LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд910/10508/23

від 16.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ "16" квітня 2024 р. Справа№ 910/10508/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Ходаківської І.П. Демидової А.М. за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.04.2024 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 (суддя Мудрий С.М.) за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про стягнення 428 201,25 грн, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 277 426,16 грн пені, 150 775,90 грн штрафу та 6 423,02 грн судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №2104000017 про закупівлю робіт від 07.04.2021 (далі по тексту - Договір) в частині своєчасного виконання робіт, а тому позивач нарахував відповідачу 277 426,16 грн пені та 150 775,90 грн штрафу на підставі пункту 8.3 Договору. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 позов задовольнив; стягнув з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 277 426,16 грн, штраф у розмірі 150 775,09 грн та судовий збір у розмірі 6 423,02 грн. Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, проаналізувавши докази наявні у матеріалах даної справи, норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що відповідач у встановлений строк роботи передбачені Договором не виконав у повному обсязі, в тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 277 426,16 грн та штрафу в розмірі 150 775,09 грн є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні спірного рішення не було належним чином досліджені надані відповідачем докази та невірно надав оцінку спірним правовідносинам. Як зазначає відповідач, судом першої інстанції не було надано оцінки його доводам стосовно відмови позивача здійснити оплату за ремонт регулятора газу, який вийшов з ладу з вини позивача, що має безпосереднє значення для вирішення даного спору; фактичного виконання повного обсягу робіт 08.02.2023. За доводами відповідача, 10.01.2022 позивачем прийнято обладнання на загальну суму 1 351 456,31 грн, про що свідчить виконавча документація та оформлений позивачем допуск за вих. №1007ВИХ-22-15 від 01.02.2022 на врізання виготовленого та прийнятого ним вузла редуктора з готовністю до пуску газу. Неприйнятими залишилися роботи на загальну суму 156 294,75 грн, що становлять різницю між ціною Договору та прийнятими 10.01.2022 роботами, що включають в себе: дефектоскопію всіх зварних з`єднань на суму 114 585,64 грн; приєднання свічного відводу Ду 32 вартістю 4 376,39 грн, нанесення ізоляції та утеплення на 1 лінії редукування на суму 12 922,67 грн, монтаж лотка 1,6 м від траси до вузла та кабелю обігріву 1 нитки редукування вартістю 639,73 грн; монтаж устаткування на суму 4 364,87 грн; пусконалагоджувальні роботи системи керування, підігріву, давачів чи регуляторів вартістю 11 640,80 грн; невикористані матеріали та роботи, що не підлягають здачі Замовнику у зв`язку зі зміною технологічної схеми виготовлення вузла редукування та похибками замовника в обсягах та розцінках робіт на суму 7 764,47 грн. Крім того, має місце прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України), оскільки під час налаштування другої лінії регулятора тиску було виявлено ушкодження, в результаті чого його було демонтовано та передано заводу-виробнику для з`ясування причин не закриття клапану регулятора. За результатами діагностики було виявлено домішки (пісок та тверді елементи розмірами 2-5 мм), які могли потрапити до мембрани регулятора тільки з природним газом, що і призвело до її ушкодження та несправність пристрою. Враховуючи відмову позивача від оплати ремонту регулятора тиску газу, відповідач самостійно здійснив оплату робіт, що призвело до порушення строків Договору щодо своєчасного виконання робіт у повному обсязі, тоді як за умовами пункту 4.16.1 Договору ризик випадкового знищення або пошкодження результатів робіт несе Підрядник до їх передачі Замовнику, а після передачі результатів робіт Замовнику та їх прийняття останнім, ризик випадкового знищення або пошкодження результатів робіт несе Замовник. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.12.2023 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10508/23; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23. Матеріали справи №910/10508/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 25.12.2023. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 у зв`язку із перебуванням судді Демидової А.М. та судді Ходаківської І.П. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О. 27.12.2023 суддя Євсіков О.О. заявив самовідвід від розгляду справи №910/10508/23. