Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/2365/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" травня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/2365/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Шаптали Є.Ю. Тарасенко К.В. за участю секретаря судового засідання Щербини А.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 (суддя О.Г. Удалова) за позовом Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» про стягнення 209 263,41 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рух справи Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» про стягнення 209 263,41 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» умов договорів в частині своєчасного виконання робіт за договорами: - від 19.06.2023 № 423 (далі - договір № 423) про надання послуги з поточного ремонту адміністративної будівлі А-3 управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" в обсягах, передбачених кошторисною документацією; - від 27.06.2023 № 441 (далі - договір № 441) про надання послуг з поточного ремонту приміщень адміністративної будівлі літ. "А, А1" управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП за адресою: вул. Юрія Бутусова, 22-Б, м. Кропивницький, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6"Інші завершальні будівельні роботи" в обсягах, передбачених кошторисною документацією; - від 27.06.2023 № 442 (далі - договір № 442) про виконання робіт з капітального ремонту коридорів другого та третього поверхів та сходових маршів адміністративної будівлі управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП за адресою: вул. Олега Кошового, 2, в місті Ужгород, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" (далі - Роботи) в обсягах, передбачених кошторисною документацією; - від 11.09.2023 № 603 (далі - договір № 603) про виконання робіт з капітального ремонту з облаштування засобами безбар`єрного доступу маломобільних груп населення приміщення управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП за адресою: вул. Олега Кошового, 2, м. Ужгород, за кодом ДК 021:2015- 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" в обсягах, передбачених кошторисною документацією, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 повернуто позовну заяву Департаменту Патрульної Поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» про стягнення 209 261,41 грн. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 повернуто позовну заяву Департаменту Патрульної Поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» про стягнення 209 261,41 грн. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом розгляду в межах даного спору є вимоги щодо стягнення неустойки за чотирма різними самостійними договорами, а саме: договором від 19.06.2023 № 423, договором від 27.06.2023 № 441, договором від 27.06.2023 № 442, договором від 11.09.2023 №

603. Водночас, заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, оскільки виникли з різних договорів, ні поданими доказами, оскільки докази виконання кожного з договорів (договірна ціна, договір про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, претензії тощо) за кожним з договорів є різними. Суд першої інстанції зазначив, що заявлені у даній справі вимоги про стягнення неустойки за кожним з договорів, - є похідними вимогами щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт за кожним з вищевказаних самосійним договором (як основною вимогою). З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про повернення данного позову Департаменту патрульної поліції для роз`єднання позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач - Департамент патрульної поліції (21.03.2024 через систему «Електронний суд») звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду; вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала Господарського суду м. Києва від 11.03.203 у справі № 910/2365/24 прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме, суд першої інстанції неправильно застосував ст. ст. 173, 174 Господарського процесуального кодексу України. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вимоги Департаменту патрульної поліції виникли з аналогічних підстав і водночас вони пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів Департаменту патрульної поліції. У випадку, якщо суд вважає, що сумісний розгляд позовних вимог може суттєво ускладнити вирішення спору, суд мав розглянути питання щодо роз`єднання позовних вимог, а не повертати позовну заяву з цих підстав. Таким чином скаржник вважає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву Департаменту патрульної поліції, належним чином не врахував правила об`єднання/роз`єднання позовних вимог, передбачених частинами першою, шостою статті 173 Господарського процесуального кодексу України, а тому дійшов передчасного висновку й щодо наслідків, передбачених приписами пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу 26.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято до розгляду у відповідності до ст. 119, ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 залишити без змін. Відповідач зазначив, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, так як заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, оскільки виникли з різних договорів, ні поданими доказами, оскільки докази виконання кожного з договорів (договірна ціна, договір про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, претензії тощо) за кожним з договорів є різними, а заявлені у даній справі вимоги про стягнення неустойки за кожним з договорів є похідними вимогами щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт за кожним з вищевказаних самосійним договором (як основною вимогою). З урахуванням викладеного, відповідача зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 по справі № 910/2365/24 є законною та обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю. При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить: - скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду; - вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/2365/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24. 01.04.2024 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/2365/24. У зв`язку з вирішенням питання щодо апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату суду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2365/24. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 справу № 910/2365/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю. Порядок визначення/зміни складу господарського суду врегульовано ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст 32 Господарського процесуального кодексу України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. За змістом ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, якщо невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ). Згідно із пунктом 17.4 частини 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. З метою вирішення питання стосовно апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24, справа підлягає прийняттю до провадження визначеним складом суду. У відповідності до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові). Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 прийнято справу № 910/2365/24 за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2365/24 за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024. Розгляд апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 надіслана учасникам справи в електронному вигляді в їхні електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного документа, які долучено до матеріалів справи. У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Отже, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався відповідними Указами і триває на даний час. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга). Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану. Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, в умовах запровадженого воєнного стану. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» про стягнення 209 263,41 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» умов договорів в частині своєчасного виконання робіт за договорами: - від 19.06.2023 № 423 (далі - договір № 423) про надання послуги з поточного ремонту адміністративної будівлі А-3 управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" в обсягах, передбачених кошторисною документацією; - від 27.06.2023 № 441 (далі - договір № 441) про надання послуг з поточного ремонту приміщень адміністративної будівлі літ. "А, А1" управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП за адресою: вул. Юрія Бутусова, 22-Б, м. Кропивницький, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6"Інші завершальні будівельні роботи" в обсягах, передбачених кошторисною документацією; - від 27.06.2023 № 442 (далі - договір № 442) про виконання робіт з капітального ремонту коридорів другого та третього поверхів та сходових маршів адміністративної будівлі управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП за адресою: вул. Олега Кошового, 2, в місті Ужгород, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" (далі - Роботи) в обсягах, передбачених кошторисною документацією; - від 11.09.2023 № 603 (далі - договір № 603) про виконання робіт з капітального ремонту з облаштування засобами безбар`єрного доступу маломобільних груп населення приміщення управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП за адресою: вул. Олега Кошового, 2, м. Ужгород, за кодом ДК 021:2015- 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" в обсягах, передбачених кошторисною документацією, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 повернуто позовну заяву Департаменту Патрульної Поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Західспецбуд» про стягнення 209 261,41 грн. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом розгляду в межах даного спору є вимоги щодо стягнення неустойки за чотирма різними самостійними договорами, а саме: договором від 19.06.2023 № 423, договором від 27.06.2023 № 441, договором від 27.06.2023 № 442, договором від 11.09.2023 №

603. Водночас, заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, оскільки виникли з різних договорів, ні поданими доказами, оскільки докази виконання кожного з договорів (договірна ціна, договір про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, претензії тощо) за кожним з договорів є різними. Суд першої інстанції зазначив, що заявлені у даній справі вимоги про стягнення неустойки за кожним з договорів є похідними вимогами щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт за кожним з вищевказаних самосійним договором (як основною вимогою). З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про повернення данного позову Департаменту патрульної поліції для роз`єднання позовних вимог. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про поверненя заяви позивачеві. Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18). Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). За змістом ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті. Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. У той же час, аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо. Отже, на підставі приписів ч. 6 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте, вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи. Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, та що підтверджується матеріалами справи, які оцінені судом апеляційної інстанції виключно в рамках доводів апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанці норм процесуального права при поверненні позову, підставою заявлених позовних вимог в даній справі є предметом розгляду в межах даного спору є вимоги щодо стягнення неустойки за чотирма різними самостійними договорами, а саме: договором від 19.06.2023 № 423, договором від 27.06.2023 № 441, договором від 27.06.2023 № 442, договором від 11.09.2023 № 603, за якими роботи виконувались за чотрима різними об?єктами, у трьох містах України (у м.Чернігів-1, у м.Кропивницький -1, у м.Ужгород -2), по ним передбачено складання і формлення певної окремої документації, окремий порядок розрахунків і виконання робіт, тощо. При цьому, як визначено ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Отже, як вірно встановив суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, оскільки виникли з різних договорів, ні поданими доказами, оскільки докази виконання кожного з договорів (договірна ціна, договір про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, претензії тощо) за кожним з договорів є різними. Відповідно до ч. 2 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстації, що заявлені у даній справі вимоги про стягнення неустойки за кожним з договорів є похідними вимогами щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт за кожним з вищевказаних самостійним договором (як основною вимогою) та дійшов до правомірного висновку про повернення поданого позову Департаменту патрульної поліції для роз`єднання позовних вимог. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про порушення позивачем правила об`єднання позовних вимог, а відтак, суд перної інстанції вірно застосував п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернувши позовну заяву і додані до неї документи, встановивши в сукупності як порушення правила об?єднання позовних вимог, так і відсутність підстав для застосування положень статті 173 цього Кодексу. З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків суду першої інстанції. Отже, судом першої інстанції обгрунтовано повернтуо позов Департаменту патрульної поліції про стягнення 209 263 грн. 41 коп. для роз`єднання позовних вимог шляхом постановлення оскаржуваної ухвали, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувана ухвала постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги. Розподіл судових витрат Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника. Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 910/2365/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/2365/24 повернути до Господарського суду м. Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді Є.Ю. Шаптала К.В. Тарасенко