Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 354/1000/23

Справа № 354/1000/23 Провадження № 33/4808/599/24 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч), а також стягнуто судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 09 липня 2023 приблизно о 13 год 30 хв в с. Яблуниця по вул. Героїв Майдану біля ресторану «Беркут» ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом FORD SIERRA д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установленому законом порядку. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі відносно нього закрити у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки жодних повісток від суду про розгляд його справи йому за поштовою адресою не надходило, також йому не надходило жодних смс повідомлень на його мобільний номер телефону, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення від суду. Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити і апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, а не з дня отримання копії судового рішення. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях. Апеляційний суд приймає до уваги, що раніше адвокат Кравчун Д.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , вже звертався до суду із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення і постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.04.2024 року йому було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення у зв`язку з тим, що наведені скаржником причини поновлення строку на апеляційне оскарження не визнані судом поважними. Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов тривалий строк і рішення суду набуло законної сили, враховуючи відсутність причин, якими б обґрунтовувались поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційний суд вважав, що відсутні підстави для поновлення строку на її оскарження. Однак, 01.05.2024 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення в якому він посилається на обставини, яким вже було надано судом апеляційної інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що йому не було відомо про винесену постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 року, оскільки суд першої інстанції не повідомляв його в установленому законом порядку про розгляд справи. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апелянт не посилається на обставини, яким суд апеляційної інстанції не надавав відповідну оцінку раніше. Апеляційний суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. (справа «Брумареску проти Румунії») . В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Апеляційний суд звертає увагу, що за таких обставин, апелянт має можливість звернутись з новим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарженні тільки за умови, що у вказаному клопотанні він наводить нові правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та вказує нові поважні причини, яким не було надано відповідну правову оцінку апеляційною інстанцією. Апелянт повинен не тільки вказати, які саме причини перешкоджали йому своєчасно оскаржити судове рішення, надати відповідні дані, які підтверджують реальну існування вищевказаних причин, а і вказати, чому він не мав можливості зазначити вищевказані доводи раніше. Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»). При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує причини, якими обґрунтовується поважність пропуску строку на апеляційне оскарження та приймає до уваги процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення. Апеляційний суд приймає до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 252728 від 09.07.2023 року було складено за участі ОСОБА_1 , який повністю визнавав свою вину у вчиненні правопорушення та зазначив, що дійсно керував транспортним засобом після того, як вжив 200 гр. алкогольної настоянки та відмовляється від проходження медичного огляду. ( а.п. 1) Вищевказані обставини свідчать про те, що останній знав про те, що в провадженні суду перебуває на розгляді відповідне провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак не приймав жодних заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження та прийняти заходи для своєчасного оскарження судового рішення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що неналежне виконання судом першої інстанції вимог закону щодо повідомлення про розгляд провадження не може бути правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також зобов`язана приймати заходи, щоб дізнатися про стан відомого провадження. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, якщо цей строк було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний та непереборний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Разом з тим, ОСОБА_1 , мотивуючи поважність пропущення ним строку на апеляційне оскарження постанови суду, посилається на обставини, які стосуються повідомлення про ухвалене судом рішення та вважає, що строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись з часу коли він дізнався про наявність відповідного рішення. При цьому, ОСОБА_1 не вказує з якого часу йому стало відоме про рішення суду. Однак, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись не з дня, коли апелянт дізнався про ухвалене судом рішення, а з дня винесення судом постанови. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. Таким чином, апелянтом не надано доказів існування обставин, які перешкоджали йому своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду. За відсутності доказів існування обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість оскаржити постанову у встановлений законом строк, не залежали від волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виникли протягом строку, який пропущено, не можливо дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набрало законної сили. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи що на даний час рішення суду набрало законної сили та підлягає до виконання, що питання про поновлення строку вже вирішувалось судом апеляційної інстанції, виходячи з конкретних обставин встановлених судом, вважаю, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2024 року. Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв