Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/425/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/425/24 пров. № А/857/4717/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., з участю секретаря Березюка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,- суддя в 1-й інстанції Дору Ю.Ю., час ухвалення рішення 08.02.2024 року, місце ухвалення рішення м.Ужгород, дата складання повного тексту рішення 08.02.2024 року, в с т а н о в и в : Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що листом від 27.06.2023 року № 0700-0504-5/33992 Головне управління повідомляло відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року №260/5600/22 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Пенсія позивача була перерахована з 01.04.2023 року з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/5600/22 та Постанов №118 та №168, яка виплачується у розмірі визначеному станом на 01.04.2019 року в сумі 20 982,85 грн.. Нарахована заборгованість за минулий період облікована в електронній пенсійній справі та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, рішення Закарпатського окружного адміністративного від 20 лютого 2023 року по справі № 260/5600/22 виконано згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених зобов`язань. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи, розгляд справи проведено у їхній відсутності без фіксації процесу технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено, що 20 лютого 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/5600/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 10 від 17.08.2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України, без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії. Вказане рішення набрало законної сили 22.03.2023 року. 22.06.2023 було відкрито виконавче провадження №72100234 на підставі виконавчого листа № 260/5600/22 виданого 13.06.2023 року Закарпатським окружним адміністративним судом згідно якого зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 10 від 17.08.2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України, без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії. Листом від 27.06.2023 року №0700-0504-5/33992 Головне управління повідомило відповідача, що стягувачу виконано перерахунок пенсії 27 березня 2023 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 по справі №260/5600/22. З 01 квітня 2023 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення. Нарахована заборгованість в розмірі 170199,83 грн за період з 01.04.2019 по 31.03.2023 облікована в Пенсійному фонді України та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. 23.11.2023 до державного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром, оскільки пенсія без обмеження становить 25511,45 грн., а фактично виплачується 20982,85 грн. та надано виписку по картковому рахунку за період грудень 2023 та січень 2024. На вимогу державного виконавця від 23.11.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано копію протоколу перерахунку пенсії з 01 квітня 2023 за пенсійною справою стягувача ОСОБА_1 15.01.2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білицем В.О. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/5600/22 без поважних причин. Положеннями ст.370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ). Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами. Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП№72100234 з примусового виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданого 13.06.2023 у справі №260/5600/22 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 10 від 17.08.2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України, без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії. Як видно з матеріалів виконавчого провадження, у встановлений виконавцем строк до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформація про виконання боржником рішення суду не надходила. 23.11.2023 стягувач подав заяву про те, що рішення суду боржником не виконується. На вимогу державного виконавця від 23.11.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано копію протоколу перерахунку пенсії з 01 квітня 2023 за пенсійною справою стягувача ОСОБА_1 . Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що підсумок пенсії стягувача ОСОБА_1 з надбавками складає 25511,45 грн, разом з тим, з урахуванням максимального розміру пенсії такий склав 20982,85 грн. Окрім цього, згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 розмір пенсії стягувача складав у розмірі 20982,85 грн. На підставі викладеного слідує, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 по справі №260/5600/22 ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023 року згідно якого підсумок пенсії склав 25511,45 грн, разом з тим, позивачем застосовано обмеження максимальним розміром пенсії стягувача у розмірі 20982,85 грн, що також підтверджується випискою по картковому рахунку стягувача. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що у строк, визначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження боржник не надав будь - яку інформацію про виконання рішення суду а також належні докази такого виконання. З огляду на це, державний виконавець правомірно застосував до боржника штраф в сумі 5100 грн. за невиконання рішення без поважних причин. Колегія суддів не погоджується з доводами позивача щодо того, що рішення суду позивачем виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки № 10 від 17.08.2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України, без обмеження її максимальним розміром згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5600/22, а з 01 квітня 2023 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється у розмірі 20 982,85 грн. з урахуванням вищенаведеного судового рішення, оскільки у справі №260/5600/22 судом було зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 10 від 17.08.2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України, без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії. Як вбачається зі змісту рішення суду, у ньому не зазначалась будь-яка гранична дата, до якої перерахунок пенсії стягувача повинен був проводитись без обмеження її максимальним розміром, тобто зобов`язальна частина рішення містила початкову дату проведення перерахунку без обмеження максимального розміру пенсії без часового обмеження в майбутньому. Суд зазначає, що на дату прийняття спірної постанови про накладення штрафу боржник не надав виконавцеві належні докази виконання виконавчого документа у спосіб та у порядку, визначеному рішенням суду. Наведене свідчить про невиконання позивачем вказаного рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 15.01.2024 року ВП № 72100234. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 р. взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правомірно, з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 15.01.2024 р. ВП № 72100234 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 260/425/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 15 травня 2024 року.