LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/9534/23

від 14.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9534/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2024, суддя суду першої інстанції Конишевої О.В., прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/9534/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.10.2023 року №3407 про відмову ОСОБА_1 у включенні до його трудового стажу періоду його роботи з лютого 1976 року по травень 1979 рік у колгоспі «Знам`я комунізму»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати в трудовий стаж ОСОБА_1 періоди його роботи з лютого 1976 по травень 1979 року на підставі: архівної довідки про заробітну плату для розрахунку пенсії від 05.10.2021 року №0220/214, архівної довідки від 05.10.2021 року №0220/215 та довідки від 05.10.2021 року №0220/216. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.10.2023 року №3407. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з лютого 1976 по травень 1979 року на підставі архівної довідки про заробітну плату для розрахунку пенсії від 05.10.2021 року №0220/214, архівної довідки від 05.10.2021 року №0220/215 та довідки від 05.10.2021 року №0220/216. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до пункту 11 Порядку, враховуючи відсутність показань свідків про спільну з заявником роботу у 1976-1979 роках, а також відсутність записів у трудовій книжці про роботу у зазначений період відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у 1976-1979 роках у колгоспі Знамя Коммунизма. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності з 30.05.2019. 06.02.2023 позивач звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії із заявою, відповідно до Порядку № 18-1 з додаванням всіх наявних у позивача документів, з проханням розглянути його заяву про підтвердження стажу роботи у колгоспі Знам`я комунізму з 1976 по 1979 роки. 22.02.2023 за результатами розгляду звернення від 06.02.2023 відповідачем листом від 22.02.2023 № 2356- 2082/К-02/8-0800/23 надано відповідь, яким роз`яснено, що відсутні законні підстави для зарахування до стажу роботи періодів роботи в колгоспі на підставі наданих довідок від 05.10.2021 року №№02-20/215, 02-20/216, виданих республікою Крим. Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині не включення до трудового стажу позивача періоду його роботи з 1976 року по 1979 рік у колгоспі Знам`я комунізму звернувся з позовом до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі №280/1567/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.02.2023 про підтвердження стажу роботи; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2023 про підтвердження стажу роботи на засіданні комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі №280/1567/23, рішенням Комісії про Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.10.2023 року №3407 позивачу відмовлено в підтвердженні його стажу роботи та зазначено, що Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок) визначено процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території). Відповідно до пункту 11 Порядку, враховуючи відсутність показань свідків про спільну з заявником роботу у 1976- 1979 роках, а також відсутність записів у трудовій книжці про роботу у зазначений період відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у 1976- 1979 роках у колгоспі Знамя Коммунизма. Позивач вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду із вказаним позовом. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що документи надані позивачем, а саме архівна довідка про заробітну плату для розрахунку пенсії від 05.10.2021 року №0220/214, архівна довідка від 05.10.2021 року №0220/215 та довідка від 05.10.2021 року №0220/216 мають бути враховані органами Пенсійного фонду України. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-V страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За положеннями частини другої статті 24 Закону №1058-V страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМ України. Відповідно до п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Крім того, відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310 (далі Основні положення), основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника. У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ. В довідці вказується, з якого року колгоспник є членом колгоспу і скільки років працював у колгоспі. Крім цього, для підтвердження стажу роботи в колгоспі приймаються довідки архівних установ. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивача не містить записів про період роботи позивача в колгоспі «Знам`я комунізму» (АР Крим), а також позивачем не було надано трудову книжку колгоспника. В свою чергу, на підтвердження стажу роботи в колгоспі, позивачем було подано архівні довідки від 05 жовтня 2021 року № 0220/214, № 0220/215 та № 0220/216, які видані установою, яка знаходиться на тимчасово окупованій території в АР Крим. Так, щодо прийнятності наведених довідок, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Разом з цим, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. В свою чергу, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеним в постановах від 02.10.2018 року по справі № 569/14531/16-а, від 23.12.2019 року по справі № 235/2773/17, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Враховуючи викладене колегія судів вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці. Відтак, з огляду на вказані правові приписи та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.10.2023 року №3407 про відмову в перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню з зобов`язанням Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з лютого 1976 по травень 1979 року на підставі архівних довідок про заробітну плату для розрахунку пенсії від 05.10.2021 року №0220/214, архівної довідки від 05.10.2021 року №0220/215 та довідки від 05.10.2021 року №0220/216. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року в адміністративній справі №280/9534/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»