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.12.2023 заяву про самовідвід судді Євсікова О.О. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 задовольнив; матеріали апеляційної скарги у справі №910/10508/23 передав для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України). Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Шаптала Є.Ю., Алданова С.О. Головуючий суддя Владимиренко С.В. 02.01.2024 перебувала у відпустці, суддя Алданова С.О. з 01.01.2024 по 05.01.2024 перебувала у відпустці. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.01.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва; розгляд апеляційної скарги призначив на 13.02.2024 о 12 год. 00 хв. Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача позивач заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що відповідач виконав усі роботи за Договором та передав їх позивачу 16.06.2023 по Акту виконаних робіт, тобто з порушенням строку, обумовленого Договором. 01.02.2024 відповідачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні та судді Алданової С.О. у відпустці, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 справу №910/10508/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.02.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. У судовому засіданні 13.02.2024 виникла необхідність оголосити перерву до 19.03.2024 до 12 год. 00 хв. 21.02.2024 відповідачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів - лист №1007ВИХ-24-26 від 07.02.2024 та визнання поважними причин пропуску строку на їх подачу. Аналогічне клопотання надійшло до Північного апеляційного господарського суду 27.02.2024 у письмовому вигляді. Згідно письмового клопотання, яке надійшло на адресу суду апеляційної інстанції 18.03.2024, позивач заперечив проти його задоволення. У судовому засіданні 19.03.2024 суд апеляційної інстанції протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення доказів, оскільки за приписами частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У постанові від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 Верховним Судом викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції. Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15. Також суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 19.03.2024 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/10508/23 у суді апеляційної інстанції до вирішення іншої справи №910/13325/23 між тими ж учасниками справи, оскільки у названій заявником справі буде встановлення факту пошкодження регулятора тиску газу з вини позивача у даній справі та матиме преюдиційне значення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №924/645/18 та від 20.12.2019 у справі №910/13234/18). Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо (постанова Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №918/926/17). З огляду на викладене, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, оскільки відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №910/13325/23. 19.03.2024 у судовому засіданні виникла необхідність оголосити перерву до 16.04.2024 до 12 год. 15 хв. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.03.2024 продовжив строк розгляду справи №910/10508/23 на розумний строк, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ). У судовому засіданні 16.04.2024 представник відповідача підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. 16.04.2024 представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 залишити без змін. Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. 07.04.2021 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) укладено Договір, за умовами якого Підрядник за завданням Замовника зобов`язався на свій ризик виконати роботи відповідно до умов договору про закупівлю робіт з «Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об`єктів нафтогазової інфраструктури (Поточний ремонт вузла редукування газу (перша ступінь) Богородчанського ПСГ)» в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору (т. 1 а.с. 26-32). Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами та якісними характеристиками (завдання) (Додаток №1), договірною ціною (Додаток №2), кошторисною документацією (Додаток №3), графіком виконання робіт (Додаток №4) і переліком обладнання (Додаток №5), які є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору). Згідно із пунктом 3.1 Договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною становить 1 507 750, 88 грн, у тому числі ПДВ 20% - 251 291,81 грн. Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт. Місце виконання робіт згідно пункту 4.2 Договору - Богородчанське ПСГ, Богородчанського ВУПЗГ (ур. Підземка, 1, с. Саджава, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., 77701). За умовами пунктів 4.3, 4.4 Договору передбачені цим Договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об`єктом підвищеної небезпеки. При цьому Підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед Замовником за якість виконаних робіт та їх відповідність вимогам, установленим державними стандартами, будівельними нормами, локальними актами Замовника, іншими нормативно-правовими документами кошторисної документації та умовами цього договору. Підрядник передбачені цим Договором роботи виконує зі своїх матеріалів та обладнання, доставку якого до місця виконання робіт Підрядник здійснює власним транспортом та за свій рахунок після отримання відповідного письмового розпорядження (дозволу), що оформлюється відповідною документацією зазначеною у підпункті 5.1.1 Договору. Підпунктом 4.7.1 пункту 4.7 Договору Замовник допускає Підрядника на об`єкти (зазначені у пункті 4.2 Договору) для проведення робіт, що оформлюється відповідно документацією зазначеною у пункті 5.1.1 Договору. Відповідно до підпункту 4.11.1 пункту 4.11 Договору після одержання повідомлення від Підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, Замовник зобов`язаний розпочати їх приймання протягом 5 (ти) робочих днів. Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма - КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт на витрати (форма КБ - 3). Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт (форма - КБ-2в) та за умови наявності підписання всіх актів приймання виконаних робіт (форма - КБ-2в) за цим Договором (пункт 4.13 Договору). Згідно із підпунктами 4.16.1, 4.16.3 пункту 4.16 Договору ризики випадкового знищення або пошкодження результатів робіт несе Підрядник до їх передачі Замовнику. У разі випадкового знищення або пошкодження результатів робіт Підрядник зобов`язаний усунути пошкодження за власний рахунок протягом 1 календарного дня. У разі якщо пошкодження, що підлягає усуненню потребує більше часу ніж 1 календарний день, строки узгоджуються сторонами із урахуванням складності та обсягів робіт. Підпунктом 5.3.1 пункту 5 Договору визначені обов`язки Підрядника, а саме: виконати якісно та у встановлені Графіком строки виконання робіт роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик, кошторисної документації, ДБН та іншої нормативної документації. У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (пункт 8.1 Договору). Згідно з пунктом 8.3 Договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт, до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від ціни Договору за кожен день прострочення виконання робіт, в при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % ціни цього Договору. Договір відповідно до пункту 10.1 вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання робіт до 29.12.2021, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Сторонами Договору підписано Додаток №1 до Договору - Технічні вимоги та якісні характеристики (завдання), Додаток №2 до Договору - Договірна ціна, Додаток №4 до Договору - Графік виконання робіт, Додаток № 5 - Перелік обладнання, Додаток №3 до Договору - Кошторисна документація (т. 1 а.с. 32 зворотній бік - 85). Листом №1007ВИХ-21-58 від 12.05.2021 (т.1 а.с. 8) позивач на лист відповідача №209-04 від 14.04.2021 «Щодо виконання договору» зазначив про відсутність зауважень до комплекту дозвільних документів та просив відповідача приступати до виконання умов Договору. Наказом від 06.08.2021 №289 позивач надав допуск працівників відповідача з 09.08.2021 до виконання робіт з поточного ремонту вузла редукування газу (перша ступінь) Бородчанського ПСГ (т. 1 а.с. 14-15). 10.01.2022 сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2022 (т.1 а.с. 16), Акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за січень 2022 (т.1 а.с. 17-23), Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт додатково до Акта прийняття виконаних будівельних робіт за січень 2022 (т.1 а.с. 24-25). 16.06.2023 сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2023 (т.1 а.с. 2027), Акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2023 (т.1 а.с. 208-216), Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт додатково до Акта прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2023 (т.1 а.с. 217). Спір виник через порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного виконання робіт, а тому позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді пені та штрафу. За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України). Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України). Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно частин 1, 2 статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (частина 1 статті 858 ЦК України). Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (частини 1, 2 статті 883 ЦК України). Згідно із частиною 1 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Відповідно до частин 4, 5 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. За положеннями статті 193 Господарського кодексу (далі по тексту - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 253 ЦК України). Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 8.3 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт, до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від ціни Договору за кожен день прострочення виконання робіт, в при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % ціни цього Договору. Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов`язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов`язань. Нарахування неустойки (пеня, штраф) здійснюється замовником, починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару, визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару, визначеного актом приймання-передачі. Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов`язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов`язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов`язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків (в тому числі у вигляді збитків). Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому, для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору. Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (пункт 4.1 Договору), з урахуванням наказу позивача №289 від 06.08.2021 про допуск працівників відповідача з 09.08.2021, загальний термін виконанні робіт за Договором становить до 08.08.2022 включно, проте роботи в обумовлений сторонами у Договорі строк не виконав, про що свідчить Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2023, Акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2023 року, Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт додатково до Акта прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2023 року датовані 16.06.2023. За порушення умов Договору позивач нарахував відповідачу пеню на суму 277 426,16 за період прострочення з 09.08.2022 по 08.02.2023 та штраф у розмірі 150 775,90 грн - 10 % від ціни Договору. Перевіривши правильність розрахунку пені та штрафу, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що розрахунок позивача є арифметично правильним, відповідає положенням чинного законодавства та умовам Договору. Слід зазначити, що відповідач контррозрахунок штрафних санкцій суду не надав. Доводи відповідача щодо прийняття позивачем обладнання на загальну суму 1 351 456,31 грн, про що свідчить виконавча документація та оформлений позивачем допуск за вих. №1007ВИХ-22-15 від 01.02.2022 на врізання виготовленого та прийнятого ним вузла редуктора з готовністю до пуску газу, та неприйняття останнім робіт на загальну суму 156 294,75 грн, що становлять різницю між ціною Договором та прийнятими 10.01.2022 роботами, а саме: дефектоскопія всіх зварних з`єднань на суму 114 585,64 грн; приєднання свічного відводу Ду 32 вартістю 4 376,39 грн; нанесення ізоляції та утеплення на 1 лінії редукування на суму 12 922,67 грн; монтаж лотка 1,6 м від траси до вузла та кабелю обігріву 1 нитки редукування вартістю 639,73 грн; монтаж устаткування на суму 4 364,87 грн; пусконалагоджувальні роботи системи керування, підігріву, давачів чи регуляторів вартістю 11 640,80 грн; невикористані матеріали та роботи, що не підлягають здачі Замовнику у зв`язку зі зміною технологічної схеми виготовлення вузла редукування та похибками замовника в обсягах та розцінках робіт на суму 7 764,47 грн, то слід зазначити наступне. Твердження відповідача про прийняття позивачем обладнання на загальну суму 1 351 456,31 грн, про що свідчить виконавча документація та оформлений позивачем допуск за вих. №1007ВИХ-22-15 від 01.02.2022 на врізання виготовленого та прийнятого ним вузла редуктора з готовністю до пуску газу, в обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги, щодо своєчасного виконання відповідачем, обумовлених Договором робіт, спростовуються Актом приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023 року. Роботи з дефектоскопії всіх зварних на суму 114 585,64 грн, то вказані роботи прийняті позивачем згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023 року, проти чого відповідач не заперечує. Протокол №1 рентгену зварних з`єднань від 21.11.2021 (відсутній у матеріалах даної справи), Акт №1 про результати гідравлічних випробувань трубної обв`язки вузла редукування газу Богородчанського ВУПЗГ від 21.12.2021 (т.1 а.с. 131), лист позивача №1007ВИХ-22-15 від 01.02.2022 (т. 1 а.с. 132) не свідчать про передачу відповідачем та приймання позивачем таких робіт на суму 114 585,64 грн. Прийняття свічного відводу Ду 32 вартістю 4 376,39 грн, то вказані роботи прийняті позивачем згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023 року, проти чого відповідач не заперечує. При цьому журнал зварювальних робіт №1 (т. 1 а.с. 133-142) не свідчить про передачу відповідачем та приймання позивачем таких робіт на суму 4 376,39 грн. Нанесення ізоляції та утеплення на 1 лінії редукування на суму 12 922,67 грн, то вказані роботи прийняті позивачем згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023 року. Журнал виконання антикорозійних робіт (т.1 а.с. 143-148) та Акт прихованих робіт №2 від 09.02.2022 (відсутній у матеріалах даної справи) не свідчать про передачу та приймання таких робіт на суму 12 922,67 грн. Монтаж лотка 1,6 м від траси до вузла та кабелю обігріву 1 нитки редукування вартістю 639,73 грн, то вказані роботи прийняті позивачем згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023 року. Лист позивача №1007ВИХ-22-15 від 01.02.2022 (т. 1 а.с. 132), протокол про результати пусконалагоджувальних робіт вузла редукування газу Богородочанського ПСГ (перша ступінь) від 10.02.2022 (т.1 а.с. 168) не свідчать про передачу відповідачем та приймання позивачем таких робіт на суму 639,73 грн. Монтаж устаткування на суму 4 364,87 грн, вказані роботи прийняті позивачем згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023 року. Акт наладки контрольно-вимірювальних приладів від 10.02.2022 (т.1 а.с. 167), протокол про результати пусконалагоджувальних робіт вузла редукування газу Богородочанського ПСГ (перша ступінь) від 10.02.2022 (т.1 а.с. 168) не свідчать про передачу відповідачем та приймання позивачем таких робіт на суму 4 364,87 грн. Крім того, Акт закінчення пусконалагоджувальних робіт не підписаний Замовником. Пусконалагоджувальні роботи системи керування, підігріву, давачів чи регуляторів вартістю 11 640,80 грн, то вказані роботи прийняті позивачем згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023 року. Акт наладки контрольно-вимірювальних приладів від 10.02.2022 (т.1 а.с. 167), протокол про результати пусконалагоджувальних робіт вузла редукування газу Богородочанського ПСГ (перша ступінь) від 10.02.2022 (т.1 а.с. 168) не свідчать про передачу відповідачем та приймання позивачем таких робіт на суму 11 640,80 грн. Крім того, Акт закінчення пусконалагоджувальних робіт не підписаний Замовником. Щодо невикористаних матеріалів та робіт, що не підлягають здачі Замовнику у зв`язку зі зміною технологічної схеми виготовлення вузла редукування та похибками замовника в обсягах та розцінках робіт на суму 7 764,47 грн, то як зазначає позивач, і зазначене підтверджується Протоколом від 14.06.2023 погодження залишків, що не виконуються при виконанні Договору - «Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об`єктів нафтогазової інфраструктури (Поточний ремонт вузла редукування газу (перша ступінь) Богородчанського ПСГ)» (т. 2 а.с. 200-206), проте зазначене не може свідчити про виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасного виконання робіт. Крім того, зазначене не свідчить про виконання відповідачем умов Договору, а саме своєчасне виконання робіт в обумовлені Договором строки - до 08.08.2022 та не спростовує доводи позивача про порушення відповідачем умов Договору, за що останньому нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу згідно пункту 8.3 Договору. Зазначене також не спростовує доводи позивача про те, що роботи по Договору передано відповідачем та прийняті позивачем 16.06.2023. Разом з цим, відповідно до статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Регулятори тиску EMERSON FL/025-100-SR ANSI600 RF (DN100, DN25) (в комплекті зі зворотніми фланцями, прокладкам та кріпленням) у кількості 2 (двох) штук містяться у переліку обладнання згідно з Додатком 5 до Договору. Регулятори тиску EMERSON FL/025-100-SR ANSI600 RF (DN100, DN25) (в комплекті зі зворотніми фланцями, прокладкам та кріпленням) у кількості 2 (двох) штук відповідач придбав у ДП «Укртек» за Договором поставки товару №26/03-21 від 26.03.2021, рахунку-фактури №Ут-0000022 від 16.07.2021, видаткової накладної №Ут-0000023 від 16.07.2021 (т.1 а.