Ухвала КАС ВС № 380/11887/23

УХВАЛА 15 травня 2024 року м. Київ справа №380/11887/23 адміністративне провадження № К/990/16572/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №380/11887/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: 29.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у вказаній справі, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Рибачук А.І. Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.05.2024 №537/0/78-24, у зв`язку з відрядженням судді Рибачука А.І. за допомогою автоматизованої системи документообігу суду здійснено заміну судді Рибачука А.І. у цій справі. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г. Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та матеріалів касаційної скарги, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023, що залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за періоди його роботи в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярск»: з 13.07.2004 по 19.02.2005, з 21.04.2005 по 25.11.2005, з 21.01.2006 по 27.05.2006, з 13.06.2006 по 07.10.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 30.10.2017, з 22.11.2017 по 15.03.2019 та з 26.03.2019 по 12.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 21.11.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярск»: з 13.07.2004 по 19.02.2005, з 21.04.2005 по 25.11.2005, з 21.01.2006 по 27.05.2006, з 13.06.2006 по 07.10.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2012 по 30.10.2017, з 22.11.2017 по 15.03.2019 та з 26.03.2019 по 12.04.2019 згідно з довідками Акціонерного товариства «Полюс Красноярск» про заробітну плату: від 12.04.2011 №281, від 12.04.2011 №280, від 02.04.2018 №00000000142, від 02.04.2018 №00000000142, від 10.06.2020 №000000231 та від 14.02.2022 №000000133, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке. Предметом оскарження в даній справі бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії позивача заробітної плати (доходу) за періоди роботи. Згідно частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження. Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Так, у своїй касаційній скарзі заявник покликається на положення пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки такі посилання мають загальний характер, притаманні кожній аналогічній справі та зводяться до цитування вказаної норми. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №380/11887/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.Ю. Бучик Суддя Т.Г. Стрелець