LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/18990/23

від 21.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/18990/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщені суду у м. Дніпро, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (суддя Олійник В.М., м. Дніпро, повний текст рішення складено 09.10.2023 року) у справі № 160/18990/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування і не виплати основного грошового забезпечення та премії, зобов`язання здійснити нарахування та виплату основного грошового забезпечення та премії,- в с т а н о в и в: 28.07.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини від 11.03.2023 року №5076 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосується позивача; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини від 31.05.2023 року №11945 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосується позивача; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплати йому основного грошового забезпечення та премії за період з 31 січня 2023 року по липень 2023 року включно; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому основного грошового забезпечення та премії за період з 31 січня 2023 року по липень 2023 року включно. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 22.02.2022 року, починаючи з 31.01.2023 року по 10.07.2023 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 22.02.2022 року, починаючи з 31.01.2023 року по 10.07.2023 року, з урахуванням виплачених сум за вказаний період. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подала Військова частина НОМЕР_1 , в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що згідно до п.15 Розділу І Наказу №260 Міністерства оборони України, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника). Апелянт вказував, що ОСОБА_1 , самовільно залишав військову частину 31.01.2023 року по 08.03.2023 року, далі він повторно залишив військову частину 11.03.2023 року, і на теперішній час йому призупинено військову службу згідно ЄРДР від 10 липня 2023 року. Апелянт вказував, що початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби, контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Згідно до витягу із наказу командира військової частини від 10.07.2023 року №508, солдату за призом по мобілізації ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину 11 березня 2023 року згідно ЄРДР від 10 липня 2023 року №42023132610000141 - з 10 липня 2023 року призупинено військову службу та увільнено від займаної посади. Також ОСОБА_1 призупинено військову службу, і щодо нього відкрите кримінальне провадження, у зв`язку з чим нарахувати і виплатити позивачу основного грошового забезпечення та премії за період з 31 січня 2023 року по 10 липня 2023 року неможливо. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що грошове забезпечення військовослужбовця визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 липня 2023 року №508 солдату за призовом по мобілізації ОСОБА_1 призупинено військову службу, увільнено від займаної посади та виплату грошового забезпечення, в тому числі премію та додаткові винагороди, з посиланням на пункт 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260. Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Призупиненню військової служби військовослужбовця повинно передувати службове розслідування, що є комплексом заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, подання заяви до органів досудового розслідування та, як вирішальний елемент, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення. Згідно з відповіддю ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, від 22.06.2023 року №13-02-11998/23, в провадженні слідчих ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, кримінальні провадження стосовно або у яких фігурує військовослужбовець ОСОБА_1 не перебувають. 10 липня 2023 року за заявою командира військової частини НОМЕР_1 органом досудового розслідування щодо позивача внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за правовою кваліфікацією частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України (Самовільне залишення місця несення служби). Суд першої інстанції вказував, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення пунктів 14-15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, оскільки факт самовільного залишення позивачем військової частини не знайшов належного підтвердження до 10 липня 2023 року. Абзацом 2 пункту 144-6 Указу №1153/2008 передбачено, що за весь час необґрунтованого призупинення військової служби, таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення. Матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу Командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.05.2022 року №60-рс, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 11 травня 2022 року. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2022 року №116, ОСОБА_1 , солдата за призовом по мобілізації, призначено на посаду стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, ВОС - 100915А/658, ШПК «солдат» з посадовим окладом - 2820 гривень на місяць, щомісячна премія в максимальному розмірі 277% від встановленого посадового окладу. Відповідно до матеріалів справи, 19 серпня 2022 року під час ворожого обстрілу військових позицій поблизу м.Соледар позивач отримав поранення, етапами медичної евакуації (первинна медична картка №434 евакуації) позивача було доставлено до ЗГТ м. Павлоград та в подальшому госпіталізовано у відділення для обстеження та подальшого лікування, позивачу поставлено такий діагноз: ВТ у вигляді цефалгічного синдрому, спазм акомодації, ангіопатія сітківки обох очей, викривлення носової перетинки. 16 жовтня 2022 року ОСОБА_1 було доставлено до багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м. Бахмута з пораненням та звільнено від виконання службових обов`язків строком на 5 діб. Згідно з медичною довідкою від 06.12.2022 року, ОСОБА_1 було доставлено до медичної роти Військової частини НОМЕР_2 , поставлено діагноз: головний біль та вертеброгенна люмбоішіалгія, виражений больовий стан та звільнено від виконання службових обов`язків строком на 5 діб, у зв`язку з лікуванням в медичному закладі. Після лікування, ОСОБА_1 у січні 2023 року повернувся до військової служби. Станом на 31 січня 2023 року в ході виконання бойового завдання у складі 5 роти 2 стрілецького батальйону за наказом було тимчасово виведено 5 роту 2 стрілецького батальйону з АДРЕСА_1 у тимчасове місце дислокації до м. Дружківка. Військовою частиною НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) в ході виконання бойового завдання було надано консультативний висновок від 01.02.2023 року №4141 про звільнення від виконання службових обов`язків строком на 5 діб, лікування в медичній роті військової частини НОМЕР_2 . Встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі №160/6903/23, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 07.02.2023 р.; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 07.02.2023 р.; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2023 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 20.03.2023 року. Встановлено, що Військовою часиною НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування» від 11.02.2023 року № 2250, проведено службове розслідування щодо самовільного залишення ОСОБА_1 несення служби військовослужбовцем, складено акт службового розслідування від 11.03.2023 року. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 » від 11.03.2023 року № 5076 «Про результати службового розслідування, питання щодо притягнення або не притягнення стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення місця несення служби в умовах військового стану та за порушення вимог абзаців 1, 2, 4, 6 статті 11, статей 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, абзаців 1, 5 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, відкласти до його повернення до військової частини НОМЕР_1 ; помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , згідно з пунктом 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, не нараховувати грошове забезпечення солдату ОСОБА_1 з 31.01.2023 року, не виплачувати премію за відповідні місяці його самовільного залишення місця несення служби в повному обсязі та не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за відповідні місяці його самовільного залишення місця несення служби в повному обсязі. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2023 року № 146 вирішено ОСОБА_1 стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону вважати таким, що 11 березня 2023 року самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань, вирішено виключити з грошового та речового забезпечення військової частини з 11 березня 2023 року. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2023 року № 176 вирішено ОСОБА_1 увільнити від займаної посади та зарахувати в розпорядження командира військової частини, утримуючи у списках особового складу з 22 березня 2023 року. Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування» від 16.03.2023 року № 5594, проведено службове розслідування щодо самовільного залишення ОСОБА_1 військової частини. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2023 року №11945 «Про результати службового розслідування», питання щодо притягнення або не притягнення стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення місця несення служби в умовах військового стану та за порушення вимог абзаців 1, 2, 4, 6 статті 11, статей 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, абзаців 1, 5, статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, відкладено до його повернення до військової частини НОМЕР_1 ; помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , згідно з пунктом 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, не нараховувати грошове забезпечення солдату ОСОБА_1 з 11.03.2023 року, не виплачувати премію за відповідні місяці його самовільного залишення місця несення служби в повному обсязі та не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за відповідні місяці його самовільного залишення місця несення служби в повному обсязі. 10 липня 2023 року за заявою командира військової частини НОМЕР_1 органом досудового розслідування щодо ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за правовою кваліфікацією частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України (Самовільне залишення місця несення служби). Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2023 року №508 солдату за призовом по мобілізації ОСОБА_1 призупинено військову службу, увільнено від займаної посади та виплату грошового забезпечення, в тому числі премію та додаткові винагороди, з посиланням на пункт 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260. Згідно ст. 1, ч. 1, 2, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до п. 2, п. 9, п. 12 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття. У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який у подальшому продовжувався. В Україні діє воєнний стан, спеціальний правовий режим, який регулюються Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Згідно пунктів 1, 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. На період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони; військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві. Встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» передбачено на період воєнного стану особам рядового і начальницького, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, додаткову винагороду до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення підтверджується бойовим наказом, журналом бойових дій або журналом ведення оперативної обстановки, бойовим донесенням, рапортом (донесенням) командира підрозділу (групи), про участь кожного військовослужбовця, довідкою про участь у заходах. Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань). Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Згідно пунктів 144-1, 144-2 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, України, затверджений Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Встановлено, що 10.07.2023 року органом досудового розслідування щодо ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за правовою кваліфікацією частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України (Самовільне залишення місця несення служби). Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Тобто лише з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних про досудове розслідування, відбувається призупинення військової служби. Нарахування і виплата основного грошового забезпечення та премії, здійснення речового забезпечення припиняється з призупиненням військової служби. Військова частина НОМЕР_1 не надає докази нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового, продовольчого, речового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 22.02.2022 року, за період з 31.01.2023 року по 10.07.2023 року. Враховуючи, що військову службу ОСОБА_1 було призупинено 10.07.2023 року (після внесення відомостей до ЄРДР про самовільне залишення місця несення служби), за період з 31.01.2023 року по 10.07.2023 року грошове, продовольче, речове забезпечення та додаткова винагорода мають бути нараховані та виплачені. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 160/18990/23 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328-329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»