Постанова 4824 № 761/5643/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 761/5643/23 Апеляційне провадження № 33/824/3258/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536грн 80коп. Постановою судді визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 28 січня 2023 року о 22 год. 05 хв. по пр-т. Перемоги у м. Києві керував транспортним засобом «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння в установленому законом порядку було проведено за допомогою приладу «Drager Alcotest-7510», результат тесту 0,31 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що судом першої інстанції не було надано оцінку тому, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначав про те, що не вживав алкоголь протягом останніх 72 годин та не погоджується із результатом тесту за допомогою приладу «Drager Alcotest-7510». За таких обставин працівники поліції були зобов`язані доставити ОСОБА_1 до медичного закладу «Соціотерапії» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак цього зроблено не було. Суд, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Конюшка Д.Б., які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , в повній мірі не дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджується належними доказами. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 367474 від 28 січня 2023 року, відеозаписом з боді-камери, чеком Drager, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому наявний підпис ОСОБА_1 про згоду з результатами тесту. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 367474 від 28 січня 2023 року, в цей же день о 22 год. 05 хв. по пр-т. Перемоги в м. Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford Mustang», д/н НОМЕР_1 , спричинив ДТП, при цьому мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора «Драгер» 7510. Результат огляду 0,31‰, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення та зазначив, що не вживав алкоголь 72 години, навіть більше, тому не розуміє, чому показало 0,31 проміле. З результатом не згоден. До протоколу працівниками поліції були долучені: чек "Драгер" з результатом огляду та підписом ОСОБА_1 (с.с. 3); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому наявний підпис ОСОБА_1 про згоду з результатами (с.с. 4); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (с.с. 5); відеозапис з боді-камери 472260. Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Відповідно до приписів п. п. 1.3, 1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. При цьому, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України). Вимогами п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп`яніння, та фіксація проведення такого огляду відповідно до вимог законодавства і його результати. Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ). Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3). За змістом статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Пунктом 6 Порядку визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. З переглянутого відеозапису, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що при спілкуванні працівників поліції із ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння у нього виявлено не було, а підставою для проведення огляду на стан сп`яніння стало вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Також з відеозапису вбачається, що після оголошення результату тесту ОСОБА_1 не висловлював свою згоду з його результатами, заперечуючи, що вживав алкогольні напої. Однак, працівником поліції, який проводив огляд на стан алкогольного сп`яніння, не було роз`яснено ОСОБА_1 його право пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я у разі не згоди з результатами огляду, який був проведений працівником поліції на місці події. Отже, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений працівником поліції з порушенням вимог ст. 266 КУпАП,Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а відтак є недійсним. З приводу наявності підпису ОСОБА_1 на акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суддя першої інстанції не звернув увагу на те, що на відеозаписі зафіксовано, що пропонуючи ОСОБА_1 поставити підпис в акті огляду, працівник поліції зазначив, що він ставить підпис біля зазначення його прізвища, імені та по батькові у підтвердження того, що був проведений огляд, однак, не роз`яснив ОСОБА_1 , що своїм підписом він підтверджує свою згоду з результатами огляду. При цьому необхідно врахувати, що зазначені документи підписувалися ОСОБА_1 у темряві, при світлі ліхтариків і ОСОБА_1 не була надана можливість їх прочитати, а їх зміст йому оголошував працівник поліції, який не виконав свої обов`язки у повному обсязі, не роз`яснивши дійсний зміст документів, які підписував ОСОБА_1 , а також його права та наслідки вчинення ним відповідних дій. Вищевикладене свідчить про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, працівником поліції були допущенні порушення норм діючого законодавства, а також не були дотримані права ОСОБА_1 . Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не надано суду належних та достатніх доказів у підтвердження того, що останній керував транспортним засобом у стані сп`яніння і його огляд на стан сп`яніння був проведений з дотриманням вимог діючого законодавства. Таким чином апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що огляд ОСОБА_1 працівником поліції був проведений у визначеному законодавством порядку. Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року, «Лауко проти Словаччини» від 2 вересня 1998 року). У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_1 щодо порушення ним п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, оскільки в його діях склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі. Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Виходячи з того, що у результаті апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича задовольнити. Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт