Постанова 4824 № 2-3604/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 2-3604/12 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4157/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 лютого 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Рейнарт І.М. суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І. при секретарі Шпаковичу С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цигарьова Олександра Олександровича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 4 вересня 2023 року (суддя Коренюк А.М.) про заміну сторони у виконавчому провадженні по виконанню рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1 203 060грн 75коп. та 2 823грн судових витрат, а всього 1 205 883грн 75коп. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс». Постановою Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року визнано поруку за договором, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 22 травня 2008 року, припиненою. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2016 року визнано припиненою поруку за договором від 22 травня 2008 року, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 . У серпні 2023 року ТОВ «Інком-Фінанс» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на його правонаступника - ТОВ «Інком-Фінанс» у виконавчому листі № 2-3604/12, виданому Дарницьким районним судом міста Києва на ім`я ОСОБА_1 на примусове виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 1 203 060,75грн заборгованості за кредитним договором та 2 823грн судових витрат, а всього 1 205 883,75грн. Заявник зазначав, що на примусове виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва були видані виконавчі листи № 2-3604/12 від 14 листопада 2012 року про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором. 3 травня 2023 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Інком-Фінанс» був укладений договір факторингу, відповідно до пункту 1.1. якого до ТОВ «Інком-Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. На виконання пункту 1.3. договору факторингу від 3 травня 2023 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Інком-Фінанс» складений та підписаний акт приймання-передачі прав грошових вимог за формою, викладеною у додатку № 1, акт приймання-передачі реєстру боржників за формою, викладеною у додатку № 2, а також акт приймання-передачі документації за формою, викладеною у додатку №

3. Також, між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Інком-Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений 3 травня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним О.С. за реєстровим номером 519 та складено і підписано відповідні акти приймання документації до цього договору, а згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 3 травня 2023 року товариство є іпотекодержателем майна. Заявник посилався на те, що на дату подання заяви на офіційному сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня будь-яка інформація щодо виконавчих проваджень, відкритих на ім`я ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3604/12 від 14 листопада 2012 року, виданого Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення заборгованості у розмірі 1 205 88,75грн, тому на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України необхідно замінити стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 4 вересня 2023 року заяву задоволено, замінено сторону у виконавчому провадженні по виконанню рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року, яке набуло чинності, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором по боржнику ОСОБА_1 , з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс». У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Цигарьов О.О. просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Представник боржника зазначає, що суд першої інстанції не врахував правових позицій Великої Палати Верховного Суду, згідно яких за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження, відсутні підстави для процесуального правонаступництва, а у разі повернення виконавчого документу стягувачу без виконання та пропуск строків для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен порушити питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також представник боржника посилається на те, що суд першої інстанції розглянув заяву без врахування його клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із направленням ним адвокатського запиту до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою з`ясування наявності виконавчого провадження по виконавчому листі, виданому 14 листопада 2012 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а також чи існували такі виконавчі провадження у період з 14 листопада 2012 року по 1 вересня 2023 року, чим порушив принцип об`єктивності при розгляді заяви. Представник боржника зазначає, що згідно відповіді Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 5 вересня 2023 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 39794069 з примусового виконання виконавчого листа від 14 листопада 2012 року про солідарне стягнення заборгованості у сумі 1 205 883,75грн з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , у якому постановою заступника начальника відділу від 23 червня 2014 року виконавчий документ був повернутий стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Також у відділі перебувало виконавче провадження № 45097284, яке було відкрито постановою державного виконавця від 16 жовтня 2014 року, а постановою старшого державного виконавця від 21 квітня 2015 року виконавчий документ був повернутий стягувачу. Відомостей про повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання надано не було. Представник боржника вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, так як після 2015 року виконавчий документ до виконання не пред`являвся, заявник питання про поновлення строку не заявляє, тому відсутні правові підстави для задоволення його заяви про заміну сторони у виконавчому листі. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Інком-Фінанс» - Сичова А.О. просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що не володіючи інформацією щодо стадії виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року, товариство звернулось з відповідним запитом про надання такої інформації до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), однак отримало відмову в наданні відомостей, оскільки не було стороною виконавчого провадження. Представник ТОВ «Інком-Фінанс» зазначає, що звертаючись до суду із цією заявою, товариство не володіло інформацією про наявність відповідного виконавчого провадження, його стану, можливі підстави завершення виконавчого провадження у зв`язку з його закінченням або поверненням виконавчого документу стягувачу, строків на повторне пред`явлення виконавчого документу тощо, а тому фактично не могло разом із заявою про заміну стягувача його правонаступником поставити питання щодо відновлення виконавчого провадження, зокрема, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, або щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, у разі пропущення такого строку, через відмову державного виконавця у наданні заявнику інформації. Представник ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - адвокат Ковалевський Є.В. через кабінет в системі «Електронний суд» та представник ТОВ «Інком-Фінанс» - Сичова А.О. на електронну адресу суду надіслали клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Боржник ОСОБА_1 про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлялась за адресою, зазначеною у апеляційній скарзі, однак судова повістка-повідомлення повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с.132-134). Представник ОСОБА_1 - адвокат Цигарьов О.О. повідомлявся про день та час розгляду апеляційної скарги на вказану ним у апеляційній скарзі електронну адресу (с.с.135). Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Виходячи із вищезазначених норм процесуального права, ОСОБА_1 та її представник - адвокат Цигарьов О.О. вважаються належним чином повідомленими про день та час апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотання про його перенесення не подали. Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1 203 060грн 75коп. та 2 823грн судових витрат, а всього 1 205 883грн 75коп. (с.с.5-6). Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (с.с.14). Постановою Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року визнано поруку за договором, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 22 травня 2008 року, припиненою (с.с.9-11). Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2016 року визнано припиненою поруку за договором від 22 травня 2008 року, укладеним між ПІТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 (с.с.12-13). 3 травня 2023 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Інком-Фінанс» був укладений договір факторингу, відповідно до пункту 1.1. якого до ТОВ «Інком-Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором (с.с.15-16). На виконання пункту 1.3. договору факторингу від 3 травня 2023 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Інком-Фінанс» складений та підписаний акт приймання-передачі прав грошових вимог за формою, викладеною у додатку № 1, акт приймання-передачі реєстру боржників за формою, викладеною у додатку № 2, а також акт приймання-передачі документації за формою, викладеною у додатку № 3 (с.с.17-19). Також між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Інком-Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений 3 травня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним О.С. за реєстровим номером 519 (с.с.20) та складено і підписано відповідні акти приймання документації до цього договору (с.с.21), а згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 3 травня 2023 року товариство зареєстроване іпотекодержателем майна (с.с.22). Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Вектор Плюс» відступило ТОВ «Інком-Фінанс» право вимоги по кредитному договору боржника ОСОБА_1 , а відтак наявні правові підстави для заміни стягувача ТОВ «Вектор Плюс» його правонаступником - ТОВ «Інком Фінанс». Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав. У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 цього Закону). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України). Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії цивільного процесу. Частина 1 статті 442 ЦПК України визначає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 442 ЦПК). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначила, «що вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження». Так, частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу (статтею 442 ЦПК України ) з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України (статтею 55 ЦПК України) . У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу (статті 55 ЦПК України). Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (аналогічні положення містить частина п`ята статті 442 ЦПК України).» Звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником, ТОВ «Інком-Фінанс» зазначало, що на офіційному сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня будь-яка інформація щодо виконавчих проваджень, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , з примусового виконання виконавчого листа № 2-3604/12 від 14 листопада 2012 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 1 205 883,75грн, тому посилаючись на положення частини 5 статті 442 ЦПК України просило замінити стягувача у виконавчому листі, а не у виконавчому провадженні. На вказані обставини не звернув увагу суд першої інстанції та безпідставно прийняв судове рішення про заміну сторони у виконавчому провадженні. При цьому не врахувавши, що матеріали справи не містять інформації про наявність відкритого виконавчого провадження і заявник таких вимог не заявляв. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зазначено, «як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження. Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті. Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.» Звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 2-3604/12, ТОВ «Інком-Фінанс» не зазначило про наявність у нього оригіналу виконавчого документу. Згідно акту приймання-передачі документації до договору факторингу від 3 травня 2023 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» передало ТОВ «Інком-Фінанс» документи, що складають «кредитну справу» ОСОБА_1 за кредитним договором № 2706/0508/77-278 від 22 травня 2008року. Однак, у акті не зазначено чи був переданий оригінал виконавчого листа. Суд першої інстанції не з`ясував у заявника наявність у нього оригіналу виконавчого листа. Представником боржника суду першої інстанції була надана ксерокопія постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 6 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 39794163 по виконанню виконавчого листа № 2-3604/12 від 14 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 у солідарного порядку на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості у сумі 1 205883,75грн. Також представник боржника надав суду докази звернення 1 вересня 2023 року до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з приводу отримання інформації про виконавчі провадження, відкритті стосовно боржника ОСОБА_1 та просив відкласти розгляд справи до отримання відповіді на його запит. Відмовивши у задоволенні клопотання представника боржника, суд першої інстанції не з`ясував повно обставини даної справи, які необхідні для правильного вирішення заявлених вимог. Згідно відповіді Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 5 вересня 2023 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 39794069 з примусового виконання виконавчого листа від 14 листопада 2012 року про солідарне стягнення заборгованості у сумі 1 205 883,75грн з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , у якому постановою заступника начальника відділу від 23 червня 2014 року виконавчий документ був повернутий стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Також у відділі перебувало виконавче провадження № 45097284, яке було відкрито постановою державного виконавця від 16 жовтня 2014 року, а постановою старшого державного виконавця від 21 квітня 2015 року виконавчий документ був повернутий стягувачу. Відомостей про повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання надано не було (с.с.85). Колегія суддів визнала за можливе прийняти додані представником боржника до апеляційної скарги нові докази, оскільки про них було заявлено суду першої інстанції, однак суд безпідставно відмовив у наданні додаткового строку для їх пред`явлення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудовим спорах, постови суддів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) у разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Таким чином, оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена державним виконавцем 21 квітня 2015 року, то за приписами Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) стягувач мав право повторно пред`явити виконавчий лист до виконання до 21 квітня 2016 року. Проте, відомостей щодо повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання заявником суду не надано. Виходячи з вищевикладеного та враховуючи вищезазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду ТОВ «Інком-Фінанс» могло порушити питання про заміну стягувача у виконавчому листі у разі одночасного подання заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а у разі відсутності виконавчого листа, також заявивши вимоги про видачу дубліката виконавчого листа. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 також зазначила, « якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.» Отже, не надання суду першої інстанції відомостей про наявність у ТОВ «Інком-Фінанс» оригіналу виконавчого листа та не заявлення вимоги про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, оскільки такий виконавчий лист відсутній і не може бути пред`явлений до виконання. Доводи представника ТОВ «Інком-Фінанс» у відзиві на апеляційну скаргу, що товариство звернулося до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником з метою можливості подальшого звернення до державної виконавчої служби для отримання інформації щодо стану виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , не є п підставою для задоволення заяви, оскільки це суперечить нормам матеріального та процесуального права. Колегія суддів зазначає, що укладаючи договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , ТОВ «Інком-Фінанс» мало можливість з`ясувати у ТОВ «ФК «Вектор Плюс» питання про місце знаходження виконавчого листа, про наявність відкритого виконавчого провадження, а також іншу інформацію, необхідну для виконання судового рішення у примусовому порядку на підставі Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції при постановленні ухвали неповно з`ясовані обставини справи, не оцінені надані докази, неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цигарьова Олександра Олександровича задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 4 вересня 2023 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким у заяві Товариства з обмеженою відповідальність «Інком-Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 травня 2024 року. Суддя-доповідач І.М. Рейнарт Судді Г.М. Кирилюк Т.І. Ящук