Incoterms 2010). Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, ТОВ «Віта-Текс» при поданні митної декларації надало митному органу, зокрема, фотокопії наступних документів: Договору, Додаткової угоди 2, Додаткової угоди 4, Додатку, інвойса, коносамента №B2301008 від 09 грудня 2022 року, Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №8022 від 21 лютого 2023 року. 27 лютого 2023 року Київська митниця надіслала ТОВ «Віта-Текс» через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією. 27 лютого 2023 року ТОВ «Віта-Текс» у відповідь на запит надавло відповідачу лист позивача №2702/23-06. Так, зокрема, у своєму листі ТОВ «Віта-Текс» надало відповідачу інформацію: щодо платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та виписки з бухгалтерської документації (видаткових накладних, калькуляції тощо) - позивач звернув увагу відповідача на те, що, відповідно до пункту 2 Додатку, оплата за товар згідно з інвойсом здійснюється відповідно до пункту 4.1 Договору, який, у свою чергу, передбачає: «Оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати покупцем виставленого інвойса за товар продавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару покупцем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачене відповідним додатком до цього договору». 27 лютого 2023 року митний орган направив ТОВ «Віта-Текс» повідомлення з метою проведення письмової консультації в спеціалізованій системі обміну електронними документами. 27 лютого 2023 року Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000058/2, у якій застосовано другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості Товару. 27 лютого 2023 Київською митницею, у зв`язку з прийняттям вищевказаного рішення, винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000189, якою відмовлено ТОВ «Віта-Текс» в митному оформленні (випуску) товару за поданою митною декларацією. Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За змістом статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частинами 1 та 2 статті 51 МК України закріплено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. За приписами ч. ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. В силу вимог ч. ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Положеннями статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2023 року з метою митного оформлення товару - «Тканина, пофарбована, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та без просочення, завширшки:150Н - 5см, щільність 1І6+-5г/м2, сток. ее призначена для дитячого асортименту, 97584,0 м.пог.,146376.0 m2» придбаного у Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., ТОВ «Віта-Текс» подало до Київської митниці митну декларацію № 23UA100380602536U1 (а.с. 44-45). Однак, Київською митницею було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від №UA100380/2023/000058/2 від 27 лютого 2023 року, відповідно до якого, визначено митну вартість товару за резервним методом (а.с. 39-42). Як зазначає апелянт, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за митною декларацією відповідачем детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що вони не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності. Разом з тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Віта-Текс» при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України, які не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. Так, апелянт вказує, що в інвойсі від 08.12.2022 №TMT-081222 зазначено коносамент №NB2301008, який був виставлений 09.12.2022, тобто, на наступний день після дати складання інвойсу. Наявна у коносаменті інформація свідчить про те, що витрати та ризики сплачуються за рахунок вантажоодержувача, тобто, за рахунок ТОВ «Віта-Текс», отже, щонайменше витрати в порту Румунії (Контстанта) та витрати на авто доставку до Києва не включені до ціни товару. З даного приводу, слід зазначити, що коносамент є документом, який підтверджує перевезення товарів водним транспортом (а не автомобільним), у той час, як факт перевезення вантажу автомобільним транспортом підтверджує міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR). За приписами підпункту б пункту 1 частини першої статті 335 МК України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: при перевезенні автомобільним транспортом - транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні). Таким чином, ураховуючи те, що спірний товар перетинав митний (державний) кордон України автомобільним транспортним засобом із реєстраційними номерами BH93320I/BH1962XF, а не водним транспортним засобом, то відмітки про проходження митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску через державний кордон України були проставлені Одеською митницею, як територіальним органом (відокремленим підрозділом) Державної митної служби України на інвойсі та CMR, що пояснює відсутність відповідних відміток митного органу України в коносаменті. Щодо посилання апелянта на зазначення Продавцем номера коносамента в інвойсі раніше дати його видачі, то позивач листом від 27.02.2023 №2702/23-06 повідомляв митний орган про те, що інвойс формується Продавцем, який, за інформацією позивача, резервує у відповідній спеціалізованій системі номер коносамента для перевезення товарів у контейнері, а відтак, наперед знає який номер буде присвоєний системою коносаменту в день його видачі (формування). Зазначено, що в інвойсі міститься посилання на номер коносамента, а не на його дату. Посилання апелянта на те, що в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо страхування товарів, передбачені пунктом 6 та 7 частини 10 статті 58 МК України, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, згідно наданих до митного оформлення документів, страхування товару не здійснювалося. Доводи апелянта про те, що позивачем не підтверджено того, що спірний товар є стоковим є необґрунтованими, адже, як в Додатку до Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01.12.2015, так і в інвойсі Продавець і позивач узгодили, що товар за митною декларацією є стоковим (а.с. 24-25). З приводу доводів апелянта про відсутність банківських платіжних документів щодо оплати спірного товару, слід зазначити, що пунктом 4.1 Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01.12.2015 визначено, що оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати Покупцем виставленого інвойсу за Товар Продавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання Товару Покупцем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачене відповідним додатком до цього Договору. Тобто, з вищевказаного вбачається, що на час розмитнення товару, оплата за товар ще не була здійснена, водночас, на переконання колегії суддів, наданий позивачем митному органу інвойс є достатнім для підтвердження митної вартості товару. Відтак, колегія суддів вважає, що документи, подані до митного оформлення товарів (капусти білокачанної), підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України. Також, як вбачається із рішення про коригування митної вартості №UA100380/2023/000058/2 від 27 лютого 2023 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказане рішення не містить інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості. Отже, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, є необґрунтованими. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000058/2 від 27 лютого 2023 року. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 195, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М. Повний текст постанови виготовлено 20.05.2024 р.