LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/18230/22

від 15.05.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання пр…

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18230/22 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2024 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М., за участю секретаря Барміної Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним і скасування наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ від 06.10.2022 № 1019 Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського управління поліції, яким до оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0037547) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 07.10.2022; - зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві виплатити ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з дня звільнення по дату прийняття судом рішення всі види грошового забезпечення (в тому числі премію), які були позивачу визначені на день звільнення; - стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з дня звільнення по дату прийняття судом рішення всі види грошового забезпечення (в тому числі премію), які були позивачу визначені на день звільнення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення порушень, які стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення. Відтак, вина позивача не доведена, що свідчить про передчасність та необґрунтованість висновків Головного управління Національної поліції у м. Києві в межах спірних правовідносин. Представником Головного управління Національної поліції у м. Києві було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом ГУ НП у м. Києві від 14.09.2020 № 752 о/с "Щодо особового складу" позивача призначено на посаду оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції. Наказом ГУ НП у м. Києві від 27.05.2022 № 377 "Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ", за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 6 та 7 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 2 та 3 частини третьої статті 1 розділу 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пункту 2 розділу 3 та пункту 6 розділу 4 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 № 676 та Присяги працівника поліції, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді сурової догани. Зі змісту наказу випливає, що 14.04.2022 за заявою гр. ОСОБА_2 детективами Національного антикорупційного бюро України та за оперативним супроводженням працівників Служби безпеки України, внесено відомості до ЄРДР за № 52022000000000077, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. У ході службового розслідування встановлено, що на початку квітня 2022 року до позивача звернувся раніше знайомий йому гр. ОСОБА_3 та повідомив про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення. Однак позивач грубо порушуючи вимоги чинного законодавства, не доповів рапортом керівництву Дніпровського управління поліції про ситуацію, яка стала йому відома від ОСОБА_3 , що у свою чергу унеможливило подальшу реєстрацію інформації в ІТС ІПНП та внесення відомостей до ЄРДР. Разом з тим встановлено, що позивач неодноразово зловживав своїм службовим становищем, що виразилось у поширенні та передачі іншим особам інформації, що належить до державних інформаційних ресурсів. Таким чином, вищенаведені події призвели до негативних наслідків, у зв`язку із порушенням позивачем своїх функціональних обов`язків та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Національної поліції України. Доказів оскарження вказаного наказу ГУ НП у м. Києві від 27.05.2022 № 377 позивач суду не надав, що вказує на відсутність у нього обґрунтованих заперечень щодо встановлених обставин, які стали підставою для прийняття такого наказу. Позивачу повідомлено про підозру 17.08.2022 в рамках кримінального провадження 14.04.2022 № 52022000000000077 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною першою статті 289, частиною другою статті 362, частиною третьою статті 362 КК України. Зі змісту підозри випливає, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2022 року, ОСОБА_1 стало відомо про те, що громадянином ОСОБА_2 на початку 2022 року передано громадянину ОСОБА_4 автомобіль LincolnAviator, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 (далі - автомобіль), який належить матері ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , для продажу. Після початку збройної агресії російської федерації проти України, ОСОБА_4 переданий йому автотранспортний засіб вивіз з місця постійного тримання та сховав, з метою його збереження в період ведення бойових дій. В подальшому ОСОБА_4 залишив територію України. Приблизно в цей час у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом LincolnAviator, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 . Реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про відсутність доручень слідчого на встановлення місцезнаходження автотранспортного засобу або інших законних підстав для своїх дій, 11.04.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_1 у приміщенні торгівельного центру "Епіцентр К" по вул. Братиславській, 11 у м. Києві зустрівся із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зберігали вищезазначений автомобіль на підставі договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.03.2022 № 33, укладеного із ТОВ "Онтайм-авто" в особі ОСОБА_4 , після чого де ОСОБА_1 , представившись вказаним особам працівником Національної поліції та продемонструвавши своє службове посвідчення, створюючи таким чином у них видимість виконання своїх службових повноважень, повідомив останнім про необхідність видачі автомобіля та про свій намір здійснити його вилучення. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи переконаними ОСОБА_1 у законності його дій як представника влади, погодились передати йому автомобіль, після чого, в той же день, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 прослідували до будинку АДРЕСА_1 , де зберігався зазначений автомобіль. Знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, достовірно знаючи, що він не здійснює повноваження, передбачені Законом України "Про Національну Поліцію", не виконує доручення, передбачене статтями 36, 40, 41 КПК України, в рамках розслідування кримінального провадження та в цілому не наділений правом володіння або користування, здійснив фактичне вилучення у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 автомобіля та ключів від ного, після чого сів за кермо вказаного автомобіля до прибув на ньому до м. Києва. Після чого в період з часу із 11.04.2022 по 16.04.2022 використовував зазначений автомобіль для власних потреб, зокрема, для переміщення по місту Києву. В результаті своїх неправомірних дій, ОСОБА_1 , незаконно заволодів транспортним засобом, а саме автомобілем LincolnAviator, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 289 КК України - незаконному заволодінні транспортним засобом. Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2022 року, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами в сумі 20 000 доларів США власника автомобіля. При цьому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 до своєї протиправної діяльності залучив раніше йому відомих ОСОБА_3 та ОСОБА_8 11.04.2022 група осіб, до якої входили ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , на виконання злочинного умислу, по телефону домовились про зустріч із ОСОБА_2 , мати якого ОСОБА_9 є власником вказаного автомобіля. 12.04.2022 близько 13:00 год. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 прибули до ресторану " МакДональдс " по просп. Юрія Гагаріна, 2-а у м. Києві , де ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зустрілись із ОСОБА_2 , у фактичному користуванні якого знаходився автомобіль, та яким вищезазначений автомобіль у січні 2022 року був переданий ОСОБА_4 для організації продажу. Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), повідомив недостовірні відомості ОСОБА_2 про те, що приблизно 23.02.2022 року, він домовився із ОСОБА_4 про купівлю автомобіля та передав останньому 40 000 доларів США, в якості передплати. ОСОБА_1 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства) спільно з ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_2 , що автомобіль, фактично находиться у них та запропонували повернути останньому зазначений автомобіль в обмін на передачу ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, при цьому ОСОБА_1 на зазначеній зустрічі, будучи одягнений у службовий одяг працівника Національної поліції, створюючи цим самим видимість виконання ним службовим повноважень, повідомив ОСОБА_2 недостовірну інформацію про те, що автомобіль є предметом розслідування та у разі відмови останнього передати грошові кошти він як представник влади здійснить передачу автомобіля для потреб Збройних Сил України. Тим самим, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в правоохоронному органі, своєю активною поведінкою вчинив дії спрямовані на створення у ОСОБА_2 уяви щодо реальності існування кримінального провадження, яке стосується автомобілів переданих на реалізацію ОСОБА_4 до розслідування якого має відношення ОСОБА_1 та в наданні йому допомоги в поверненні автомобіля. Своїми діями та повідомленням недостовірних відомостей, вказані особи намагались створити у ОСОБА_2 уяву про те, що вказаний автомобіль є предметом вчинення кримінального правопорушення та підлягає вилученню у разі невиконання останнім вимог ОСОБА_10 ОСОБА_2 , будучи переконаний ОСОБА_1 у тому, що автомобіль є предметом розслідування, яке здійснюється ОСОБА_1 , погодився на незаконну пропозицію передачі грошових коштів в сумі 20 000 доларів США в обмін на повернення йому автомобіля, та ними було погоджено передачу грошових коштів на 16.04.2022. У подальшому, о 18 год. 35 хв. 16.04.2022 ОСОБА_2 перебуваючи біля будинку 8/2 по вул. Попудренка у м. Києві , зустрівся із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . В ході зазначеної зустрічі, ОСОБА_2 , виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_1 , передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 16.04.2022 складає 585 000 (п`ятсот вісімдесят п`ять) тисяч гривень в обмін на що ОСОБА_1 , повернув ОСОБА_2 автомобіль. Після чого, ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 розпорядилися казаними грошовими коштами на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах. Окрім цього, оперуповноваженому сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_1 для здійснення своїх службових повноважень та відповідно до функціональних обов`язків надано доступ відповідного рівня до автоматизованої системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІПНП) на підставі закріпленого за ним програмно-технічного засобу авторизації користувача у вигляді логіну "ІНФОРМАЦІЯ_5" та зобов`язано нерозголошувати персональних даних. У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.12.2021 у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі ІПНП. Так, ОСОБА_1 , використовуючи наданий йому у встановленому законодавством порядку доступ до ІНП та наданий йому логін "ІНФОРМАЦІЯ_5", 02.12.2021 о 19 год 50 хв 05 с здійснив несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі ІПНП, щодо громадянки України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме інформацію про прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання та інформацію щодо потрапляння особи в поле зору органів Національної поліції України, зокрема притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. В той же день, на виконання злочинного умислу, ОСОБА_1 , об 19 год 50 хв 02.12.2021, використовуючи встановлену на власному мобільному телефоні програму "WhatsApp", із акаунтом зареєстрованим за номером НОМЕР_3 на прохання раніше йому відомого ОСОБА_12 незаконно відправив на його мобільний телефон НОМЕР_4 фото витягу з ІПНП по громадянці України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані дії ОСОБА_1 призвели до витоку інформації, яка оброблювалась в автоматизованій системі ІПНП. Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 362 КК України - несанкціонованого копіюванні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації. Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.12.2021 у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на повторне несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі ІПНП. Так, ОСОБА_1 , використовуючи наданий йому у встановленому законодавством порядку доступ до ІПНП та наданий йому логін "ІНФОРМАЦІЯ_5", 14.12.2021 о 08 год 25 хв 32 с здійснив несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі ІПНП, щодо громадянки України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме інформацію про прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання та інформацію щодо потрапляння особи в поле зору органів Національної поліції України, зокрема притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. В той же день, на виконання злочинного умислу, ОСОБА_1 , об 08 год 27 хв 14.12.2021, використовуючи встановлену на власному мобільному телефоні програму "WhatsApp", із акаунтом зареєстрованим за номером НОМЕР_3 на прохання раніше йому відомому ОСОБА_12 незаконно відправив на його мобільний телефон НОМЕР_4 фото витягу з ІПНП по громадянки України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказані дії ОСОБА_1 , призвели до витоку інформації, яка оброблювалась в автоматизованій системі ІПНП. Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 362 КК України - несанкціонованого копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, вчинене повторно. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2022 у справі № 757/21758/22-к, в рамках кримінального провадження від 14.04.2022 № 52022000000000077, до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 у справі № 757/21783/22-к, в рамках кримінального провадження від 14.04.2022 № 52022000000000077, позивача відсторонено від займаної посади, із забороною залишати місце проживання. На підставі вищенаведених обставин, наказом ГУ НП у м. Києві від 17.08.2022 № 1020 за фактом повідомлення про підозру позивачу було призначено службове розслідування. Наказом ГУ НП у м. Києві від 31.08.2022 № 1076 було продовжено строк службового розслідування до 14.09.2022. За результатами службового розслідування складено та затверджено начальником ГУ НП у м. Києві від 14.09.2022 висновок службового розслідування за фактом повідомлення про підозру позивачу (далі - висновок), відповідно до якого встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердились частково, у частині порушення позивачем нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність Національної поліції України під час виконання ним службових обов`язків. Так встановлено, що з матеріалами кримінального провадження від 14.04.2022 № 52022000000000077 на початку квітня 2022 року до позивача звернувся його знайомий ОСОБА_3 та повідомив, що його знайомий ОСОБА_8 у лютому 2022 року передав грошові кошти в сумі 39000 доларів США ОСОБА_4 за придбання в останнього автомобіля "Лінкольн Авіатор" д.н.з. НОМЕР_1 , який мав бути переданий ОСОБА_8 для особистого користування до 23.02.2022. Однак, ОСОБА_4 заходи, щодо передачі автомобіля не здійснив та грошові кошти не повернув. У подальшому, ОСОБА_1 діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , розпочали дії, виконання яких, дозволяється тільки з додержанням передбаченого законодавством особливого порядку, а саме здійснення заходів, спрямованих на пошук громадянина ОСОБА_4 та автомобіля. У свою чергу ОСОБА_1 не доповів рапортом керівництву Дніпровського УП, про ситуацію яка йому стала відома від ОСОБА_3 , що у свою чергу унеможливило подальшу реєстрацію інформації в ІТС ІНП та внесення відомостей до ЄРДР. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 було порушено вимоги пунктів 6 та 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в ранах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію". У подальшому 11.04.2022 позивач отримав від ОСОБА_3 та ОСОБА_8 інформацію про осіб, які нібито, зберігали вищевказаний автомобіль. Того ж дня, всі троє зустрілися із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у приміщенні ТЦ "Епіцентр". У ході розмови з`ясувалося, що останні дійсно зберігали автомобіль на підставі договору від 02.03.2022 №

33. ОСОБА_1 під час розмови відрекомендувався поліцейським та пред`явив службове посвідчення, повідомив останнім про необхідність вилучення автомобіля. Будучи переконаним у законності дій ОСОБА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відділи йому автомобіль. ОСОБА_1 не склавши акт про вилучення транспортного засобу та діючи всупереч вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберігання і пересилання, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 та положенням Кримінального процесуального кодексу України, не доставив транспортний засіб на територію Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та не вжив заходів щодо реєстрації вилученого транспортного засобу в якості речового доказу, визначення місця його зберігання, а також подальшого звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Разом з цим, установлено, що 11.04.2022 в обідній час на мобільний номер телефону ОСОБА_2 з абонентського номеру НОМЕР_5 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що автомобіль, який на праві приватної власності належить його матері та який раніше було викрадено невідомими особами у військовій формі із майданчику продажу автомобілів, розташованого по вул. Басейній, 4-а, ТЦ "Мандарин" у м. Києві , на теперішній час знаходиться у м. Одесі. Також ОСОБА_8 повідомив, що зазначений автомобіль він придбав за 40000 доларів США та те, що він зможе його перепродати власнику за вищевказану суму, на що ОСОБА_2 погодився та вони домовились про особисту зустріч.12.04.2022, близько 13.30, ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_9 , зустрілися із ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 за адресою: просп. Юрія Гагаріна, 2-а, у м. Києві . Під час зустрічі ОСОБА_8 повідомив, що придбав вищевказаний автомобіль у невідомих осіб за 40 000 доларів США, ОСОБА_1 додав, що вказаний транспортний засіб проходить по справі, і якщо ОСОБА_2 домовиться з ОСОБА_8 за певну суму грошових коштів, то останній зможе повернути транспортний засіб його законному власнику, а в іншому випадку автомобіль буде передано на потреби ЗСУ. ОСОБА_2 повідомив, що йому потрібен деякий час, щоб обдумати дану пропозицію. У подальшому ОСОБА_8 запропонував повернути автомобіль законному власнику за 20000 доларів США, на що ОСОБА_2 погодився та останні домовились про зустріч 16.04.2022. У вказану дату близько 14.00 ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_8 щоб домовитися про зустріч, на що останній відповів, що він не зможе зустрітися, та йому зателефонує його знайомий, з яким він зконтактує. Того ж дня близько 14:30 ОСОБА_2 у месенджері "Вотсап" абонентського номеру НОМЕР_6 зателефонував ОСОБА_3 під час розмови останні домовились про зустріч о 18:15 поблизу ТРЦ "ОушенПлаза" у Києві. Того ж дня у вищевказаний час ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . На зустріч ОСОБА_1 прибув на автомобілі Пежо білого кольору н.з. НОМЕР_7 на синьому фоні, який закріплений за службовим автомобілем "УАЗ Патріот", який перебуває на балансі відділу кримінальної поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві. Під час розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , щоб він сів на заднє сидіння вищевказаного автомобіля, після чого останні почали рух. Через деякий час вони зупинилися та за вказівкою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 здійснив поверхневий огляд ОСОБА_2 , після чого вони почали рух у напрямку лівого берегу річки Дніпро у м. Києві. Близько 18:35 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули за адресою: вул. Попудренка, 1, м. Київ , де поряд з будинком знаходився автомобіль марки "Лінкольн Авіатор". ОСОБА_2 оглянув вказаний автомобіль, який був відчинений, ключ запалювання та технічний паспорт знаходилися в його салоні. У подальшому, ОСОБА_2 передав грошові кошти в сумі 20000 доларів США ОСОБА_3 , який отримавши вказану суму, сів до автомобіля "Пежо", білого кольору, н.