с. 179-182). Відповідачем проведено пусконалагоджувальні роботи вузла редукування, в ході яких було здійснено: 1) завершення остаточних монтажних робіт та накладку КВП; 2) налаштування регуляторів тиску газу, внаслідок відсутності очистки газопроводу після проведення робіт на об`єкті або в результаті подачі неочищеного газу було ушкоджено мембрану, що призвело до виходу з ладу регулятора тиску газу №2700137501. Комісією у складі представників відповідача складено Акт № 1 від 21.12.2021 про результати гідравлічних випробувань трубної обв`язки вузла редукування газу Богородчанського ВУПЗГ, згідно якого були проведені гідравлічні випробування, а також перевірка на міцність та герметичність трубної обв`язки вузла редукування газу Богородчанського ВУПЗГ, виготовлених робочих креслень (т.1 а.с. 131). Листом №1007ВИХ-22-15 від 01.02.2022 позивач повідомив відповідача про технічну можливість подачі газу на вузол редукування газу ступені Богородчанського ПСГ та просив направити фахівців на площадку для проведення пусконалагоджувальних робіт та завершення залишкових робіт по вузлу редукування газу першої ступені (т. 1 а.с. 132). За результатом проведених пусконалагоджувальних робіт вузла редукування газу (першої ступні) Богородчанського ПСГ в період з 08 по 09 лютого 2022 було здійснено налаштування регулятора тиску газу, у тому числі EMERSON FL/025-100-SR ANSI600 RF (DN100, DN25) серійний номер 2700137501. Під час налаштування регулятора тиску другої лінії встановлено, що не забезпечується повне закриття регулятора тиску. Для виявлення причин не закриття регулятора тиску газу, останній було демонтовано 09.02.2022 та проведено його внутрішній огляд. За результатом огляду внутрішньої порожнини регулятора встановлено, що на вході виявлено маслянисту дисперсну суміш та металічні елементи до 0,5 мм, про що складено протокол про результати проведення пусконалагоджувальних робіт вузла редукування Богородчанського ПСГ (перший ступінь) від 10.02.2022 (т.1 а.с. 168). Згідно технічного звіту ТОВ «Емерсон» від 15.07.2022 причиною виходу з ладу регулятора тиску газу є забруднення домішками природнього походження з монтажної труби під час процесу запуску (т. 1 а.с. 173), експертного висновку щодо з`ясування причин виходу з ладу регулятору тиску газу не було замовлено відповідачем. За результатом проведення пусконалагоджувальних робіт вузла редукування Богородчанського ПСГ (перший ступінь) після налагодження та пуску в роботу регулятор тиску газу EMERSON FL/025-100-SR ANSI600 RF (DN100, DN25) серійний номер 2700137501 визнано придатним до експлуатації відповідно до налаштованих параметрів, про що свідчить протокол за результатом проведення пусконалагоджувальних робіт вузла редукування Богородчанського ПСГ (перший ступінь) від 15.06.2023 (т. 1 а.с. 195). Договір укладено між сторонами на виконання робіт відповідно до умов договору про закупівлю робіт з «Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об`єктів нафтогазової інфраструктури (Поточний ремонт вузла редукування газу (перша ступінь) Богородчанського ПСГ)». Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма - КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт на витрати (форма КБ - 3). Фактично роботи за Договором виконано позивачем та прийнято відповідачем у червні 2023 року, що підтверджується Актом приймання виконання будівельних робіт за червень 2023 року. Згідно із підпунктом 4.16.3 пункту 4.16 Договору у разі випадкового знищення або пошкодження результатів робіт підрядник зобов`язаний усунути пошкодження за власний рахунок протягом 1 календарного дня. У разі якщо пошкодження, що підлягає усуненню потребує більше часу ніж 1 календарний день, строки узгоджуються сторонами із урахуванням складності та обсягів робіт. Таким чином, відповідач, як Підрядник, несе ризик випадкового знищення або пошкодження результатів робіт до їх передачі Замовнику, що спростовує доводи відповідача про прострочення позивачем, як кредитором, зобов`язань за Договором, та як наслідок застосування до спірних правовідносин положень статті 613 ЦК України. Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»). У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»). Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»). Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача). Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/10508/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект».

4. Матеріали справи №910/10508/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 17.05.2024. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді І.П. Ходаківська А.М. Демидова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»