Постанова Житомирський апеляційний суд № 286/1569/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №286/1569/20 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В. Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Коломієць О.С., Талько О.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі цивільну справу №286/1569/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року, яке ухвалене під головуванням судді Кулініча Я.В. у м. Овручі, в с т а н о в и в: У червні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі АТ КБ «ПриватБанк або банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 . Просило станом на 11 травня 2020 року стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13 100,41 грн, яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 8 085,67 грн, заборгованості за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України в розмірі 1 690,51 грн; пені в сумі - 2 224,21 грн, штрафу - 500 грн (фіксованої частини) і 600,02 грн (процентної складової). Вимоги обґрунтовані тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав анкету-заяву від 14 червня 2013 року б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився і згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. ОСОБА_1 зобов`язався регулярно ознайомлюватися із Умовами та Правилами надання банківських послуг та їх змінами на сайті, що підтвердив особистим підписом на анкеті-заяві. Банк відкрив кредитний рахунок та встановив початковий кредитний ліміт, у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування банківського рахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 6 000 грн. Банк зобов`язання виконав у повному обсязі, але відповідач своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати штрафних санкцій за користування коштами належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася вищевказана заборгованість, яку АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути у судовому порядку. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банка заборгованість за кредитним договором від 14 червня 2013 року в сумі 8 085,67 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання судового збору. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених вимог, позивач АТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу в цій частині. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмови у стягненні процентів в порядку ст.625 ЦК України, пені та штрафу скасувати та постановити в оскаржені частині нове, яким вимоги про стягнення процентів в порядку ст.625 ЦК України, пені та штрафу задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що відповідачем власноруч підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. На переконання позивача, суд першої інстанції безпідставно послався на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17, оскільки висновок зроблений у справі за інших обставин, коли відповідачем заперечувалися умови договору. У цій справі заперечення відповідача відсутні. Наголошено на тому, що суду надано саме ту редакцію Умов та Правил надання банківських послуг, до якої приєднався відповідач при підписанні анкети-заяви. Заперечень щодо Умов та Правил надання банківських послуг відповідач не надав. Матеріали справи містять конкретну редакцію Умов та Правил надання банківських послуг до якої приєднався відповідач, а тому банк має право на стягнення заборгованості за процентами, які нараховані на прострочений кредит згідно з ст.625 ЦК України у відповідності до положень Умов та правил. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги із додатками направлені відповідачу засобами поштового зв`язку (а.с.128). Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Виходячи із засади диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь банка заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 8 085,67 грн, оскільки в цій частині судове рішення не оскаржується. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні на користь банку процентів в порядку ст.625 ЦК України, пені та штрафу, відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена в оскарженій частині рішення суду першої інстанції з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 14 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.31). Із змісту анкети-заяви слідує, що у ній відсутні умови договору щодо пені та штрафу, тобто неустойки за неналежне виконання умов договору. Разом із тим, у заяві зазначено про те, що клієнт згоден із тим, що ця анкета-заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Має місце у заяві й застереження про те, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Клієнт зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Також у матеріалах справи міститься довідка про зміну умов кредитування: про зміни кредитного ліміту в період із 14 червня 2013 року по 16 травня 2019 року. Так, 14 червня 2013 року кредитний ліміт встановлений у сумі 0 грн, 03 жовтня 2013 року кредитний ліміт збільшено до 5 000 грн, 29 листопада 201 року кредитний ліміт збільшено до 6 000 грн, 17 жовтня 2016 року кредитний ліміт зменшено до 0 грн, 20 жовтня 2016 року кредитний ліміт збільшено до 6 000 грн, 16 травня 2019 року кредитний ліміт зменшено до 0 грн (а.с.29). Із довідки банку слідує, що ОСОБА_1 банком надавалися наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 із терміном дії до травня 2017 року; № НОМЕР_2 із терміном дії до квітня 2021 року; № НОМЕР_2 із терміном дії до квітня 2021 року; № НОМЕР_3 із терміном дії до квітня 2022 року (а.с.30). Згідно з наданим банком розрахунком, за відповідачем рахується заборгованість станом на 11 травня 2020 року в сумі 13 100,41 грн, яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 8 085,67 грн, заборгованості за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України в розмірі 1 690,51 грн, пені в сумі 2 224,21 грн та штрафу в сумі 1 100,02 грн (а.с.6-28). У підтвердження розміру нарахування пені та штрафу банк надав суду копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і копію Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, на яких підпис відповідача відсутній. Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Визначальним є додержання письмової форми договору. За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою та другою ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 500 грн (фіксованої частини) і 600,02 грн (процентної складової), банк у позовній заяві посилається на п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг. Так, пунктом 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Однак, як зазначалося вище, Тарифи і Умови та Правила не містять підпису відповідача, а тому такі не можна вважати невід`ємною частиною кредитного договору. Згідно з частинами першою-третьою ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Без надання підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Тарифи і Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про відповідальність за неналежне виконання умов договору (неустойки), витяг з Тарифів і Умови та Правила не можна вважати складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані відповідачем. Отже, недодержання письмової форми кредитного договору щодо відповідальності за неналежне виконання умов договору не дає підстав розцінювати умови, прописані у витягу з Тарифів і Умовах та Правилах, як невід`ємну складову частину змісту договору, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не узгодження сторонами умов договору щодо неустойки (пені і штрафу). Також банк просить стягнути заборгованість за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625 ЦК України, в сумі 1 690,51 грн. За положеннями частини першої ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Так, частина друга ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Остання картка була видана відповідачу банком 21 травня 2018 року та строк її дії до квітня 2022 року. Банк звернуся до суду із цим позовом у 2020 року, а тому у позивача, як кредитора, право нараховувати три проценти річних у порядку ст.625 ЦК України на час звернення до суду із цим позовом не виникло і така вимога є передчасною. Із огляду на викладене вище, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в оскарженій частині рішення не спростовують. Рішення в оскарженій частині ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому залишається в частині відмови у стягненні процентів в порядку ст.625 ЦК України, пені та штрафу без змін, що відповідає приписам ст.375 ЦПК України. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст.ст.367-368,374-375,381-382,384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуюча Судді: