Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/30843/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2024 р. Справа № 520/30843/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 (головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В.) по справі № 520/30843/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову № 262840018341 від 12.09.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування стажу за період роботи з 01.05.1995 р. по 05.02.2006 р., ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати період роботи з 01.05.1995 р. по 05.02.2006 р., за списком № 2 відповідно до розділу XXVII постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 року, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 2, ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2147,20 грн. 20 коп. судового збору з ГУ ПФУ в Харківській області та ГУ ПФУ в м. Києві солідарно по 1073,60 грн. з кожного. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову № 262840018341 від 12.09.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке полягає у відмові призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування стажу за період роботи з 01.05.1995 по 05.02.2006, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.05.1995 р. по 05.02.2006 р., за Списком № 2 відповідно до розділу XXVII постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 року, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та з урахуванням висновків суду у цій справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області . ГУ ПФУ в Харківській області не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що правомірно відмовило в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах за списком №2 , оскільки позивач має страховий стаж 18 років 11 місяців 03 дні, який є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, пільговий стаж відсутній. Зазначає, що пенсійним органом правомірно не зараховано період роботи позивача з 01.05.1995 по 05.02.2006 згідно трудової книжки від 13.09.1984 НОМЕР_1 та довідки №1206-6, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Таким чином, до загального страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РФСР по 31 грудня 1991 року. Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 05.09.2023 ОСОБА_1 , по досягненні 57 років, наявності страхового стажу 18 років 11 місяців 03 дні та пільгового стажу за Списком № 2, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. 12.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №262840018341 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недосягненням пенсійного віку відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем зазначено, що вік заявника 57 років, страховий стаж особи становить 18 років 11 місяців 03 дні, стаж роботи за списком № 2, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії. Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 12.09.2023 №262840018341 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції, з посиланням на дискреційні повноваження, вважав, що належним способом захисту прав є зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2023 з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні, та прийняти відповідне рішення. В частині зобов`язання призначити пенсію відмовив в задоволені позову. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі по тексту - Закон №1058-IV). Відповідно до ч.ч.1 , 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Згідно ч.4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. 1 і 3 - 13 цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. Отже, для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються); виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України; підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць. Так, ст. 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. В силу п. 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Згідно з п. 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку. Відповідно до п. 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637(далі - Порядок №637). Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах (за списком №2) відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення для чоловіків є": - досягнення віку 55 років при страховому стажі роботи не менше 29 років , з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; - встановлення факту перебування особи на посаді та виконання робіт зі шкідливими і важкими умовами праці, а також документальне підтвердження відповідних умов праці. Судом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2, до якої додав, зокрема, копію трудової книжки та довідку №1206-6 від 27.02.2006р.ВАТ «Мостотрест». За наслідками розгляду заяви та документів, рішенням пенсійного органу відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав відсутності необхідного стажу. При цьому, відповідачем не зараховано позивачу до страхового стажу періоди роботи в росії з 01.05.1995р. по 05.02.2006р. з підстав припинення участі Російської Федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності рішення пенсійного органу. Відповідно до законодавства основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надана позивачем як до пенсійного органу, так і до суду трудова книжка позивача містить записи про його роботу в спірний період на посадах, які дають право на призначення пільгової пенсії, а саме: з 01.05.1995 по 05.02.2006 монтажником по монтажу стальних ж.б.к., 5 разряд у ВАТ «Мостотрест»; Трудова книжка позивача заповнена відповідно до вимог Інструкції №58 та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких позивач прийнятий на таку роботу. Окрім того, записи засвідчені відтиском печаток підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави зазначені пенсійним органом у спірному рішенні щодо неможливість зарахування вищевказаного стажу у зв`язку з припиненням з 01.01.2023 участі Російської Федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, є безпідставними з огляду на наступне. Так, на час здійснення позивачем трудової діяльності у спірні періоди діяла Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладена в тому числі між Україною та Російською Федерацією (в подальшому - Угода), відповідно до якої пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць Угоди здійснюється за нормами законодавства держави, на території якої вони проживають. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.(ст.5) Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди, для встановлення права на пенсію, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Доводи апелянта про вихід російської федерації з Угоди в 2023, та відсутності з цих підстав зарахування до пільгового стажу роботи позивача, колегія суддів вважає помилковими, оскільки згідно ч. 2 ст. 13 Угоди, пенсійні права громадян держав-учасників Угоди, що виникли у відповідності до положень даної Угоди, не втрачають своєї сили і в разі його виходу з Угоди держави-учасника, на території якого вони проживають. Враховуючи, що позивач набув трудовий стаж під час дії вказаної Угоди, пенсійне право позивача, як громадянина держави-учасника Угоди не втратило своєї сили і в разі виходу з Угоди держави-учасника, а тому підстави для не зарахування спірного трудового стажу відсутні. Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що періоди роботи позивача з 01.05.1995 р. по 05.02.2006 р., що підтверджені записами трудової книжки, мають бути зараховані до його страхового стажу. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 по справі № 520/30843/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій