Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5273/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2024 року справа №200/5273/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 р. у справі №200/5273/23 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просила: - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року та заробітної плати за період з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року та, як наслідок, не проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2023 протиправними; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 01 квітня 2023 року відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року, а також заробітної плати за період з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року позов задоволено. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року та заробітної плати за період з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року та як наслідок не проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2023, - протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 01 квітня 2023 року відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року, а також заробітної плати за період з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що із заявами щодо перерахунків пенсій відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 ОСОБА_1 з 01.04.2023 до органів Пенсійного фонду України не зверталась. Станом на 01.04.2023 у позивача відсутні 24 місяці страхового стажу. До страхового стажу неможливо зарахувати стаж та заробіток за періоди з 01.07.2015 по 31.07.2020 та з 01.04.2021 по 28.02.2023, оскільки відсутня плата внесків до ДПС України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Костянтинівка) з 20.04.2007р. як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Як вбачається із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07 вересня 2023 року позивачу роз`яснено, що з 20.04.2007р. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до даних електронної пенсійної справи страховий стаж враховано по 31.03.2021р., що складає 21 рік 11 місяців 18 днів. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складає 0,21917. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період з 01.07.1989 по 30.06.1994 та з 01.08.2020 по 31.03.2021 за даними персоніфікованого обліку, і її розмір з 01.03.2023 становить 7008,79 грн. (7405,03 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки з коефіцієнтами підвищення х 0,94649 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії станом на 01.03.2023р. складає 2500,00 грн., в тому числі: розмір пенсії за віком ст. 27 (7008,79 грн х 0,21917) - 1536,12 грн.; доплата за понаднормативний стаж (ст.28 ч.1абз.2) (за 1 років) 10,74 грн.; доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093 грн) 546,14 грн.; компенсаційна виплата 70-ти річним (300) 300 грн.; доплата 70-ти річним 107,00 грн. Як підставу неврахування до страхового стажу періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року а також не врахування заробітної плати за цей період та не здійснення перерахунку, відповідач посилається на те, що роботодавцем не в повному обсязі сплачені внески за цей період. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванння№1058-ІV ( далі Закон№1058-ІV). Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV визначено, що якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Подібні за змістом положення містяться Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правлінняПенсійного фонду України 18 травня 2018 року № 10-1, (далі - Порядок №10-1), відповідно до пункту 3 якого перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; 2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії. Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію. Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії. Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до статті 21 Закону № 1058-IV облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; органів доходів і зборів; роботодавців; фізичних осіб; органів реєстрації актів громадянського стану; державної служби зайнятості; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; компанії з управління активами; зберігача; інших підприємств, установ, організацій та військових формувань. Згідно статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" реєстр застрахованих осіб являє собою автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами. На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються такі відомості: 1) умовно-постійна частина картки: номер посвідчення застрахованої особи; прізвище, ім`я та по батькові на момент подання відомостей до Пенсійного фонду; дата народження; стать; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія, номер і назва документа, з якого взяті відомості до персональної облікової картки; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть; 2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування: ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера); рік, за який внесено відомості; розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць; позначка про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування; сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05 лютого 2021 року № 1217-IX (набрав чинності 10.06.2021 року), облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Поряд з цим, згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1058 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637» чинної на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. В матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивачки від 25.09.1970 року, яка містить, зокрема, наступну запис: №12 22.12.14 Приватний підприємець ОСОБА_2 прийнята на посаду начальника відділу кадрів. Запис про звільнення у трудовій книжці відсутній. Проте, наведений запис не відповідає вимогам, встановленим п. 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників , затв. наказом Міністерства праці України ,Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 17серпня1993р. за N

110. В матеріалах справи також містяться довідки форми ОК-5, зокрема, довідка ОК-5 сформовано засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 19.03.2023р., у якій за кодом 2616722146 ОСОБА_2 містяться наступні відомості : 2014 рік грудень - 18270.00 грн., сплачено страхові внески; 2015 рік - січень-червень 2015р. - 18270.00 грн., сплачено страхові внески; липень-серпень по 18270.00 грн. страхові внески не сплачено; вересень-грудень - 20670 грн. страхові внески не сплачено; 2016 рік- січень-грудень по 20670 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено; 2017 рік- січень-квітень по 40000 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено, травень-листопад по 42100 грн. кожен місяць страхові внески не сплачено, грудень 44050 грн. страхові внески не сплачено; 2018 рік січень-грудень по 55845 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено; 2019 рік січень-грудень по 62595 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено; 2000 рік січень-серпень по 70845 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено, вересень-грудень по 75000.00 грн. страхові внески не сплачено; 2021 рік січень-листопад по 90000 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено, грудень 97500 грн. страхові внески не сплачено; 2022 рік січень- грудень 97500 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено. Згідно довідки ОК-5 сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 13.08.2023 р. за кодом 2616722146 ОСОБА_2 містяться наступні відомості за 2023 рік - січень-червень по 97500 грн. кожен місяць, страхові внески не сплачено. Отже, з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що ОСОБА_2 , яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), у період 2015 - 2023 р. страхові внески за позивачку не сплачувало, причини означеного сторонами не повідомлялись, на розсуд суду не виносились. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з урахуванням встановлених вище обставин, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок пенсії за віком з 01 квітня 2023 року відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року, а також заробітної плати за період з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає у задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 р. у справі №200/5273/23 - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024р. у справі №200/5273/23 - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року та заробітної плати за період з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року та, як наслідок, не проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2023; зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за віком з 01 квітня 2023 року відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року, а також заробітної плати за період з 22 грудня 2014 року по 28 лютого 2023 року відмовити. Повне судове рішення 16 травня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Геращенко