з. НОМЕР_7 (на синьому фоні), під керуванням ОСОБА_1 та вони разом поїхали у невідомому напрямку. У ході проведення комплексу слідчих, оперативно-розшукових дій працівниками СБУ та НАБУ не вдалось здійснити фізичне затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після отримання ними грошових коштів у сумі 20000 доларів США. Однак установлено, що на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду від 21.04.2022 співробітниками НАБУ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000077, проведено обшук в транспортному засобі "Пежо" білого кольору, де було вилучено ряд предметів, у тому числі: перепустку 002091 на автомобіль "Пежо" білого кольору з номерним знаком НОМЕР_7 (на синьому фоні), витяг з ІТС ІПНП на ім`я ОСОБА_15 , пістолет Макарова серійний номер НОМЕР_8 , та споряджені до нього магазини у кількості 4 шт., магазин до автомата Калашникова та 90 набоїв калібру 5, 45 мм. Також, відповідно до протоколу огляду місця тимчасового проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_6 , у мобільному телефоні ОСОБА_12 у месенджері "Вотсап" виявлено переписку з контактним номером ( НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 , із змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово використовував службове становище, що виразилось у користуванні ІТС ІПНП для перевірки осіб та транспортних засобів за проханням ОСОБА_12 та пересиланням останньому фото із ІТС ІПНП. У подальшому, 17.08.2022 слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР у Києві підполковником ДБР Михайлом Кравчуком за погодження із прокурором відділу Київської міської прокуратури Олександром Смірновим було повідомлено, про підозру ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, заволодінні чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, у несанкціонованому копіюванні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинене особою, яка має доступ до такої інформації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.362 КК України та у несанкціонованому копіюванні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинене особою, яка має доступ до такої інформації, вчинене повторно у кримінальному провадженні № 52022000000000077. Окрім того, у висновку також наведені обставини, зазначені у повідомленні про підозру щодо незаконного вилучення та використання ОСОБА_1 автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 , знаючи, що він не здійснює повноваження передбачені ст. 37 Закону України "Про Національну поліції" та ст. 41 КПК України, а також отримання від ОСОБА_16 коштів в сумі 20000 доларів США за автомобіль. Також зазначено про використання службових повноважень, що виразилось у копіюванні та передані іншим особам даних з автоматизованих систем ІТС ІПНП. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2022 у справі № 757/21758/22-к, в рамках кримінального провадження від 14.04.2022 № 52022000000000077, до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місця проживання. Поліцейськими управління головної інспекції ГУ НП у м. Києві 30.08.2022 було здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_1 з метою отримання пояснень від останнього, проте він був відсутній, оскільки з дозволу слідчого вибув з місця мешкання для участі у судовому засіданні Бориспільського районного суду Київської області. Після прибуття ОСОБА_1 повідомив, що буде надавати пояснення у присутності свого адвоката, проте до управління поліції самостійно не прибув, про що складено акт. За викликом від 10.09.2022 для надання пояснень також не прибув, про що було складено акт. Окрім наведеного також виявлено використання закріпленого за ОСОБА_1 транспортного засобу "Шкода Фабія" н.з. НОМЕР_9 без заповнення дорожнього листа від 03.08.2022 № 5222. Про вказані обставини ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення, що свідчить про грубе порушення ним вимог п.п. 12, 13, 14 розділу 3 Порядку використання і зберігання транспортних засобів НПУ", затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №

757. Опитаний у ході проведення службового розслідування начальник сектору логістики Дніпровського УП ГУНП у м. Києві старший лейтенант ОСОБА_17 , пояснив, що 17.04.2022 ОСОБА_1 на території Дніпровського УП віддав йому номерні знаки 11*1116 від службового автомобіля "УАЗ Патріот", на запитання навіщо він їх знімав, ОСОБА_1 нічого не відповів. Після чого він повернув номерні знаки на службовий автомобіль "УАЗ Патріот", який зберігався у підвальному приміщенні Дніпровського УП, доступ до якого мали усі поліцейські. Щоденно він оглядав службові автомобілі, проте не звернув увагу на відсутність номерних знаків 11*1116 на службовому автомобілі "УАЗ Патріот". Поліцейським ОСОБА_1 зазначені номерні знаки із службового автомобіля були зняті самостійно без будь-якого дозволу. Опитаний заступник начальника управління поліції - начальник відділу кримінальної поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_18 пояснив, що 17.08.2022 йому стало відомо про повідомлення про підозру ОСОБА_1 . Окрім цього додав, що вказане кримінальне правопорушення, до якого причетний ОСОБА_1 мало місце до його призначення на посаду. Окрім цього додав, що ним систематично доводиться підлеглім про дотримання ними дисципліни та законності у службовій діяльності. Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, відповідно до функціональних обов`язків безпосередньо приймає участь у розкритті кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним заволодінням автотранспортом на території обслуговування, однак не вжив відповідних заходів для реєстрації у ІТС ІПНП відомостей про вчинене кримінальне правопорушення. Разом із цим, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2 розділу ІІІ та п.6 розділу IV Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему інформаційний портал Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України 03.08.2017 № 676, що виразилось у поширені та передачі іншим особам інформації, що належить до державних інформаційний ресурсів. Відповідно до п. "з" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 являється суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону та згідно поняття "службові повноваження" - це офіційно покладені на особу обов`язки здійснювати виключно службову діяльність, зокрема керівництво службовими справами, вироблення необхідних управлінських рішень, їх реалізація, підготовка та аналіз службової інформації, зайняття службових посад в організаціях, установах, на підприємствах. Службові повноваження надають певній персоні також окремі переваги, надані за для ефективного здійснення зазначених обов`язків. Службові повноваження повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом. Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог ч.1 ст.22 Закону України "Про запобігання корупції" щодо заборони використання особою своїх службових повноважень, свого службового становища та пов`язаних із цим можливостей, що означає як учинення будь-якої дії, так і бездіяльність - утримання від вчинення будь-яких дій - під час виконання особою її службових повноважень чи інших обов`язків, які визначають її становище як відповідного суб`єкта. Додатково в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог ч.1 ст.43 Закону України "Про запобігання корупції", що виразилось у розголошенні і використанні конфіденційної інформації з обмеженим доступом, що стала відома йому у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків. Окрім того, ОСОБА_1 допустив порушення ч.1 ст.42, ч.1 ст.37 Закону України "Про запобігання корупції". Окрім того, ОСОБА_1 всупереч вимог абз.2, 3 та 6 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та ч.1 ст.37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про запобігання корупції" вступив у ділові стосунки із гр. ОСОБА_2 з метою отримання від нього грошових коштів шляхом обману. Викладене свідчить про свідоме грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , яке сталося у зв`язку з ігноруванням ним вимог законодавства під час виконання посадових обов`язків та призвело до початку проведення досудового розслідування детективами НАБУ у кримінальному провадженні від 14.04.2022 № 52022000000000077. Також указане призвело до порушення вимог ч.1 ст.22, ч.1 ст.42 Закону України "Про запобігання корупції". Таким чином ОСОБА_1 несумлінно, невчасно, безрезультатно і безвідповідально виковував службові повноваження та професійні обов`язки, що спричинило підрив авторитету Національної поліції України. На підставі висновку наказом ГУ НП у м. Києві від 06.10.2022 № 1019 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 5 розділу І та пунктів 12, 13 та 14 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, частини першої статті 22, частини першої статті 37, частини першої статті 42 та частини першої статті 43 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 6 та 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1 частини першої статті 18 та статті 37 Закону України "Про Національну поліцію", статті 41 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 2 та 3 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 розділу III та пункту 6 розділу IV Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 № 676, та Присяги працівника поліції, до оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0037547) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Не погоджуючись із наказом від 06.10.2022 № 1019 та вважаючи своє звільнення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, адже наявними у справі доказами підтверджено неодноразове порушення позивачем вимог Правил та допущення дисциплінарного проступку. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої етапі 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію". Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно з частиною першою, другою статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. За приписами статті 25 Закону № 580-VIII поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності, окрім іншого: користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу. Діяльність поліції, пов`язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України. Згідно з статтею 27 Закону № 580-VIII поліція має безпосередній оперативний (у тому числі автоматизований) доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Інформація про доступ до реєстру та бази (банку) даних повинна фіксуватися та зберігатися в автоматизованій системі обробки даних, включно з інформацією про особу, яка отримала доступ, та про обсяг даних, доступ до яких було отримано. Кожна дія особи щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів, передбачених статтями 25-27 