Постанова 4824 № 752/14563/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 травня 2024 року справа № 752/14563/20 провадження № 22-ц/824/2756/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В. при секретарі: Савіцькій Д.А. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відповідачі: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Пац Євгенії Олегівни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року, постановлене під головуванням судді Колдіної О.О., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В : В липні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 13.04.2016 року, у розмірі 1 003 286,83 грн та судовий збір у розмірі 15 049,30 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 802031,06 гривень, що складаються з заборгованості по тілу кредиту, судовий збір в розмірі 12030,46 гривень. В іншій частині відмолено. Вподаній апеляційній скарзі представник банку просить рішення суду в частині відмови позовних скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що складає договір про надання банківських послуг. В подальшому відповідач ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг підписавши паспорт споживчого кредитування від 19.09.2018 року, отримав карту типу «Infinitе». Відтак, сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови. Вказує, що відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості, власний контррозрахунок не надано, судовово-економічні експертизи по справі не призначались. Зазначає, що розмір процентної ставки може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку. Відповідач із повідомленнями про незгоду із внесеними змінами не звертався та розірвання договору не ініціював. В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по нарахованим відсоткам суд першої інстанції виходив із відсутності погодження умов між сторонами щодо нарахування відсотків. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України не переглядається Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом АТ КБ «Приватбанк» посилалось на те, що ОСОБА_1 підписав заяву із позивачем від 13.04.2016 року з метою отримання банківських послуг. Відповідачем умови кредитного договору виконано не було, внаслідок чого у нього виникла заборгованість станом на 29.04.2020 рік у розмірі 1 003 286,83 грн, яка складається з: 802 031,06 грн - заборгованість за тілом кредитом 201 255,77 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження позовних вимог представником банку до позовної заяви додано розрахунок заборгованості, виписку з банківської картки, довідку про видачу банківських карток, анкету-заяву, інформацію про тарифи, витяг з Умов та правил надання банківських послуг. З анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» від 13.04.2016 року, слідує, що в ній зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, серію та номер паспорта, дату народження, ідентифікаційний код, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв`язку, тощо. Втім, анкета-заява не містить відомостей про те, що відповідач не лише ознайомився зі змістом Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а й отримав ці умови та правила, з якими він погодився. За відсутності у сторони цих стандартних умов та правил банку, які є невід`ємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в анкеті-заяві не викладені, сторона не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов, тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого частиною третьою статті 203 ЦК України. Витяг з Тарифів та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.04.2016 року шляхом підписання анкети-заяви. Відповідна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка врахована судом першої інстанції при вирішенні спору. Вимоги щодо стягнення відсотків в порядку ст. 1048 ЦК України позивачем заявлено не було. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості та власний контррозрахунок ним не надано звільняють від обов`язку позивача доводити свої позовні вимоги. Посилання скаржника на те, що в подальшому відповідач ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг підписавши паспорт споживчого кредитування від 19.09.2018 року колегія суддів відхиляє. Те, що відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, як підстава для задоволення позову банку, є необґрунтованим, так як Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) указав, що паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Тобто договір має бути укладено після, а не до підписання паспорту споживчого кредиту. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Пац Євгенії Олегівни залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді