Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 354/986/23

Справа № 354/986/23 Провадження № 33/4808/457/24 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю захисника Саламандика А.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Яремчанського міського суду від 29 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням штрафу 17 000 грн. і позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 10.06.2023 приблизно о 21 год 41 хв, в с. Поляниця (Буковель), в участку Щивки,1, керував транспортним засобом Daewoo Lanos НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком №392 від 11.06.2023 року, чим порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою через істотні порушення процесуального та матеріального права. Зазначає, що поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд за допомогою технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу. Вважає протокол недопустимим доказом, оскільки в ньому не зазначені всі обов`язкові дані. Вказує, що пройдений без належних підстав медичний огляд в лікарні був неправомірний через його безпідставність - відсутні ознаки, передбачені інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння. Направлення не було виписане належним чином. Крім того було проведене без належного сертифікованого приладу. Жодного документу не було надано. В медичному закладі медичні дослідження проведені не були. На думку апелянта постанова суду не відповідає нормам національного та міжнародного законодавства, практики ЄСПЛ. Також зазначає, що постанову суду від 29.02.2024 року було отримано 4.03.2024 року, а тому вважає, що десятий день оскарження припадає на 14.03.2024 року. Просить прийняти апеляційну скаргу і відкрити провадження у справі за його апеляційною скаргою, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП. Клопотання апелянта про поновлення пропущеного апеляційного строку слід задовольнити для забезпечення особи доступу до правосуддя, оскільки причини його пропуску є поважними. ОСОБА_1 та його захисник участі в судовому засіданні не брали, копію постанови суду отримано із запізненням, він не обізнаний з процесуальними нормами, потратив час на консультації адвоката, що в сукупності перешкодило вчасно подати апеляційну скаргу. Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, пояснення захисника про підтримання апеляції та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів. Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред`явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист. При підтвердженні вини ОСОБА_1 суд перелічив лише процесуальні документи, але при цьому не розкрив їх доказового змісту, не вказав, що саме вони підтверджують чи спростовують. Такий виклад обвинувачення є неправильним й неприпустимим, оскільки залишає сумніви у доведеності вини водія. Апеляційний суд не може спростувати доводи захисника, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння, не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз`яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і її було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу. Обгрунтованими є сумніви захисника щодо некоректної роботи алкотестера у цій справі, підтвердженням чого є те, що водій тричі продував алкотестер на місці події. Цей сумнів неможливо спростувати через те, що у справі немає копії свідоцтва про повірку вказаного алкотестера. Ця обставина доводить, що працівники поліції не мали права доставляти водія на медичний огляд, оскільки ними порушено процедуру його огляду на місці події. Тому підстав вважати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду немає. Таке порушення в силу ст. 266 ч.5 КУпАП є підставою для визнання всієї процедури огляду водія ОСОБА_1 недійсним. Крім того, за повідомленням уповноваженого представника виробника алкотестерів Драгер в Україні п. Шерстюка Р., яке є у всіх судах області, про те, що використання всіх алкотестерів в Івано-Франківській області за 2022-2023 роки є неправомірним, оскільки вони не пройшли належну сертифікаційну повірку. На повторний запит апеляційного суду п. ОСОБА_3 підтвердив попередню інформацію. Такі сумніви суд згідно ст. 62 Конституції України зобов`язаний трактувати на користь водія. Обгрунтованими є доводи захисника про те, що його підзахисному не було вручено копію протоколу про правопорушення, що є порушенням ст. 254 КУпАП і свідчить про те, що йому не пред`явлено адміністративне обвинувачення, що є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Мотивованою є позиція захисника з приводу того, що у справі немає даних про правомірність зупинки водія ОСОБА_1 , яка б відповідала положенням ЗУ «Про поліцію», «Про дорожній рух» і ПДР. Таким чином всі наступні здобуті працівниками поліції дані в силу правового принципу «плодів отруйного дерева» є недопустимими доказами у цій справі. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови. Не всі апеляційні доводи апеляції дають підставу для скасування постанови суду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Поновити захиснику Саламандику А.І. строк на апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційну скаргу захисника Саламандика А.І. задовольнити, постанову Яремчанського міського суду від 29 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький