Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/424/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.05.2024 року м. Дніпро Справа № 908/424/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ) суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А. секретар судового засідання: Манець О.В. представники сторін: від прокуратури: Міщук Н.П. - посвідчення № 069937 від 01.03.2023 р. від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. ( про забезпечення позову ) ( суддя Мірошніченко М.В. м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 22.02.2024 р.) у справі за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ( м. Запоріжжя ) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - позивача: Запорізької міської ради ( м. Запоріжжя ) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСПЕЦТОРГ" ( Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне ) про стягнення 1 719 317, 53 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСПЕЦТОРГ", про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 1 719 317,53 грн. від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:046:0022, площею 2,1098 га по вул. Зачиняєва у м. Запоріжжі, без укладання договору оренди земельної ділянки за період з 21.05.2020 р. по 11.03.2022 р.. Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125, 206 Земельного кодексу України. Разом із позовом Прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Відповідача: комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 168, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2084349423101.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. у справі № 908/424/24 заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову залишено без задоволення.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, Запорізької області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. по справі № 908/424/24, якою заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя про забезпечення позову залишено без задоволення. Накласти арешт на Комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд.168, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2084349423101, який, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОСПЕЦТОРГ" ( код ЄДРПОУ 31970632).

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. прийнята з невідповідністю викладених у ній висновків обставинам справи, з порушенням норм процесуального права ( ст. ст. 86, 136, 137, 236 ГПК України ), що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для її скасування. Водночас, на думку Скаржника, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17 ). У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, як його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання суд якщо таке буде ухвалене на користь Позивача. За таких умов в доказів щодо очевидних речей ( доведення нічим не обмеженого права Відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном ) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегіть недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Указана правова позиція також викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 та постанові Верховного суду від 09.06.2023 р. у справі № 37з-23. При цьому Скаржник зазначає, що враховуючи, що ТОВ «АГРОСПЕЦТОРГ» користувалось земельною ділянкою без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст. ст. 1212 - 1214 ЦК України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержали у вигляді несплаченої орендної плати за період з 21.05.2020 р. по 11.03.2022 р. у розмірі 1 719 317,53 грн. Скаржник наголошує на тому, що предметом спору є стягнення до місцевого бюджету значної суми коштів - більше ніж 1,7 млн. грн від сплати яких Відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється. Ураховуючи вказане, Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану. Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані перш за все на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя. У даній позовній заяві необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання цього рішення. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 490/6312/19 від 11.11.2020 р. та № 487/5726/19 від 21.12.2020 р.. Відтак, на думку Скаржника, у випадку відчуження Відповідачем права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку рішення суду буде неможливо. З урахуванням викладеного, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Позивач та Відповідач не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В.,Верхогляд Т.А. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/424/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. у справі № 908/424/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції. Матеріали справи № 908/424/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 14.05.2024 р.. Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін. У судовому засіданні 14.05.2024р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи. До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради ( Позивача ) до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСПЕЦТОРГ про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 1 719 317,53 грн. від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:046:0022, площею 2,1098 га по вул. Зачиняєва у м. Запоріжжі, без укладання договору оренди земельної ділянки за період з 21.05.2020 р. по 11.03.2022 р.. Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125, 206 Земельного кодексу України. Разом із позовом Прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача: комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 168, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2084349423101. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокурор вказує, що Відповідач в період часу з 21.05.2020 р. по 11.03.2022 р. безпідставно користувався земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:046:0022, площею 2,1098 га по вул. Зачиняєва у м. Запоріжжі, без укладання договору оренди земельної ділянки, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом доходу в розмірі 1 719 317,53 грн. Дані обставини, на думку Прокурора, свідчать про безпідставне ухилення Відповідачем протягом тривалого часу від сплати значної суми коштів до місцевого бюджету. Прокурор вказує, що за Відповідачем зареєстровано нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 168, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2084349423101. Іншого нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. Прокурор вважає, що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових котів, є додатковою гарантією того, що рішення суду в разі задоволення позову буде виконане. Прокурор посилається на випадки неможливості виконання судових рішень в аналогічних спорах, у яких заходи забезпечення позову вжиті не були. Єдиним способом забезпечення позову, який буде гарантувати виконання судового рішення разі задоволення позову, прокурор вважає накладення арешту на нерухоме майно. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. у справі № 908/424/24 заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову залишено без задоволення. Судове рішення мотивоване тим, що суд не вбачає достатніх правових підстав для втручання у право власності Відповідача шляхом обмеження розпорядження належним йому нерухомим майном, оскільки фактично підставою для забезпечення позову, виходячи зі змісту заяви Прокурора, є лише припущення про можливе невиконання рішення суду з боку Відповідача, яке не підтверджено жодними доказами.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду від 22.02.2024 р. якою залишено без задоволення заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій У відповідності до вимог ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно з положеннями пункту 1 частини першої ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, як його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у йбго власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання суд якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов в доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегіть недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Указана правова позиція також викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. У даному випадку, предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСПЕЦТОРГ" - 1 719 317,53 грн. від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:046:0022, площею 2,1098 га по вул. Зачиняєва у м. Запоріжжі, без укладання договору оренди земельної ділянки за період з 21.05.2020 р. по 11.03.2022 р.. Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим Прокурором заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно Відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, оскільки між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди в розмірі 1 719 317,53 грн., а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у Відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості. У свою чергу Відповідач не спростував наведені Прокурором аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Жодних доказів, що спростовували б викладену у зазначених відкритих джерелах інформацію про майновий стан Відповідача, ним не надано. Оскільки предметом спору є стягнення 1 719 317,53 грн. накладення арешту на грошові кошти Відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, щодо якого, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні були обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу Відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний Прокурором вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить Відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для Позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 р. у справі № 908/2382/21. За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів Позивача у майбутньому, заява Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області підлягає задоволенню. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 р. у cправі № 904/1329/23. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли свої підтвердження. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява Керівника прокуратури про забезпечення позову підлягає задоволенню.

9. Судові витрати У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, доручити Господарському суду Запорізької області за результатами розгляду справи № 908/424/24 здійснити розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. у справі № 908/424/24. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 136, 137, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області - задовольнити. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 р. у справі № 908/424/24 - скасувати. Заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову - задовольнити. Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСПЕЦТОРГ": комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 168, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2084349423101. Стягувач: Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області ( 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14, код ЄДРПОУ 0290997324 ). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСПЕЦТОРГ" ( 70417, Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, вул. Сонячне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31970632 ) Відповідно до ст. 144 ГПК України, дана постанова є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку включно до 14.05.2027 р.. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 17.05.2024 р. Головуючийсуддя І.М. Кощеєв Суддя О.В.Чус Суддя Т.А.Верхогляд