Постанова 4820 № 686/13441/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/13441/23 Провадження № 22-ц/4820/957/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., секретар судового засідання Дияк Я.А. за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2024 року (суддя Продан Б.Г.). Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позову зазначала, що з 2005 року оформила заявку на укладення договору про надання банківських послуг з АТ КБ «ПриватБанк» та погодилась на запропоновану умови, з вказаного часу є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», користується послугами банку, зокрема карткою для виплат та кредитною карткою. При оформленні договору про надання банківських послуг з АТ КБ «ПриватБанк» позивачем було зазначено фінансовий номер НОМЕР_1 , який є дійсним і на час подачу позову. З 11.12.2014 ОСОБА_1 являється внутрішньо-переміщеною особою. Вказувала, що 14.09.2022 близько 11 год 46 хв. невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці шахрайським способом, під приводом надання матеріальної допомоги переселенцям, через Telegram-канал заволоділа її грошовими коштами, які знаходилися на кредитній картці НОМЕР_2 в розмірі 97116,24 грн. Зазначала, що через гіперпосилання в Telegram-каналі вона авторизувалась на сайті Приват24 та підтвердила вхід на сайт через гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700. Оскільки авторизація через гарячу лінію НОМЕР_3 на сайті Приват24 не відбулася, позивач перейшла в додаток Приват24 на мобільному телефоні. В той же ж час позивач в додатку Приват24 виявила списання кредитних коштів за десятьма транзакціями на суму 97116,24 грн. Позивачка зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 та за допомогою оператора заблокувала рахунок. Посилалась на те, що не надавала стороннім особам свою кредитну картку та пароль до неї, нікому не називала будь-які дані, що стосуються кредитного рахунку та кредитної картки. Зверталась до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення шахрайських дій щодо неї, досудове слідство триває. Також зазначала, що жодних усних чи письмових розпоряджень АТ КБ «ПриватБанк» для проведення списання грошових коштів з її кредитного карткового рахунку не надавала, підстави для перерахування коштів, встановлені законом чи договором, між сторонами на момент проведення їх списання були відсутні. З урахуванням викладеного вище та заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним самовільне перерахування грошових коштів в сумі 97116,24 грн з карткового рахунку НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), відкритому на ім?я ОСОБА_1 , яке відбулось 14 вересня 2022 року без згоди позивача ОСОБА_1 ; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити на картковому рахунку НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_5 ), відкритому на ім?я ОСОБА_1 , списані 14 вересня 2022 року грошові кошти в сумі 97116,24 грн; зобов?язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати штрафні санкції (відсотки, пеню), нараховані за наслідками проведення операцій з перерахування 14 вересня 2022 року грошових коштів в сумі 24957,12 грн (станом на 01 травня 2023 року) на картковому рахунку НОМЕР_2 (IBAN- НОМЕР_5 ), відкритому на ім?я ОСОБА_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що при оформленні договору про надання банківських послуг з АТ КБ «ПриватБанк» позивачем було зазначено дійсний мобільний номер НОМЕР_1 та довірений пристрій PHONE IPHONE 12.1, за яким ідентифікується клієнт, як споживач банківських послуг. 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 перейшовши з мобільного телефону за гіперпосиланням з Telegram-каналу на сайт, ззовні схожий на офіційний сайт АТ КБ «ПриватБанк», скориставшись кнопкою «Вхід» ввела свій фінансовий номер телефону та чекала з`єднання з роботом Приват Банку для авторизації на сайті. Та в процесі користування кредитною карткою без згоди позивачки невідомими особами з недостовірного пристрою PHONE ASUS_Z01QD|ASUS було знято грошові кошти в сумі 97116,24 грн. В той час ОСОБА_1 виявила списання грошових коштів за транзакціями. Вважає, що в момент авторизації з недовіреного пристрою та під час списання коштів служба безпеки банку мала б зупинити підозрілі транзакції під час моніторингу операцій та за фінансовим номером телефону з`ясувати у ОСОБА_1 факт підтвердження списання клієнткою коштів її карткового рахунку. В свою чергу, працівниками банку вказані дії були проігноровані в частині моніторингу операцій по рахунку клієнта. ОСОБА_1 подавала заявку до банку на опротестування транзакцій, проте, банком була надана відповідь про відмову у опротестуванні банківських операцій та повернення коштів на картку, мотивуючи тим, що вхід у Приват24 був здійснений під авторизацію клієнта (позивачки) використовуючи фінансовий номер телефону. Зазначено банком також, що при даній процедурі клієнт вводить своє ім`я користувача і пароль та входить у Приват24. Банком було проведено службову перевірку по картці № НОМЕР_4 , яка була проведена банком на свою користь, відповідальність за всі дії була повністю перекладена на скаржницю, при цьому судом першої інстанції при ухваленні рішення також не вбачалося жодної вини з боку банку. При ухваленні оскаржуваного рішення судом не брався до уваги доказ у вигляді аудіозапису, який був наданий банком на CD-диску, де ОСОБА_1 повідомила працівницю CALL - центру ПриватБанку за телефоном НОМЕР_3 про непідтвердження нею проведених транзакцій. Крім того, судом не досліджено відповідь банку по довірених пристроях, логінах та паролях в додатку Приват24, яка підтверджує 14.09.2022 авторизацію з недовіреного пристрою Phone ASUS_Z01QD. Скаржниця звертає увагу, що жодних усних чи письмових розпоряджень АТ КБ «Приватбанк» для проведення списання грошових коштів з її кредитного карткового рахунку не надавала, рішення суду для проведення такого списання грошових коштів судами України з рахунку не приймалися, інші підстави для перерахування коштів між сторонами на момент проведення їх списання були відсутні. Просила врахувати, що жодних розпоряджень на списання грошових коштів не надавала, тому вважає, що не повинна нести відповідальності за такі операції, оскільки не порушувала Умов та правил надання банківських послуг, не розкривала відомостей, які містять банківську таємницю жодній особі (PIN-код до картки та CVV-код) та користувалась послугами банку з лише з довіреного пристрою. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що 11.12.2014 на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» (IBAN НОМЕР_5 , Угода №SAMDN52000070700061). Першочергово ОСОБА_1 видано картку № НОМЕР_2 , згодом здійснено перевипуск картки та отримано позивачкою картку № НОМЕР_4 (а.с. 60). При оформленні договору про надання банківських послуг з AT КБ «ПриватБанк» позивачем було зазначено фінансовий номер НОМЕР_1 . З банківської виписки по картці/рахунку позивачки вбачається, що з платіжної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (№ НОМЕР_4 ) (IBAN НОМЕР_5 ) через програму Приват24 14 вересня 2022 року об 11.45-11.46 відбулося списання грошових коштів в сумі 9643 грн, 9641 грн, 9644 грн, 9744 грн, 9846 грн, 9693 грн, 9795 грн, 9947 грн, 9703 грн, 5725 грн, на загальну суму 93381 грн та з урахуванням комісії в сумі 3735,24 грн, всього - 97116 грн 24 коп. (а.с. 12). Кошти з картки № НОМЕР_4 були списані через сторонній сервіс (термінал № НОМЕР_6 , мерчат NovaPay) шляхом ручного введення номера карти, терміну дії та CVC-коду карти, з підтвердженням пароля 3d-secure який надсилався в додаток Приват24, що підтверджується хронікою операцій (а.с. 68). Авторизацію в Приват24 позивачки за 14.09.2022 була підтверджена особисто нею, до того як були здійснені транзакції. Для підтвердження авторизації надходив IVR дзвінок на номер НОМЕР_1 , і ОСОБА_1 підтвердила, натиснувши «1» (а.с. 68-69). Після авторизації були здійснені перекази коштів. 14 вересня 2022 року по факту вчинення шахрайства ОСОБА_1 звернулась з заявою до Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області про вчинення відносно неї кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 190 КК України, внаслідок чого було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022243460000594, розпочато досудове слідство, яке триває досі. Згідно з відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120222434600000594, 14.09.2022 за заявою ОСОБА_1 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом, що невстановлена особа, 14.09.2022 близько 11.46 год. шахрайським способом, шляхом обману, під приводом надання матеріальної допомоги переселенцям через Telegram-канал, заволоділа грошовими коштами, які зняті з банківської картки ОСОБА_1 (а.с. 13). За змістом ухвали від 21 вересня 2022 року слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/19946/22, в ході досудового розслідування встановлено, що 14.09.2022 близько 11.40 год., потерпіла ОСОБА_1 на Telegram-каналі The Uniting for Ukraine (щодо допомоги переселенцям з України) перейшла на посиланням https: ІНФОРМАЦІЯ_1 , де ввела свій номер телефону та пароль мобільного додатку Приват24, після чого відбувся дзвінок від Приват24 (підтвердження входу), який потерпіла підтвердила (а.с. 73-74). Вказані обставини підтверджуються і самою позивачкою. В той же час ОСОБА_1 в додатку Приват24 виявила списання кредитних коштів за 10 (десятьма) транзакціями на суму 97 116,24 грн. та зателефонувала на гарячу лінію AT КБ «Приватбанк» за номером клієнтської підтримки 3700 та за допомогою оператора заблокувала рахунок. 21 вересня 2022 року позивач написала та подала засобами електронного зв`язку до АТ КБ «ПриватБанк» заяву на опротестування банківської операції, яка була здійснена 14 вересня 2022 року невстановленою особою. Проте, банком відмовлено у задоволенні вимог позивачки з повідомленням про відсутність правових підстав. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що втрата грошей сталася через власну необачність позивачки по захисту власних персональних даних і коштів, своїми діями ОСОБА_1 фактично сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, які дають змогу ініціювати платіжні операції, що дає підстави для відповідальності користувача за проведені платіжні операції. Крім того, позивачем не надано доказів, що кошти були списані без законних підстав та банком порушено правила розрахункових операцій. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(стаття 509 ЦК України). Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Згідно з пп. 146, 148 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Національного банку України від 29.07.2022 №164, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян. За приписами ст.ст. 1066,1068 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 не довела здійснення банком неналежного чи помилкового переказу, порушення банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та тієї обставини, що банком здійснено недозволені або некоректно виконані платіжні операції, чи вчинено їх без розпорядження та без волевиявлення позивачки. Вказані обставини в сукупності свідчать про недоведеність наявного порушення прав позивачки ОСОБА_1 з боку відповідача АТ КБ «ПриватБанк» при здійсненні 14.09.2022 платіжних операцій і, відповідно, відсутність підстав для зобов`язання його поновити залишок коштів на рахунку в розмірі, який існував на час здійснення цих операцій, та зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції. А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог. При ухваленні рішення суд першої інстанції помилково послався на Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 №705, проте, це не призвело до неправильного вирішення справи по суті. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що в момент авторизації з недовіреного пристрою та під час списання коштів служба безпеки банку мала б зупинити транзакції під час моніторингу операцій та за фінансовим номером з`ясувати у ОСОБА_1 факт підтвердження списання, оскільки за матерілами справи для підтвердження авторизації з банку надходив IVR дзвінок на номер НОМЕР_1 , і ОСОБА_1 здійснила підтвердження. Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо не дослідження та ненадання належної оцінки усім доказам у справі, з огляду на те, що відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 травня 2024 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай