Ухвала КАС ВС № 120/11498/23

УХВАЛА 17 травня 2024 року м. Київ справа №120/11498/23 адміністративне провадження №К/990/17142/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Павенським Борисом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №120/11498/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України N 168 від 28 лютого 2022 року у розмірі 100000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України сержанту ОСОБА_1 за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; - зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року N 168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період, на загальну суму 186640 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позов задоволено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року вперше подану касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Павенським Борисом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №120/11498/23 було повернуто особі, яка їх подала. 02 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Павенським Борисом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №120/11498/23. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження є те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Підставами касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права з посиланням на пункти 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник указує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №120/11498/23 та застосованого судом апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні. Суд зазначає, що у разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували б підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Необхідно зауважити, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак скаржником не зазначено належного правового обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі №120/11498/23 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у взаємозв`язку з наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168». Судом установлено, що доводи скаржника є достатньо мотивованими і потребують перевірки, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України,- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у взаємозв`язку з наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168». Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Павенським Борисом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №120/11498/23.

2. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №120/11498/23.

3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович