Постанова Харківський апеляційний суд № 645/3184/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 16 травня 2024 року м. Харків справа № 645/3184/23 провадження № 22-ц/818/1558/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року, постановлене під головуванням судді Мартинової О.М., - в с т а н о в и в : У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 9000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з моменту подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05 липня 2023 року до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 3500,00 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 1073,60 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року. Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на двох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 3500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05 липня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наведено висновків за результатами дослідження оцінки доказів, наданих відповідачем, не враховано інформації щодо відсутності у відповідача інших джерел доходів, крім ведення підприємницької діяльності, але він несе витрати пов`язані з забезпеченням ведення такої підприємницької діяльності, зокрема, орендна плата спортивного залу, комунальні послуги тощо, що становлять значну частину його доходу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без змін рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.11.2023 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платник аліментів є достатньо молодою, здоровою, працездатною людиною, яка має середньомісячний дохід у розмірі 50000, 00 грн. та відсутність інших дітей та непрацездатних осіб на його утриманні. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 листопада 2011 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 14). Від шлюбу сторони мають дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 15, 17). Діти проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні. Як на підставу позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_1 посилається на те, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Від вказаного шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на теперішній час мешкають разом з нею. Зазначає, що відповідач участі у вихованні дітей не приймає, успіхами та здоров`ям дітей не цікавиться, з вчителями школи не спілкується, але надає матеріальну допомогу на утриманні дітей, проте в недостатній мірі. Вказує, що відповідач не має на утриманні інших дітей та непрацездатних осіб, займається підприємницькою діяльністю з середнім щомісячним доходом у розмірі 50000,00 грн. У зв`язку з цим, вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 9000,00 грн. на кожну дитину щомісячно. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. За змістом ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач здійснює підприємницьку діяльність діяльність фітнес-центрів та має стабільний дохід. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, узгоджується з приписами ст. 180 СК України. Проте з висновком суду щодо визначення розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів погодитися не може з наступних підстав. Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Частково визнаючи позовні вимоги, відповідач посилався на те, що він дійсно займається підприємницькою діяльністю та отримує щомісячно близько 50 000,00 грн. Проте зазначена сума не є чистим доходом, а включає в себе значні видатки, пов`язані з забезпеченням ведення такої підприємницької діяльності, зокрема, орендна плата спортивного залу, комунальні послуги тощо. Крім того, у відзиві на позовну заяву погоджувався сплачувати аліменти у розмірі 3000,00 грн. 4000,00 грн. на кожну дитину. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вказані обставини мають бути враховані при визначенні розміру аліментів. За таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, підлягають аліменти у розмірі 4000,00 грн. на кожну дитину щомісячно. Тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру стягнутих аліментів. Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року змінити. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05 липня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Ю.М. Мальований О.Ю. Тичкова