цього Закону, фіксується у спеціальному електронному архіві інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якої отримано відомості. В електронному архіві фіксуються прізвище, ім`я, по батькові, посада та номер спеціального жетона (в разі наявності), вид отриманої інформації, реєстр, з якого отримувалася інформація, час отримання інформації та інші дані, необхідні для ідентифікації особи, яка отримувала інформацію з інформаційних ресурсів, реєстрів та баз (банків) даних. Відповідно до статті 28 Закону № 580-VIII поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації. Поліцейські та особи, які відповідно до цього Закону мають доступ до інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та інших інформаційно-комунікаційних систем (інформаційних ресурсів), несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації. Натомість в ході проведення відносно позивача службового розслідування було виявлено неодноразове використання ним даних інформаційних ресурсів не в службових цілях, що ним не спростовано. За приписами статей 59, 64 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Статут). Відповідно до частини першої, другої статті 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно з частиною третьою статті 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Разом з тим, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Статуту). Відповідно до статті 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За правилами статті 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до статті 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. За приписами частини першої, четвертої статті 26 Статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. Системний аналіз наведених норм, у взаємозв`язку зі встановленими судом обставинами справи, свідчить про їх дотримання відповідачем. Одночасно, аналіз наведених положень діючого законодавства є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Натомість позивачем не спростовано обставин порушення ним вимог пунктів 12, 13 та 14 розділу 3 Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від07.09.2017 № 757 при використанні службового автомобіля "Шкода Фабіа", н. з. НОМЕР_9 . За результатом системного аналізу письмових доказів у справі та правових позицій сторін суд дійшов висновку про те, що висновок службового розслідування, який став підставою для прийняття відносно позивача оскаржуваного наказу про звільнення, ґрунтується на комплексі обставин щодо протиправної поведінки позивача, а не тільки на обставинах, встановлених в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні 14.04.2022 № 52022000000000077, як зазначає позивач. При цьому такі обставини позивачем належними та допустимими доказами не спростовані. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що раніше до позивача вже застосовувалось дисциплінарне стягнення, яке ним не оскаржувалось. Статтею 19 Статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Пом`якшуючих обставин у поведінці позивача під час розгляду справи ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції не встановлено. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Відповідно до положень розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, окрім іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено, зокрема: розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом. Натомість наявними у справі доказами підтверджено неодноразове порушення позивачем наведених вимог Правил. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій. Від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини"). В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби. Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення інкримінованих позивачу порушень, позаяк зміст спірних правовідносин не вимагає наявність вироку суду та певного переліку доказів, які б доводили вину позивача саме у вчиненні кримінального правопорушення, а отже такі твердження жодним чином не свідчать про неправомірність дій Головного управління Національної поліції у м. Києві в межах даних правовідносин. Враховуючи зазначене, позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 07.10.2022 не підлягає задоволенню, позаяк є похідною від вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 06.10.2022 № 1019, у задоволенні якої цілком обґрунтовано відмовлено судом першої інстанції. З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень вимог чинних нормативно-правових актів в межах даної справи. Дослідивши зміст апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив даний спір у відповідності до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини. Позивачем в апеляційній скарзі не доведено протиправності дій чи рішення відповідача в межах спірних правовідносин, а відтак підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги - відсутні. Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить. Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним і скасування наказу - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: О.М. Ганечко Я.М. Василенко Повний текст постанови складено 16.05.2024.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»